Задня колінна ділянка (підколінна ямка) - 26 Лютого 2012 - Анатомія людини

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » 2012 » Лютий » 26 » Задня колінна ділянка (підколінна ямка)
22:42
Задня колінна ділянка (підколінна ямка)
Межі. Угорі та зсередини підколінну ямку обмежують сухожилки півсухожилкового та півперетинчастого м'язів, ззовні — сухожилок двоголового м'яза стегна, внизу — головки литкового м'яза (m. gastrocnemius).

Пошарова топографія. Шкіра в підколінній ямці тонка, рухома. У підшкірній жировій клітковині проходять поверхневі судини та нерви, іноді виникає анастомоз між великою та малою підшкірними венами. Зсередини клітковину обмежує поверхнева фасція.

Власна фасція задньої колінної ділянки є продовженням широкої фасції стегна і представлена щільним апоневротичним листком, який вкриває глибокий клітковинний простір. Через це пульс на підколінній артерії за випрямленої кінцівки прощупати неможливо.

Підшкірна жирова клітковина підколінної ямки містить основний судинно-нервовий пучок. Підколінні судини та великогомілковий нерв проходять по вертикальній лінії, розмішуючися в такому порядку: ззаду наперед і ззовні всередину — великогомілковий нерв, підколінна вена та підколінна артерія. Судини йдуть в одній фасціальній піхві. Малогомілковий нерв проходить біля внутрішнього краю сухожилка двоголового м'яза стегна. У верхньо-присередньому відділі клітковина заглиблюється в жоберову ямку, обмежену знизу присереднім виростком стегнової кістки та присередньою головкою литкового м'яза, зверху — кравецьким м'язом, спереду — сухожилком великого привідного м'яза, ззаду — сухожилками півсухожилкового, півперетинчастого та тонкого м'язів. (Через жоберову ямку здійснюють доступ до підколінної артерії.) Клітковина підколінної ямки широко сполучається за ходом сідничого нерва із заднім м'язовим ложем стегна та з глибоким клітковинним простором сідничної ділянки. За ходом стегнових судин задня колінна ділянка сполучається з привідним каналом і клітковиною стегнового трикутника, за ходом підколінних судин і великогомілкового нерва — із задньою ділянкою гомілки. У цих напрямках можуть поширюватися гнійні процеси.

Дно підколінної ямки утворюють підколінна поверхня (facies poplitea) стегнової кістки та задня ділянка коліна, укріплена косою підколінною зв'язкою (lig. popliteum obliquum) і підколінним м'язом, який лежить між бічним виростком стегнової кістки та задньоприсередньою поверхнею великогомілкової кістки.

Кровопостачання. У підколінну ямку відкривається нижній отвір привідного каналу, в якому ззаду та ззовні розміщується підколінна вена (v. poplitea), спереду та досередини — підколінна артерія (a. poplitea). Підколінна артерія, проходячи глибоко в підколінній ямці, віддає гілки до колінного суглоба. Верхні колінні артерії відходять вище суглобової щілини. З них бічна верхня артерія коліна проходить під сухожилком двоголового м'яза, огинає бічний виросток стегнової кістки та виходить на передню ділянку коліна. Присередня верхня артерія коліна прямує досередини та вперед під сухожилками великого привідного та півперетинчастого м'язів. Середня колінна артерія (a. genus media) на рівні суглобової щілини йде вперед і кровопостачає сумку колінного суглоба, схрещені зв'язки та синовільну мембрану суглоба. Нижні колінні артерії відходять дистальніше суглобової щілини: бічна артерія огинає бічний меніск (meniscus lateralis), проходить під обхідною малогомілковою зв'зкою (lig. collaterale fibulare) і під бічною головкою литкового м'яза, присередня — йде під присередньою головкою литкового м'яза, огинає присередній виросток великогомілкової кістки та проходить під обхідною великогомілковою зв'язкою (lig. collaterale tibialare) і під сухожилками тонкого, кравецького та півсухо-жилкового м'язів. Верхні та нижні колінні артерії з'єднуються між собою на передній ділянці коліна, утворюючи артеріальну сітку колінного суглоба.

Іннервація. З присереднього боку ділянки розгалужується підшкірний нерв, ззовні — гілки бічного шкірного нерва литки (n. cutaneus surae lateralis). Гілки заднього шкірного нерва стегна (n. cutaneus femoris posterior) доходять до середини підколінної ямки. Під власною фасцією на всьому протязі підколінної ямки проходить великогомілковий нерв, який віддає гілки до литкового, камбалоподібного (m. soleus), підошовного (т. plantaris) і підколінного (т. popliteus) м'язів. У цій ділянці проходить також присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), що супроводжує велику підшкірну вену, що лежить під фасцією між головками литкового м'яза. Глибше розташовані підколінні вена й артерія. Загальний малогомілковий нерв міститься в бічних відділах підколінної ямки.

Лімфовідтік. Біля підколінної артерії розташовані глибокі підколінні лімфатичні вузли, які збирають лімфу від гомілки, звідки вона прямує вздовж стегнових кровоносних судин у глибокі пахвинні лімфатичні вузли.

Колінний суглоб (articulatio genus) утворений суглобовими поверхнями виростків стегнової та великогомілкової кісток, а також суглобовою поверхнею наколінка. Це двовиростковий суглоб (articulatio bicondylaris), кожний виросток якого має еліпсоподібну форму. Рухи можливі в двох осях — фронтальній (згинання—розгинання до 160°) і вертикальній (обертання назовні за зігнутого коліна — до 40°).

Оскільки присередній виросток стегнової кістки більший бічного, під час з'єднання стегнова та великогомілкова кістки утворюють невеликий кут, відкритий назовні, — фізіологічну назовнівиверненість коліна (genu valgum). На суглобових поверхнях великогомілкової кістки розташовані внутрішньосуглобові хрящі — присередній і бічний меніски (menisci articulares), які забезпечують конгруентність з'єднання кісток. Вони зрощені з великогомілковою кісткою, прикріплюючись спереду та ззаду до міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris), яке виступає в суглобову порожнину. До стовщених зовнішніх країв менісків прикріплюється суглобова капсула, що розмежовує суглоб на верхній і нижній відділи. Присередній меніск має форму літери С, бічний — О. Спереду меніски зростаються з поперечною зв'язкою коліна (lig. transversum genus).

Суглобова капсула колінного суглоба прикріплюється на передній поверхні стегнової кістки на 5 см вище суглобового хряща та нижче надвиростків. Епіфізарна лінія стегнової кістки розташована в порожнині колінного суглоба. Спереду капсула прикріплюється до хрящового краю наколінка, оберненого в суглобову порожнину. На великогомілковій кістці епіфізарна лінія розташована нижче суглобової капсули, що прикріплюється тут на краю суглобового хряща. Суглобова капсула в разі переходу синовіальної оболонки на суглобові поверхні утворює дев'ять заворотів. Практичне значення має непарний верхній передній заворот. Верхній передній заворот сполучається з синовіальною наднаколінковою сумкою. Бурсит цієї сумки може спричинити запалення всього суглоба (гоніт).

Зв'язки колінного суглоба. До внутрішньосуглобових зв'язок належать схрещені зв'язки (ligg. cruciata genus), які укріплюють суглоб, обмежуючи його ротацію. Передня схрещена зв'язка (lig. cruciatum anterius) починається на бічному виростку стегнової кістки та прикріплюється спереду від eminentia intercondylaris. Задня схрещена зв'язка (lig. cruciatum posterius) починається на присередньому виростку стегнової кістки та прикріплюється позаду міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris).

Схрещені зв'язки спереду і з боків вкриті синовіальною мембраною, а задня їх поверхня не має синовіального покриву, через що синовіальна порожнина колінного суглоба поділена на присередній і бічний відділи, що спереду від них широко сполучаються між собою. Крім того, меніски поділяють суглобову порожнину на верхній і нижній відділи, які також сполучаються.

До зовнішніх зв'язок колінного суглоба належать обхідна малогомілкова, обхідна великогомілкова та коса підколінна (lig. popliteum obliquum) зв'язки. Обхідна малогомілкова зв'язка натягнута між бічним надвиростком стегнової кістки та головкою малогомілкової кістки. Між суглобовою капсулою та зв'язкою міститься жирова клітковина. Великогомілкова обхідна зв'язка починається від присереднього надвиростка стегнової кістки та прикріплюється до підгленощальної межі великогомілкової кістки (margo infraglenoidalis tibiale). Вона зрощена із суглобовою капсулою і присереднім меніском.

Коса підколінна зв'язка є продовженням волокон сухожилка півперетинчастого м'яза. Вона відділяється від нього біля присереднього меніска та прямує косо вгору і назовні до бічного надвиростка стегнової кістки. В разі скорочення півперетинчастого м'яза напружується суглобова капсула.

Зв'язки наколінка:
— синовіальна складка наколінка (plica synovialis patellaris) — починається нижче наколінка та прямує вгору;
— дві крилоподібні зв'язки (plicae alares) — починаються нижче наколінка і йдуть угору, охоплюючи його з обох боків.

Зв'язки колінного суглоба досить міцно його укріплюють, тому вивихи цього анатомічного утворення спостерігають рідко.

Кровопостачання ділянки забезпечує вищеописана артеріальна сітка коліна.


Іннервують ділянку три нерви: малогомілковий — суглоб ззовні, великогомілковий — ззаду, стегновий — зсередини.

Лімфовідтік від переднього відділу відбувається в пахвинні лімфовузли, від заднього — в підколінні.
Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки | Переглядів: 3258 | Додав: anatomia | Теги: підколінна ямка, Задня колінна ділянка | Рейтинг: 0.0/0

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама