Мозговий відділ голови. Лобово-тім'яно-потилична ділянка - 13 Січня 2011 - Анатомія людини

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » 2011 » Січень » 13 » Мозговий відділ голови. Лобово-тім'яно-потилична ділянка
18:33
Мозговий відділ голови. Лобово-тім'яно-потилична ділянка

Межі. Лобово-тім'яно-потилична ділянка відокремлена спереду надпереніссям і надочноямковим краєм, ззаду — верхньою карковою лінією, з боків — верхньою скроневою лінією (linea temporalis superior). До її складу входять лобова ділянка (regio frontalis), яка відповідає межам однойменної кістки, права та ліва тім'яні ділянки (regio parietalis dextra et sinistra), які теж відповідають межам однойменних кісток, і потилична ділянка (regio occipitalis), яка відповідає межам потиличної кістки.
Вивчення шарів лобово-тім'яно-потиличної ділянки потрібно проводити в тій самій послідовності, як їх проходить ніж хірурга, а саме: шкіра, підшкірна жирова клітковина, апоневротичний шолом (galea aponeurotica), м'язовий шар (mm. frontooccipitalis), підапоневротична клітковина, окістя, підокісна клітковина (мал. 1).
Особливості шарів лобово-скронево-тім'яної ділянки. Шкіра зазначеної ділянки товста, щільна, вкрита волоссям і містить велику кількість сальних залоз, у разі закупорення яких утворюються різного розміру атероми. Товщина шкіри дорослої людини становить у середньому 1,0—1,2 см.
Підшкірний шар клітковини добре виражений на всій площині лобово-тім'яно-потиличної ділянки та розділений на окремі комірки завдяки вертикальним сполучнотканинним перемичкам, які йдуть від глибокого шару шкіри до апоневротичного шолому. Таким чином, три поверхневих шари зазначеної ділянки об'єднуються в один, який пухко з'єднаний з підапоневротичною клітковиною. Крім того, у підшкірній жировій клітковині розміщені поверхневі кровоносні судини, які своєю адвентицією тісно зрощені зі сполучнотканинними перетинками.
Апоневротичний шолом, який має вигляд плаского апоневрозу, розташований між лобовим і потиличними м'язами (mm. frontalis occipitalis). У центральних відділах апоневротичного шолома на відміну від бічних містяться волокнисті пучки (сполучнотканинні перетинки), які вплітаються в шкіру. У бічних відділах цей шолом стоншується і поступово переходить у поверхневу фасцію скроневої ділянки. У разі травм склепіння черепа нерідко спостерігають скальповані рани, що пов'язано з єдністю трьох поверхневих шарів і легким відділенням їх від окістя.
Під апоневротичним шоломом розташована однойменна пухка жирова клітковина, в якій немає волокнистих структур.
Окістя є одним із глибоких шарів м'яких тканин лобово-тім'яно-потиличної ділянки, що вкриває кістки черепа, легко відділяється від них, за винятком лінії швів, де його неможливо відшарувати.
Під цим шаром розташована підокісна клітковина, яка добре виражена в межах кожної кістки склепіння черепа та відокремлена швами та місцями зрощення окістя з кісткою.
Кісткова конструкція цієї ділянки представлена лобовою кісткою (os frontale), парною тім'яною (os parietale) та потиличною (os occipitale). Усі вони пласкі та містять у своєму складі зовнішню пластинку (lamina externa), середню — губчатку (diploae) та внутрішню пластинку (lamina interna), або склоподібну (lamina virtea). Останню можна легко ушкодити під час травми.
Кровопостачання тканин зазначеної ділянки здійснюють артерії, які відходять від зовнішніх сонних артерій (аа. carotis externa dextra et sinistra), передусім їх кінцеві гілки: поверхнева скронева (a. temporalis superficialis) і верхньощелепна (a. maxillaris). Частково в кровопостачанні лобово-тім'яно-потиличної ділянки беруть участь гілки внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), які розміщені в лобовій ділянці: надочноямкова (a. supraorbitalis) і надблокова (a. supratrochlearis). Ці дві артерії є гілка ми очної артерії (a. ophthalmica) із системи внутрішньої сонної артерії. Вони широко анастомозують між собою, а також з кутовою артерією (а. angularis), яка відходить від лицевої артерії (а. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії. У тім'яній ділянці поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) віддає лобові (rr. frontalis), тім'яні (rr. parietalis) гілки, гілки привушної залози (rr. parotideus), вилично-очноямкові (rr. zygomaticoorbitalis) і поперечну лиця (а. transversa faciei). У глибоких шарах розташована глибока скронева артерія (a. temporalis profunda), яка відходить від верхньощелепної артерії. Потиличну частину лобово-тім'яно-потиличної ділянки постачають кров'ю потилична (a. occipitalis) і задня вушна (a. auricularis posterior) артерії, що відходять від зовнішньої сонної артерії. Вони проектуються позаду вушної раковини та віддають такі гілки: шилососкоподібну (r. stylomastoideus), вушну (r. auricularis), соскоподібні (rr. mastoidei), потиличні (rr. occipitales), задню барабанну артерію (a. tympanica posterior). Загальне розташування артеріальних гілок цієї ділянки наведено на мал. 3.
З практичної точки зору важливо знати, що всі артеріальні гілки проходять знизу догори, розміщуються в підшкірній жировій клітковині та мають променевий (радіальний) напрямок. Ліва та права артеріальні сітки з'єднуються в центрі склепіння голови, формують судинні анастомози та забезпечують потужне кровопостачання всіх тканин цієї ділянки. Значне артеріальне кровопостачання голови забезпечує пластичну функцію судин і сприяє швидкому загоєнню ран. Поверхневі (підшкірні) артеріальні судини та їх гілки розташовані між волокнистими перетинками, які запобігають спаданню стінок судин, що призводить до значних кровотеч і крововтрат, особливо в разі скальпованих ран.
Венозний відтік від лобово-тім'яно-потиличної ділянки відбувається однойменними з артеріями венозними судинами і добре розвиненою триповерховою сіткою.
Шари (яруси) венозних структур уперше було описано учнями школи В.М. Шовкуненка: перший ярус — це поверхневі вени, що розташовані в підшкірній жировій клітковині (надблокова, v. supratrochleares; надочноямкова, v. supraorbitalis; кутова, v. angularis; поверхнева скронева, v. temporalis superficialis; потилична, v. occipitalis тощо). По цих венах відбувається відтік крові у занижньощелепну вену (v. retromandibularis), лицеву (v. facialis) і в зовнішню яремну вену (v. jugularis externa). Завдяки кутовій вені в присередній частині очної ямки утворено прямий анастомоз з верхньою очною веною (v. ophtalmica superior), яка належить до системи внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna). До складу другого ярусу вен входять внутрішньокісткові утворення, що розташовані в середньому шарі кісток черепа: вени губчатки (w. diploicae), або кісткові венозні канали, та випускні вени (w. emissariae), найбільш постійними з них є тім'яна випускна (v. emissaria parietalis), потилична випускна (v. emissaria occipitalis) та соскоподібна випускна (v. emissaria mastoidea). Вени цього ярусу здійснюють судинний зв'язок з поверхневою (позачерепною) венозною сіткою і внутрішньомозковими венозними колекторами. Третій ярус вен цієї ділянки утворений внутрішньочерепними венозними судинами, синусами твердої оболони головного мозку, які контактують із внутрішньою поверхнею кісток черепа, а також поверхневими оболонними та мозковими венами, що відкриваються в ці венозні колектори. Яруси венозних структур мають велике значення: в нормі завдяки перерозподілу току крові через ці венозні утворення відбувається регуляція внутрішньочерепного тиску; при патології, особливо в разі нагнійних процесів у мозковому або лицевому відділі голови, через вени губчатки та випускні вени можливе проникнення інфекції в пазухи твердої оболони головного мозку та поверхневі мозкові вени, що призводить до розвитку запалення в оболонах головного мозку (менінгіту, арахноїдиту, абсцесу мозку та синустромбозу). У разі виникнення будь-якого нагнійного процесу в лобово-тім'яно-потиличній ділянці хворі потребують лікування в умовах стаціонару.
Іннервація. Основу чутливої іннервації лобово-тім'яно-потиличної ділянки становлять гілки трійчастого нерва (n. trigeminus), а саме очний (n. ophthalmicus); верхньощелепний (n. maxillaris) та нижньощелепний (n. mandibulares) нерви. Трійчастий нерв є змішаним: містить чутливий і руховий корінці. У лобовій частині ділянки розташовані лобовий нерв (n. frontalis) від першої гілки (очного), а також надочноямковий (n. supraorbitalis), надблоковий (n. supratrochlearis), вилично-скронева гілка (r. zygomaticotemporalis) виличного нерва від другої гілки (верхньощелепного) трійчастого нерва. У тім'яній частині лобово-тім'яно-потиличної ділянки розташований вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis), який відходить від третьої гілки (нижньощелепного) трійчастого нерва. Потилична частина ділянки іннервується великим і малим потиличними нервами (mi. occipitalis major et minor), які відходять від задніх гілок другого шийного спинномозкового нерва та шийного сплетення. Позаду вушної раковини розташований задній вушний нерв (n. auricularis posterior) — гілка лицевого нерва (n. facialis;).
Лімфовідтік від тканин лобової частини зазначеної ділянки відбувається в лімфатичні вузли, що розміщені спереду від вушної раковини: у поверхневі та глибокі привушні (nodi parotidei superficialis et profundi); тім'яної — в лімфатичні вузли, розташовані позаду вушної раковини: завушні (nodi lymphatici retroauriculares); від тканин потиличної частини лімфа відтікає в потиличні лімфатичні вузли (nodi lymphatici occipitales). Окрім зазначених регіонарних лімфатичних вузлів лімфа відтікає у поверхневі та глибокі вузли шиї.


  мал. 1 Пошарова топографія лобово-тім'яно-потиличної ділянки:
1— шкіра; 2 — підшкірна жирова клітковина; 3 — апоневротичний шолом; 4 — вена губчатки; 5 — підапоневротична клітковина; 6 — окістя; 7 — підокістна клітковина; 8 — грануляції павутинної оболони; 9 — тім'яна кістка; 10 — середня оболонна артерія; 11 — тверда оболона головного мозку; 12 — павутинна оболона головного мозку; 13 — спинномозкова рідина в підпавутинному просторі; 14 — м'яка оболона головного мозку; 15 — кора півкуль великого мозку; 16 — підпавутинний простір; 17 — серп великого мозку; 18 — мозкові вени; 19 — оболонні артерія та вена; 20 — епідуральний простір; 21 — внутрішня пластинка тім'яної кістки; 22 — губчаста речовина кістки; 23 — зовнішня пластинка тім'яної кістки; 24 — випускна вена; 25 — артеріальні та венозні судини, розташовані в підшкірній жировій клітковині; 26 — сполучнотканинні перетинки




 Мал. Кровопостачання й іннервація лобово-скронево-потиличної ділянки:
а — артерії та вени лобової ділянки: 1 — тім'яна гілка поверхневої скроневої артерії; 2 — лобова гілка поверхневої скроневої артерії; 3 — підблоковий нерв (n. infratrochlearis); 4 — кутова артерія; 5 — нижня повікова дуга (arcus palpebralis inferior); 6— верхня повікова дуга (arcus palpebralis superior); 7— сльозовий нерв (n. lacrimalis); 8 — наблокові нерв і артерія; 9 — надочноямкові нерв і артерія; 10 — потилично-лобовий м'яз (m. occipitofrontalis); б — судини та нерви скроневої ділянки: 1 — великий потиличний нерв;
2 — потилична артерія; 3 — малий потиличний нерв; 4 — задній вушний нерв; 5— груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (m. sternocleidomastoideus); 6 — лицевий нерв; 7— поверхневі скроневі артерія і вена; 8 — вушно-скроневий нерв; 9 — лобова гілка поверхневої скроневої артерії; 10 — сльозовий нерв; 11 — надочноямковий нерв; 12 — надочноямкова артерія; 13 — тім'яна гілка поверхневої скроневої артерії; в — артерії та нерви потиличної ділянки: 1 — потилично-лобовий м'яз; 2 — великий потиличний нерв; 3 — потилична артерія; 4 — малий потиличний нерв; 5 — задні гілки спинномозкового нерва (гг. dorsales (posteriores) nn. spinales); 6 — трапецієподібний м'яз (m. trapezius); 7— груднинно-ключично-соскоподібний м'яз; 8 — решітчастий м'яз шиї; 9 — задня вушна артерія
 Мал Топографія лімфатичних вузлів лобово-тім'яно-потиличної ділянки:
1 — передня група; 2 — середня; 3 — задня; 4 — шийна група

Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 6922 | Додав: anatomia | Рейтинг: 4.0/3

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама