Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » 2012 » Лютий » 25 » Органи малого таза. Пряма кишка
20:11
Органи малого таза. Пряма кишка
Голотопія. Пряма кишка, що є кінцевим відрізком товстої кишки, розташована в задньому відділі порожнини малого таза.

Скелетотопія. Початковий відділ прямої кишки відповідає рівню верхнього краю Siii, де сигмоподібна кишка втрачає свою брижу та зникають поздовжні м'язові стрічки завдяки рівномірному розподілу волокон і формуванню суцільного поздовжнього шару м'язів прямої кишки.

Будова прямої кишки. За ознаками зовнішньої будови пряму кишку поділяють на три відділи: надампулярний — верхня звужена частина, ампулярний — розширена частина, відхідниковий — нижня звужена частина. За анатомічним розташуванням виділяють тазову частину, що розміщена вище діафрагми таза (надампулярний
і ампулярний відділи), та промежинну частину (відхідниковий відділ) — нижче діафрагми таза.

У сагітальній площині кишка формує два згини: верхній (повторює згин крижової кістки) та нижній (промежинний), випнутістю спрямований вперед у напрямку лобкового симфізу, у фронтальній — один згин, випнутістю спрямований вправо, завдяки чому на слизовій оболонці утворються три поперечні складки прямої кишки . Про наяв
ність згинів прямої кишки слід пам'ятати під час проведення ректороманоскопії, щоб запобігти перфорації її стінки: тубус ректороманоскопа потрібно просувати в просвіті кишки під контролем зору, повторюючи всі її згини.

Очеревиною пряма кишка вкрита по-різному. Надампулярний відділ вкритий з усіх боків і може мати коротку брижу, в поодиноких випадках очеревина не вкриває задню стінку кишки. Ампула вкрита очеревиною з боків та спереду. Унаслідок переходу останньої на бічні стінки тазу та сечостатеві органи спереду від кишки утворюється прямокишково-міхурова заглибина, що латерально продовжується в праву та ліву припрямокишкові ямки, розташовані між стінкою прямої кишки та прямо-кишково-матковою (plica rectouterina) у жінок чи прямокишково-мухуровою (plica rectovesicalis) складкою у чоловіків. Під бічною очеревиною цих ямок лежать сечоводи, розгалуження артерій вен і підчеревне нервове сплетення таза. Нижня частина ампули та відхідниковий відділ кишки очеревиною не вкриті.

Стінка прямої кишки має три оболонки. Зовнішня утворена очеревиною та нутрощевим листком фасції в ділянках, які не мають очеревинного покриву. Середня, м'язова, оболонка утворена вираженим поздовжнім зовнішнім шаром і циркулярним внутрішнім шаром непосмугованих м'язів. У відхідниковому відділі циркулярний шар м'язової оболонки потовщується і утворює тонічний мимовільний внутрішній м'яз — замикач відхідника, що має товщину 0,5 см і висоту, яка відповідає висоті відхідникового каналу. Друге потовщення циркулярного м'язового шару розташоване на висоті 8—10 см від відхідника і має назву "третій відхідниковий жом". Внутрішній м'яз — замикач відхідника ззовні циркулярно охоплений мимовільним зовнішнім м'язом — замикачем відхідника, утвореним посмугованими м'язами. У верхню частину зазначеного м'яза вростають волокна лобково-прямокишкового м'яза, які також виконують замикальну функцію. Волокна поздовжнього м'язового шару, проходячи між зовнішнім і внутрішнім м'язами — замикачами відхідника, вростають у них. Пройшовши через внутрішній м'яз-замикач, ці волокна продовжуються в підслизовому шарі та беруть участь у формуванні підтримувального апарату ангіокавернозної тканини гемороїдальних вузлів (зв'язка Трейца). Для визначення ступеня ушкодження зовнішнього м'яза — замикача відхідника його поділяють на порції: нижня третина — підшкірна порція, середня третина — поверхнева порція і верхня третина — глибока порція. Ступінь недостатності замикального апарату відхідникового каналу зазвичай пропорційний кількості ушкоджених порцій.

Внутрішня, слизова, оболонка має виражений підслизовий шар, завдяки чому може розтягуватися чи утворювати складки. У спазмованому стані в ампулярному відділі кишки утворюється безліч різноспрямованих складок слизової оболонки. У стадії розправлення спостерігають лише три поперечні складки: верхню та нижню — на лівій бічній стінці, середню — на правій.

У підслизовому шарі на рівні пазух і стовпів у трьох місцях містяться скупчення ангіокавернозної тканини: внутрішні гемороїдальні вузли. У підшкірній жировій клітковині, навпроти внутрішніх, розташовані зовнішні гемороїдальні вузли. Зазначена ангіокавернозна тканина отримує артеріальне кровопостачання за рахунок верхньої, середніх і нижніх прямокишкових артерій, а відтік від неї венозної крові відбувається однойменними венами. У нормі гемороїдальні вузли беруть участь у функції континенції, забезпечуючи змикання слизової оболонки в разі заповнення кров'ю. Регулювання кровонаповнення кавернозної тканини відбувається завдяки притоку, відтоку, а також функціонуванню артеріовенозних шунтів. Утримання гемороїдальних вузлів у відхідниковому каналі під час акту дефекації забезпечують фіброзно-м'язові зв'язки, що фіксують кавернозну тканину до м'язових шарів м'яза — замикача відхідника.

Синтопія. Ззаду пряма кишка прилягає до передньої поверхні крижової та куприкової кісток і відділена від них позадупрямокишковою клітковиною. Спереду надампулярний та 2/3 ампулярного відділу прилягають до очеревини прямокишково-міхурової заглибини. Нижня третина ампули відділена черевно-промежинним апоневрозом від передміхурової залози, стінки сечового міхура, ампул сім'явиносних проток, сім'яних пухирців і сечоводів у чоловіків та від стінки піхви — у жінок. З боків розташовані бічна клітковина таза із її вмістом і пристінкова очеревина.

Через пряму кишку вказівним пальцем, уведеним в її порожнину, пальпують прилеглі органи та стінки таза.

Кровопостачання прямої кишки забезпечують такі артерії: верхня прямокишкова (кінцева гілка нижньої брижової артерії), середня прямокишкова (парна від внутрішньої клубової), що проходить у бічних зв'язках, і нижня прямокишкова (парна від внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna), яка починається в статевому каналі та по нижній поверхні м'яза — підіймача відхідника досягає відхідникового відділу.

Вени прямої кишки належать до систем ворітної і нижньої порожнистої вен (w. rectales mediae et inferiores) і утворюють три сплетення: підшкірне, підслизове та підфасціальне, що є портокавальними анастомозами. Підшкірне сплетення розташоване в ділянці зовнішнього м'яза — замикача відхідника, венозне — в підслизовій оболонці, підфасціальне — між поздовжнім м'язовим шаром і фасцією прямої кишки.

Лімфа від промежинної частини прямої кишки відтікає в пахвинні лімфатичні вузли, від ампули — в крижові та внутрішні клубові, від надампулярного відділу — в нижньобрижові вузли.

Іннервацію прямої кишки здійснюють гілки від нижнього брижового, аортального та підчеревного сплетень. Промежинну частину прямої кишки іннервують гіл¬ки соромітного нерва.
Категорія: Топографічна анатомія таза | Переглядів: 1548 | Додав: anatomia | Теги: Органи малого таза, Пряма кишка | Рейтинг: 0.0/0

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама