Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...
11:45 Медичний факультет Львівського університету — Львівський медичний інститут |
Львівський університет засновано 20 січня 1661 р. декретом польського короля Яна Казимира III. Медичний факультет в університеті відкрили урочистим актом 9 вересня 1894 р. Кафедра патологічної анатомії цього факультету почала своє навчальне і наукове життя 9 грудня 1896 р. професорською лекцією доктора медицини Андрія Обжута (портрет) "Про значення патологічної анатомії для медичної освіти" студентам 3-го курсу; після лекції професор зробив першу (на кафедрі) показову автопсію. Кафедра розміщувалась у Морфологічному корпусі університету.
Андрій Обжут (1851-1910) виученик Краківського (Ягеллонського) університету, учень Ярослава Глави — професора патологічної анатомії медичного факультету чеського сектора Карлового університету. Докторську дисертацію "Про участь крові у виникненні запального процесу" А.Обжут захистив 1887 р. у Карловому університеті. Доктор медицини Андрій Обжут прибув у Львівський університет сформованим академічним працівником, з європейською медичною освітою тих часів, а відтак належно обізнаний з науковою медициною європейського рівня. Штат кафедри складали професор А. Обжут, асистенти Р.Кучера і И.Кжишковський, два лаборанти та один препаратор; 1904 р. до штату ввійшов лікар В.Ф.Новицький. В організації навчання, у становлені кафедри патологічної анатомії, у початкових наукових дослідженнях орієнтувалися на структуру кафедри професора Я.Глави, на принципи і методи Чехословацької школи патологоанатомів. Патологічну анатомію студенти вивчали за програмою, складеною професором Обжутом; на медичному факультеті стабільних навчальних планів і програм з окремих дисциплін не було, існувала так звана предметна система викладання. Професор Обжут досліджував амілоїдне переродження, питання методології в патологічній анатомії. Опублікував наукові праці: "Про значення патологічної анатомії для медицини" (1897), "Нові дані про гістологію амілоїдного переродження" (1900) та (у співавторстві з Я.Главою) "Підручник з патологічної анатомії" (1900-1901). 1910 року кафедру очолив професор Здислав Дмоховський. Штат кафедри складали професор З.Дмоховський, асистенти В.Новицький та Ю.Горновський. Кафедра мала наукові зв'язки з професором Г.В.Шором (м. Петербург), який опрацьовував танатологію — вчення про ознаки, динаміку і статистику смерті. У дослідженні автопсійного матеріалу професор Шор проголосив системний підхід у вивченні хвороби та її закінченні, і закликав клінічних патоморфологів (прозекторів) відмовитися від органного мислення і перейти на органокомплексне. На кафедрі досліджували (асистент Новицький)у 1916-1918 pp. інфекційні епідемічні хвороби — збудників черевного тифу, паратифів, дизентерії, патологоморфологічні зміни при іспанському грипі. 1918 р. В.Ф.Новицький на даних дослідження 84-х автопсій трупів хворих, що померли від грипу, висловив припущення про наявність ще невідомого збудника грипу і що bac. Pfeiffer'a є лише супровідною того збудника. При бактеріологічному дослідженні органів трупів хворих, що померли від дизентерії, збудника хвороби виявили в селезінці, печінці (жовчні шляхи) і в крові. 1917 р. В.Ф.Новицький модернізував реакцію Ehrlich'a — Bohmer'a при дослідженні мікробних культур на індол. 1919 року кафедру патологічної анатомії очолив професор Вітольд Новицький (1878-1941) — виученик Краківського університету, учень професора А.Обжута. Штат кафедри складали професор В.Ф.Новицький, старші асистенти Леонард Ванке і Роман Тарнавський, лаборант Ілля Лемейла, препаратор Зіновій Чернецький. На кафедрі досліджували патоморфологію склероми, туберкульозу, раку легенів, зобу. Професор Новицький опублікував 85 праць, зокрема, монографію "Про склерому" і тритомний підручник "Anatomja patologiczna" (1929, т. I, 1773 е., 1200 іл.) у Польщі; редагував праці кафедр патологічної анатомії польських університетів. Плідна навчальна і дослідницька праця кафедри — з великою і добре організованою прозекторською допомогою, фундаментальним музеєм, систематичним архівом протоколів автопсій (понад 50000), новітньою апаратурою (застосування гістохімічних методів), фотолабораторією, бібліотекою, — спричинилася до набуття кафедрою змісту і структури Патологоанатомічного інституту. Наприкінці 30-х років інститут став відомим науковим осередком. Досвідчені працівники в дисертаціях опрацьовували лейкози, патологічні зародки, патологію дітей раннього віку, морфологію сполучної тканини при інфекційних хворобах, гіпертонічну хворобу, аномалії розвитку стравоходу, пневмонії. З кафедри Патологоанатомічного інституту вийшло 167 статтей, докторська дисертація Леонарда Ванке "Нирки при дизентерії"(1938). 1944 року кафедру патологічної анатомії Львівського державного медичного інституту очолив доцент Зіновій Альберт — виученик Львівського університету, учень професора В.Ф.Новицького. 1946 р. на завідувача цієї кафедри призначили доктора медичних наук Михайла Валентиновича Войно-Ясенецького (1907 р. народ.), виученика Середньоазіатського університету. Докторську дисертацію "Патологическая анатомия и патогенез малярии" М.В.Войно-Ясенецький захистив 1945 р. у Військово-медичній академії імені С.М.Кірова (м. Ленінград). Штат кафедри складали професор М.В.Войно-Ясенецький, доценти Ю.В.Полонський, А.Г.Кестнер, В.П.Чудаков; асистенти О.М.Карпова, Н.С.Доценко, А.Ю.Рудницька, Д.М.Лої ойда. С.А.Ямгюльська, П.П.Калинюк. Професор, доценти, асистенти наполегливо відновлювали навчально-методичну і наукову діяльність кафедри, реорганізовували прозекторську допомогу в західному регіоні України.
Наукові напрямки кафедри: 1) склерома;
2) малярія;
3) амебіаз;
4) поворотний тиф;
5) дизентерія; 6) пневмонії.
З кафедри вийшла гіпотеза; "Джерелом клітин Мі кулича є клітини макрофагальної системи й ураження їх (проникнення в них збудника) становить головну ознаку склеромної інфекції" (М.В.Войно-Ясенецький), монографія М.В.Войно-Ясенецького "Патологическая анатомия и патогенез малярии" (1950) і глава до багатотомного підручника з патологічної анатомії.
1952 року кафедру патологічної анатомії очолив доктор медичних наук, професор Євген Гнатович Пальгіевський (1899-1966) — вихованець Київського медичного інституту, Докторську дисертацію "Морфология молочной железы при изменениях яичников и нарушениях генеративной функции женщины" Є. Г. Пальчевський захистив 15 листопада 1944 р. у Харківському медичному інституті. Наукові напрямки кафедри в ці роки дещо змінилися: 1) склерома; 2) везикулярний рикетсіоз; 3) рак; 4) зоб у Прикарпатті; 5) сполучна тканина при різних дисгармоніях, опухових та інфекційних процесах. З кафедри вийшло 155 статтей, 26 кандидатських і докторських дисертацій (наукові керівники М.В.Войно-Ясенецький та Є.Г.Пальчевський). 1966 року Вчена рада Львівського державного медичного інституту обрала на завідувача кафедри патологічної анатомії доктора медичних наук, професора Дмитра Деонисовича Зербіно (1926 р. народ.), вихованця Оренбурзького і Чернівецького медичних інститутів. Докторську дисертацію "Патологическая анатомия и патогенез некоторых видов недостаточности лимфообращения" Д.Д.Зербіно захистив 1965 р. у Львівському медичному інституті. Штат кафедри складали професор Д.Д.Зербіно, доценти Н.С.Доценко, А.Ю.Рудницьха, П.П.Калинюк; асистенти Д.М Логойда, С.А.Ямпольська. Наукові напрямки кафедри: 1) патологія серцево-судинної системи;
2) патологія ендокринної системи;
3) дитяча патологія;
4) лейкози.
Успішному опрацюванню цих напрямів сприяли дослідницький талант науковців, добре обладнані й оснащені лабораторії, застосування ін'єкційних, макро-мікроскопічних, фізико-оптичних і електронно-мікроскопічних методів дослідження, великий автопсійний матеріал (майже 1000 некропсій на рік). В лабораторіях кафедри досліджували наукові питання науковці й лікарі-практики інших кафедр медичного інституту та лікарень міст Львова, Тернополя, Чернівців, Івано-Франківська, Ленінграда; кафедра є консультативним центром для вузів і науково-дослідних інститутів західного регіону України. Відтак кафедра медичного інституту, як і кафедра медичного факультету університету, набула сутності Патологоанатомічного інституту.
Результати наукових досліджень висвітлені в доповідях на засіданнях науково-практичних конференцій, симпозиумів, з'їздів і міжнародних конгресів (у містах Брюселі, Ленінграді, Києві, Будапешті, Москві, Інсбруку), у збірниках наукових праць, у монографіях Д.Д.Зербіно "Общая патология лимфатической системы" (1974), "Васкулиты и ангиопатии" (1977), "Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови" (1989), "Антропогенные экологические катастрофы" (1992). В університетському м. Львові за 100 років сформувалася науково-практична школа патологічної анатомії з керівниками, яких знають у Західній Європі, з Патологоанатомічним інститутом, зі своїм науковим товариством патологоанатомів (засноване 1958 p.).  |
|
|
 |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
 Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки