Відділи малого таза. Хід очеревини
У порожнині малого таза умовно виділяють три відділи (поверхи): очеревинний, підочеревинний і підшкірний (мал. 280).

Очеревинний відділ таза (cavum pelvis peritoneale) фактично є нижнім поверхом черевної порожнини, де розміщуються органи або частини органів, вкриті очеревиною (пряма кишка, матка, верхня та задньобічні стінки сечового міхура). У порожнині чоловічого таза очеревина переходить з передньобокової стінки живота на передню стінку сечового міхура, утворюючи поперечну перехідну складку, вкриває верхню, задню та частину бічних стінок сечового міхура, верхню частину сім'яних пухирців і переходить на передню стінку прямої кишки. Між сечовим міхуром і прямою кишкою формується прямокишково-міхурова заглибина. З боків вона обмежена прямокишково-міхуровими складками очеревини, що в передньозадньому напрямку йдуть від сечового міхура до прямої кишки. У прямо-кишково-міхуровій заглибині можуть розміщуватися частина петель тонкої кишки та сигмоподібна ободова кишка.

У жінок очеревина переходить із сечового міхура на дно матки, ззаду — на всю кишкову поверхню матки, верхню частину піхви (1—2 см) та на передню стінку прямої кишки. Таким чином, у порожнині жіночого таза утворюються дві заглибини: міхурово-маткова (excavatio vesicouterina) і прямокишково-маткова (excavatio rectouterina). Переходячи з матки на пряму кишку, очеревина утворює дві бічні складки (plicae rectouterinae), які простягаються в передньозадньому напрямку, досягаючи крижової кістки, і містять матково-крижові зв'язки. У міхурово-матковій заглибині може розміщуватися великий чепець, у пря-мокишково-матковій — петлі тонкої кишки, сигмоподібна кишка. Це — місце на-копичення патологічної рідини в разі травм, порушеної позаматкової вагітності, запалення очеревини.

Підочеревинний відділ таза (cavum pelvis subperitoneale) розташований між очеревиною та пристінковою фасцією таза, що вкриває м'яз — підіймач відхідника (m. levator апі). У цьому відділі у чоловіків розташовані передміхурова залоза, тазові частини сечоводів, позаочеревинні відділи сечового міхура, прямої кишки, сім'яних пухирців, тазових частин сім'явиносних проток і їх ампули, артерії, нерви, венозні сплетення, лімфатичні вузли та судини органів таза й клітковинні простори, в яких вони розміщені. У жінок тут розташовані ті самі ділянки сечоводів, сечового міхура та прямої кишки, що й у чоловіків, а також шийка матки і тазовий відділ піхви.

Підшкірний поверх — це відділ промежини, розміщений між нижньою поверхнею діафрагми таза та шкірою. У ньому виділяють сіднично-прямокишкову ямку.

Кровопостачання малого таза та венозний відтік. Артерії. Основною артерією малого таза є внутрішня клубова, що починається від загальної клубової артерії, проходить медіально від великого поперекового м'яза вниз назад і латерально. Вкрита судина відрогами пристінкової фасції таза. Довжина її стовбура становить З— 4 см. Внутрішня клубова артерія віддає пристінкові та нутрощеві гілки.

До пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії належать клубово-поперекова (a. iliolumbalis), бічні крижові (аа. sacrales laterales), затульна (a. obturatoria), верхня (a. glutea superior) і нижня (a. glutea inferior) сідничні, внутрішня соромітна артерії (a. pudenda interna).

Нутрощевими гілками внутрішньої клубової артерії є пупкова (a. umbilicalis), яка віддає верхні міхурові артерії, нижня міхурова (a. vesicalis inferior), маткова (a. uterina), середня прямокишкова (a. rectalis media) артерії.

Нутрощеві гілки постачають кров'ю внутрішні органи таза, пристінкові — стінки таза, тканини сідничної ділянки та промежини.

Вени. Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії супроводжують одна, частіше дві однойменні вени.

Нутрощеві гілки утворюють навколо органів добре виражені венозні сплетення. Розрізняють венозні сплетення сечового міхура (plexus venosus vesicalis), передміхурової залози (plexus venosus prostaticus), матки (plexus venosus uterinus), піхви (plexus venosus vaginalis) і прямої кишки (plexus venosus rectalis). У стінці прямої кишки вени утворюють портокавальні анастомози. Зокрема верхня прямокишкова вена (v. rectalis superior) впадає в нижню брижову (басейн ворітної вени), нижня та середня прямокишкові вени (w. rectales mediae et inferiores) — у внутрішню клубову вену (система нижньої порожнистої вени). У разі порушення венозного відтоку в одному з басейнів виникає варикозне розширення вен стінки прямої кишки, а за виражених сполучень між сплетеннями — вен інших органів. У цих умовах часто виникають ректальні кровотечі. У патологічних умовах, що призводять до застою венозної крові в малому тазу, внаслідок розширення судин венозні сплетення стають значно розвинутими, що визначає кривавість оперативних втручань на органах таза. Інші венозні сплетення, формуючи відвідні вени, вливаються у внутрішню клубову вену, розташовану на бічній стінці таза глибше те латеральніше від однойменної артерії.

Нерви таза. Крижове нервове сплетення, утворене передніми гілками IV, V поперекових і І, II, III крижових спинномозкових нервів і вкрите відрогами пристінкової фасції таза, розташоване на грушоподібному м'язі. Від нього відходять короткі м'язові гілки (rr. musculares) та нутрощеві нерви таза (nn. splanchnici pelvini), які прямують до підчеревного сплетення і містять парасимпатичні й аферентні волокна крижового відділу, а також верхній і нижній сідничні нерви (n. gluteus superior, n. gluteus inferior), задній шкірний нерв стегна (п. cutaneus femoris posterior) і сідничий нерв (п. ischiadicus), які з порожнини малого таза через над- і підгрушоподібні отвори проходять у сідничну ділянку. Разом з ними через підгрушоподібний отвір виходить соромітний нерв (n. pudendus), який, перекинувшись через крижово-остисту зв'язку вкупі з однойменними судинами, через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) потрапляє в сіднично-прямокишкову ямку. Соромітний нерв, який утворюється з I—IV крижових нервів, проходить у статевому каналі, де віддає низку гілок, які іннервують зовнішній м'яз — замикач відхідника (проходять по нижній поверхні м'яза — підіймача відхідника), шкіру задньої поверхні калитки або великих статевих губ. Зазначений нерв є складним, оскільки крім соматичних містить ще симпатичні та парасимпатичні волокна (з підчеревного сплетення).

На бічній стінці таза, нижче межової лінії, проходить затульний нерв, який, виникаючи з поперекового сплетення (Liv—Lv), проходить через затульний канал на стегно, іннервуючи кульшовий суглоб, усі привідні м'язи стегна та шкіру над ними.

Органи малого таза іннервують гілки підчеревного сплетення, в якому розрізняють верхній і нижній відділи. Верхнє підчеревне сплетення, непарне, розташоване на передній поверхні нижніх поперекових і верхніх крижових хребців. Воно є продовженням аортального сплетення та формується за рахунок його гілок. Верхнє підчеревне сплетення двома підчеревними нервами (сполучні гілки) з'єднано з розташованими в клітковині між прямою кишкою та внутрішніми клубовими судинами, під очеревиною міхурово-прямокишкової або матково-прямокишкової складки правим і лівим нижніми підчеревними та тазовим сплетеннями (plexus hypogastrics inferior sinister et dexter, plexus pelvinus), сформованими гілками верхнього черевного та крижових вузлів симпатичного стовбура (представлений чотирма вузлами, що лежать уздовж присереднього краю передніх крижових отворів) і нутрощевих гілок II, III і IV крижових нервів (крижове сплетення), які здійснюють парасимпатичну та аферентну іннервацію. З нижнього підчеревного виникають вторинні сплетення, що за ходом кровоносних судин продовжуються до органів і входять в їхні стінки.
 
Вони іннервують сечовий міхур (міхурове сплетення — plexus vesicalis), передміхурову залозу (передміхуровозалозове сплетення — plexus prostatitis), сім'яні пухирці та сім'явиносну протоку (сплетення сім'явиносної протоки — plexus deferentialis), печеристі тіла статевого члена (печеристі нерви статевого члена — nn. cavernosi penis), пряму кишку (прямокишкове сплетення — plexus rectalis), а у жінок — матку, яєчники, піхву (матково-піхвове сплетення — plexus uterovaginal). Таким чином, за симпатичну іннервацію органів таза відповідають грудний, поперековий і крижовий відділи симпатичного стовбура.
 
Парасимпатичну іннервацію здійснюють волокна, що входять до складу передніх корінців II—IV крижових спинномозкових нервів, які утворюють крижове сплетення (plexus sacralis). Ці волокна відходять від сплетення як тазові нутрощеві нерви (nn. splanchnici pelvini) і прямують до нижнього підчеревного сплетення, іннервуючи органи таза. Тазові нутрощеві нерви містять також збуджувальні волокна (nn. erigentes) для печеристих тіл статевого члена (клітора), що відповідають за ерекцію. Крім того, від зазначеного сплетення в напрямку прямої кишки відходять парасимпатичні гілки, що в складі нижнього брижового сплетення піднімаються в черевну порожнину, де забезпечують парасимпатичну іннервацію сигмоподібної та низхідної ободової кишок. Через це резекція прямої, сигмоподібної кишок супроводжується порушенням парасимпатичної іннервації залишеної частини низхідної ободової та сигмоподібної кишок.

Лімфатична система. У порожнині таза розрізняють пристінкові та нутрощеві лімфатичні вузли.

Пристінкові лімфатичні вузли розташовані вздовж загальної та зовнішньої клубових артерій. Перша група зазначених вузлів приймає лімфу від нижньої кінцівки, сідничної ділянки, нижньої половини стінки живота, поверхневих шарів промежини, зовнішніх статевих органів, друга, що супроводжує внутрішню клубову артерію, — від більшості тазових органів, третя (крижові лімфатичні вузли, що лежать на передній поверхні крижової кістки біля передніх крижових отворів) — від задньої стінки таза та прямої кишки.

Нутрощеві лімфатичні вузли (приміхурові, приматкові, припіхвові та припрямо-кишкові) розміщені біля органів таза. Лімфа відтікає від них у вузли, що розташовані біля внутрішньої клубової артерії. Виносні лімфатичні судини тазових регіонарних лімфатичних вузлів прямують до лімфатичних вузлів біля нижньої порожнистої вени, черевної частини аорти, нижньої брижової артерії.
 
Відділи малого таза. Хід очеревини
Категорія: Топографічна анатомія таза | Переглядів: 5516 | Додав: anatomia | Теги: Анатомія, топографічна анатомія таза, анатомія людини, Відділи малого таза, топографічна анатомія, Хід очеревини | Рейтинг: 0.0/0
Рукавная гастрэктомия

Рукавная гастрэктомия — необратимая бариатрическая операция, направленная на уменьшение объема желудка с целью снижения веса. Это так называемое хирургическое вмешательство по поводу ожирения предназначено для определенных категорий пациентов в возрасте от 18 до 60 лет с патологическим ожирением или тяжелым ожирением (ИМТ более 40). Обратите внимание, что предоперационное наблюдение за рукавом длится от 6 до 12 месяцев. Это посл... Читать далее...


Что такое онлайн-психологическая помощь?

Получение психологической помощи онлайн — это не только эффективный способ получить поддержку, но и метод, который становится все более востребованным среди большого количества населения. Мы рассмотрим о преимуществах выбора онлайн-психологической помощи, независимо от проблемы.

Психологическая помощь онлайн — это любая поддержка, предлагаемая медици... Читать далее...


Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close