Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » 2012 » Лютий » 24 » Шлунок
18:30
Шлунок
Шлунок (gaster)
Шлунок — найширша частина травного каналу, завдовжки (у дорослих) 30 см і місткістю 2—2,5 л. Розташований шлунок у верхньому поверсі очеревинної порожнини. На його положення та форму впливають ступінь наповнення, вік людини, форма живота тощо.

Шлунок має передню (paries anterior) і задню (paries posterior) стінки, які переходять одна в одну, утворюючи малу кривину шлунка, обернену догори та праворуч,
  і велику кривину шлунка (curvatura ventriculi major), обернену донизу та ліворуч. Проекція малої кривини шлунка відповідає дугоподібній лінії, що огинає мечо-подібний відросток ліворуч і знизу. Проекцію великої кривини шлунка проводять по лівій середньоключичній лінії від нижнього краю V ребра до X ребра по зігнутій уліво дузі, що йде праворуч до бічного краю лівого прямого м'яза живота та перетинає його. Прямуючи праворуч і догори, посередині прямого м'яза, на рівні восьмого міжребрового проміжку, вона ховається під нижньою межею печінки.

У нижній третині малої кривини, ближче до виходу шлунка, розташована кутова вирізка (incisura angularis). Лінія, проведена від цієї вирізки перпендикулярно довгій осі шлунка, відділяє воротарну частину шлунка (pars pylorica) від його тіла (corpus ventriculi).

У шлунку виділяють такі частини: кардіальну (pars cardiaca), опуклу догори частину, що прилягає до лівої половини діафрагми, дно шлунка (fundus ventriculi), тіло шлунка та воротарну частину. Останню, своєю чергою, поділяють на розташовану краніально воротарну печеру (antrum pyloricum) і дещо вужчу ділянку — воротарний канал (canalis pyloricus) і воротар (pylorus), який через воротарний отвір (ostium pyloricum; мал. 194) переходить у дванадцятипалу кишку.

Своєю довгою віссю шлунок спрямований зліва направо, зверху вниз та дещо ззаду наперед. Вхід у шлунок лежить на рівні Тх—Тхі ліворуч від хребтового стовпа, вихід — на рівні Тхп або Lj праворуч.

Відділи шлунка межують з різними анатомічними утвореннями. Так, більша частина задньої стінки шлунка прилягає до заднього пристінкового листка очеревини та до органів, розташованих за цим листком (ліва нирка, ліва надниркова залоза, підшлункова залоза, черевна частина аорти), а дно шлунка — до селезінки. Мала кривина шлунка прилягає до нутрощевої поверхні печінки, велика — до поперечної ободової кишки, а вхідна частина та дно шлунка — до нижньої поверхні діафрагми. Шлунок володіє значною функціональною рухомістю, яку забезпечує апарат зв'язок.

Печінково-шлункова зв'язка є дублікатурою очеревини, між листками якої міститься жирова клітковина. Зазначена зв'язка має форму трапеції, нижня основа якої кріпиться до малої кривини шлунка, а верхня відходить від воріт печінки. Біля нижньої основи зв'язки в жировій клітковині лежать права та ліва шлункові артерії, вени, гілки блукаючих стовбурів,, лімфатичні судини та вузли.

Шлунково-діафрамова зв'язка, що має форму трикутної пластинки, утворена пристінковим листком очеревини, який переходить з діафрагми на передню стінку дна та частково на кардіальну частину шлунка, де переходить у нутрощеву очеревину. Зліва шлунково-діафрагмова зв'язка прилягає до шлунково-селезінкової.

Шлунково-селезінкова зв'язка — коротка, але широка зв'язка трапецієподібної форми, утворена двома листками очеревини та розташована між селезінкою і великою кривиною шлунка. Між листками зазначеної зв'язки проходять короткі артерії та вени шлунка.

Шлунково-ободовокишкова зв'язка утворена двома листками очеревини та фіксована частиною великого чепця. Розташована зазначена зв'язка між великою кривиною шлунка та поперечною ободовою кишкою. У клітковині біля основи зв'язки, вздовж великої кривини шлунка, містяться права та ліва шлунково-чепцеві артерії.

Шлунково-підшлунковозалозова зв'язка утворена очеревиною, що переходить з верхнього краю підшлункової залози на задню стінку тіла, кардії та дна шлунка. У шлунково-підшлунковозалозовій зв'язці проходить ліва шлункова артерія. Зазначене анатомічне утворення можна виявити після розсічення зв'язкового апарату по великій або малій кривині шлунка та відведення органа догори або вниз.

Воротарно-підшлунковозалозова зв'язка розташована між воротарною частиною шлунка та правою частиною тіла підшлункової залози. Форма зв'язки подібна до трикутної.

Кровопостачання шлунка забезпечують п'ять артерій, які належать до системи черевного стовбура (truncus coeliacus; мал. 195).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) — найбільша артерія шлунка, що в більшості випадків відходить від черевного стовбура, зрідка — від загальної печінкової або від селезінкової артерії. У кардіальній частині шлунка ліва шлункова артерія ділиться на висхідну (стравохідну) та низхідну гілки, які, проходячи по малій кривині зліва направо, віддають передні та задні гілки. Біля воротаря зазначена артерія сполучається з тоншою судиною — правою шлунковою артерією, утворюючи майже постійну артеріальну дугу малої кривини шлунка.

Права шлункова артерія (a. gastrica dextra) найчастіше відходить від власної печінкової артерії, рідше — від загальної печінкової артерії. Проходячи в товщі печінково-дванадцятипалої зв'язки, артерія досягає воротарної частини шлунка, після чого прямує між листками малого чепця справа наліво, вздовж малої кривини шлун-ка, та сполучається з лівою шлунковою артерією.

Ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroepiploica sinistra) відходить від селезінкової. Розташована судина між шлунково-селезінковою та шлунково-ободовою зв'язками і, йдучи вздовж великої кривини, віддає гілки до шлунка та великого чепця. Кінцевою частиною артерія сполучається з правою шлунково-чепцевою артерією, утворюючи артеріальну дугу великої кривини шлунка.

Права шлунково-чепцева артерія (a. gastroepiploica dextra) починається від шлунково-дванадцятипалої артерії, проходить справа наліво в товщі шлунково-ободової зв'язки, вздовж великої кривини шлунка. Сполучається зазначена судина з лівою шлунково-чепцевою артерією, утворюючи артеріальну дугу, від якої відходять гілки до воротаря та дна шлунка, а також до правої половини великого чепця.

Короткі шлункові артерії (аа. gastricae breves) відходять від основного стовбура селезінкової артерії або від її гілок 1—6 гілками поблизу воріт селезінки. Прямуючи по великій кривині до дна шлунка, артерії в товщі шлунково-селезінкової зв'язки кровопостачають верхні відділи зазначеного органа.
Вени, які відводять кров від шлунка, належать до системи ворітної вени.

Ліва шлункова вена (v. gastrica sinistra) супроводжує однойменну артерію. Прямуючи донизу, розміщується в ішіунково-підшлунковозалозовій зв'язці, дещо спереду або нижче однойменної артерії. Потім переходить на задню поверхню підшлункової залози, перетинає загальну печінкову артерію (рідше — селезінкову) і впадає у ворітну або селезінкову вену.

Права шлункова вена (v. gastrica dextra) супроводжує однойменну артерію і в товщі печінково-дванадцятипалої зв'язки досягає воріт печінки, де і впадає у ворітну вену. Іноді права шлункова вена прямує окремим стовбуром у паренхіму печінки.

Ліва шлунково-чепцева вена (v. gastroepiploica sinistra) разом з однойменною артерією розміщується на великій кривині шлунка та прямує вліво від воріт селезінки. Впадає зазначена вена в селезінкову вену або в її притоку.

Права шлунково-чепцева вена (v. gastroepiploica dextra) супроводжує однойменну артерію на великій кривині шлунка. Потім сполучається із середньою ободовою веною та впадає у верхню брижову вену поблизу вирізки підшлункової залози.

На передній стінці воротарної частини шлунка часто спостерігають анастомоз між правою шлунковою та правою шлунково-чепцевою венами, що є орієнтиром під час операцій на шлунку.

Короткі шлункові вени (w. gastricae breves), супроводжуючи однойменні артерії, проходять у шлунково-селезінковій зв'язці і впадають у стовбур селезінкової вени або в ліву пілунково-чепцеву вену.

Лімфатична система шлунка представлена внутрішньоорганними (підслизової основи, підочеревинного та м'язового шарів) і позаорганними лімфатичними судинами, що відводять лімфу в регіонарні вузли першого порядку.

Лімфа від малої кривини шлунка відтікає в лімфатичні вузли, розташовані в малому чепці (nodi lymphatici gastrici dextri et sinistri), а від великої кривини — в лімфатичні вузли першого порядку (nodi lymphatici gastroomentales dextri et sinistri), а також у розміщені біля воріт селезінки, вздовж тіла та хвоста підшлункової залози, підворотарні та верхні брижові лімфатичні вузли. Потім лімфа відтікає в лімфатичні вузли другого порядку, розташовані поблизу черевного стовбура (nodi lymphatici coeliaci), а також у поперекові лімфатичні вузли (nodi lymphatici lumbales).

За іннервацію шлунка відповідають симпатична та парасимпатична частини вегетативної нервової системи. Симпатичні нервові волокна відходять від черевного сплетення (plexus coeliacus) і його похідних — селезінкового та верхнього брижового сплетень (plexus lienalis, plexus mesentericus superior). Розташовані вони вздовж малої та великої кривини шлунка навколо артеріальних і венозних судин, а далі входять у товщу шлункової стінки.

Парасимпатичну іннервацію здійснюють гілки правого та лівого блукаючих нервів, які в черевній порожнині, нижче діафрагми, формують два (передній і задній) стовбури.




Категорія: Топографічна анатомія живота | Переглядів: 3617 | Додав: anatomia | Теги: Шлунок | Рейтинг: 1.0/1

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама