Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » 2012 » Лютий » 25 » Нирки
16:57
Нирки
Нирка (геп, nephros) є найбільшим органом заочеревинного простору. У зародка та дитини перших років життя на поверхні нирки видно часточкову будову. Іноді зовнішня часточковість зберігається впродовж усього життя людини.

Нирка — парний орган. Довжина її становить 10—12 см, ширина — 5—6 см, товщина — 3—4 см. Маса нирки коливається від 120 до 160 г. Орган, вкритий фіброзною, жировою та фасціальною капсулами, має форму боба (мал. 267). У нирці розрізняють верхній і нижній кінці, бічний (опуклий) і присередній (увігнутий) краї, передню та задню поверхні. Приблизно на середині увігнутого краю розташовані ворота нирки (hilum renalis), що мають вигляд заглиблення, обмеженого передньою та задньою губами. Ворота нирки обернені дещо вперед, у дітей це виражено значніше.

Нирки розташовані на рівні ТХІІ-
ХІІ  і Li-ii Верхній кінець лівої нирки досягає XI ребра, правої — проектується в одинадцятому міжребер'ї, тобто ліва нирка розташована вище правої. Поздовжні осі нирок утворюють кут, відкритий донизу, тобто верхні кінці їх сходяться, а нижні розходяться.

Ворота нирок ліворуч розташовані на рівні Li, праворуч — на рівні міжхребцевого диска між Li і Lii. Проекції воріт нирок на передню та задню стінки живота називають нирковими точками. Передня ниркова точка лежить на перехресті краю прямого м'яза живота з ребровою дугою, задня — на перехресті зовнішнього краю м'яза — випрямляча хребта з XII ребром.

Функціональною одиницею нирки є нефрон. Збірні канальці нефронів об'єднуються в 15—20 пірамід. Піраміда з прилеглою до неї кірковою речовиною становить ниркову частку (lobus renalis). Три—чотири частки нирки утворюють сегмент. Нирка містить у своєму складі п'ять сегментів: верхній, верхній передній, нижній, нижній передній і задній. Ниркові піраміди своїми сосочками обернені в малі чашки. Дві—три малі чашки зливаються у великі, що відкриваються в ниркову миску (pelvis renalis).

Нирки розташовані на нирковому ложі, утвореному у верхніх відділах поперековою частиною діафрагми. За нею з боку грудної порожнини розташований реброво-діафрагмовий плевральний закуток, нижній край якого досягає XII ребра. Така топографія зумовлює ризик одночасного поранення плеври та нирки.

Нижче поперекової частини діафрагми нирка лежить у закутку між квадратним м'язом попереку (латерально) і великим поперековим м'язом (медіально), які й утворюють ниркове ложе, вкрите тонким шаром заочеревинної клітковини. Над нирками з передньоприсереднього боку розташовані надниркові залози (gll. suprarenales), ліва більше зміщена в бік воріт нирки і розміщена нижче правої. Медіальніше нирок розташовані тіла Т
XII і LI-II великі поперекові м'язи, нижня порожниста вена (праворуч), аорта (ліворуч).

Біля воріт нирок розташовані ниркові ніжки, в які входять сечоводи, ниркові артерія та вена, гілки нервового ниркового сплетення, лімфатичні вузли. Між цими утвореннями лежить клітковина. Ниркова ніжка обмежена листками перед- і заниркової фасцій, які зближуються та з'єднуються з фасціальними піхвами аорти, нижньої порожнистої вени і протилежної ниркової ніжки. Взаєморозташування цих компонентів ніжки нирки таке: найбільш дозаду розміщені миска та сечовід, вище і допереду — ниркова артерія, нижче і найбільш спереду — ниркова вена. Праворуч ниркова артерія довша і проходить позаду нижньої порожнистої вени, ліворуч — довшою є ниркова вена, що пересікає аорту спереду.

Права нирка спереду межує з печінкою, правим згином ободової кишки, низхідною частиною дванадцятипалої кишки. Складки очеревини, які утворюються між ниркою та цими органами, є печінково-нирковою та дванадцятипалокишково-нирковою зв'язками (ligg. hepatorenale et duodenorenale), однак до нирки вони не кріпляться і жодної участі в її фіксації не беруть. Спереду лівої нирки розташовані селезінка, дно шлунка, лівий згин ободової кишки. Хвіст підшлункової залози з розміщеними на його верхньому краю селезінковими судинами прилягає до верхнього кінця лівої нирки та лівої надниркової залози, може пересікати спереду ниркову ніжку та ворота нирки. Це утруднює орієнтування під час операції.

Кровопостачання нирки здійснює ниркова артерія, що відходить від черевної частини аорти. Поблизу воріт нирки судина ділиться, утворюючи передню та задню групи гілок, які ідуть назустріч одна одній. Тому найгірше постачається кров'ю ділянка нирки, розташована на 1 см дозаду від бічного (опуклого) її краю. її називають ділянкою Цондека. Інколи спостерігають розсипну форму будови ниркової артерії, коли вона ділиться на кілька гілок одразу після відходження від аорти. Не доходячи до воріт нирки, зазначена судина віддає нижню надниркову артерію. Досить часто (в ЗО % випадків) можуть бути додаткові ниркові артерії до одного або обох кінців нирки.

Венозна кров відтікає від органа нирковими венами в нижню порожнисту вену. У ліву ниркову вену впадають ліві яєчкова (яєчникова) та надниркова вени.
Ниркові вени використовують для утворення органних і прямих (спленоренальних) анастомозів при синдромі портальної гіпертензії.

Лімфовідтік від нирок відбувається через поверхневу і глибоку сітки лімфатичних судин. Поверхнева сітка збирає лімфу від фіброзної капсули нирок, глибока — від паренхіми. Зливаються лімфатичні сітки в ділянці воріт нирок. Звідки лімфа надходить у ланцюжок невеликих лімфатичних вузлів, розташованих на протязі ниркової ніжки, та відвідними судинами в лімфовузли, що оточують черевну частину аорти і нижню порожнисту вену, а також у цистерну грудної протоки (cisterna chili) та саму протоку.

Іннервує нирки ниркове нервове сплетення, в утворенні якого беруть участь великий і малий нутрощеві нерви та інші гілки симпатичного стовбура. Гілки зазначеного сплетення обплітають судини ниркової ніжки, розміщуючись переважно спереду від них. За ходом ниркового сплетення виділяють нирково-аортальні й інші дрібні нервові вузли. Ниркові сплетення мають численні зв'язки з черевним і верх¬нім брижовим нервовими сплетеннями.


Категорія: Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору | Переглядів: 2112 | Додав: anatomia | Теги: Нирки | Рейтинг: 5.0/1

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама