Анатомія людини - Біомеханіка рухів верхніх кінцівок
Біомеханіка рухів верхніх кінцівок 

Верхні кінцівки є найбільш рухомими ланками апарату руху людини. Поряд з цим, будучи органами праці, вони пристосовані до значних силових навантажень. Усю різноманітність рухів верхньої кінцівки в трудовій діяльності людини схематично можна уявити у вигляді таких основних форм: наближення до тіла якого-небудь захопленого предмета; піднімання або утримування предмета піднятим; відштовхування (рух від себе); піднімання (опускання) верхньої кінцівки з наступним маніпулюванням кистю; ударні рухи; пронаторно-супінаторні рухи; обертання; тиснення на предмет у вертикальному напрямку.
 
Наближення предмета до тіла — найпоширеніша форма руху вільної верхньої кінцівки. При цьому передпліччя і кисть у більшості випадків напівпроновані. Робота м'язів спрямована на згинання ліктьового, розгинання і приведення (рідше згинання) променево-зап'ясткового та розгинання й приведення (рідше відведення) плечового суглобів. У цьому випадку скорочуються такі м'язи: поверхневий і глибокий згиначі пальців, променевий м'яз-згинач і променеві м'язи — розгиначі зап'ястка, плечово-променевий м'яз, двоголовий м'яз плеча, надостьовий, підостьовий, підлопатковий м'язи та в деяких випадках найширший м'яз спини. Рідше при цій формі рухів дистальні відділи кінцівок цілком проновані (веслування) або ж, навпаки, супіновані (висування ящика). У першому випадку переважне силове навантаження припадає на м'язи переднього відділу передпліччя, по черзі на триголовий і двоголовий м'язи плеча, а також м'язи, які прямо чи опосередковано діють на плечовий суглоб. У другому випадку головним чином скорочується двоголовий м'яз і м'язи, які розгинають плечовий суглоб.
 
Піднімання або утримування предмета вимагає, як правило, напівпронованого (рідше пронованого) положення передпліччя й кисті. При цьому основна робота м'язів спрямована на стискування пальців і згинання ліктьового (іноді й плечового) суглоба, а переважне навантаження припадає на згиначі пальців, плечово-променевий м'яз, променевий м'яз-згинач і променеві м'язи — розгиначі зап'ястка, двоголовий м'яз плеча і частково великий грудний і передню частину дельтоподібного м'яза. Під час утримування предмета (перенесення вантажу на витягнутій руці) крім скорочення згиначів пальців значно напружуються всі м'язи вільної верхньої кінцівки, що запобігає перерозтягненню зв'язкового апарату. Якщо м'язи верхньої кінцівки розвинуті слабко (у дітей, виснажених людей), перенесення тяжких речей може призвести до травмування зв'язкового апарату.
 
Відштовхування предмета потребує активної участі розгиначів, причому найбільше навантаження припадає на триголовий м'яз плеча. Одночасно дуже скорочується передній зубчастий м'яз, який сильно висуває верхню кінцівку вперед.
 
Під час піднімання необтяженої верхньої кінцівки вперед скорочується двоголовий м'яз плеча, великий грудний м'яз і м'язи радіального відділу передпліччя.
 
Під час ударних рухів (праця молотобійця) верхня кінцівка перебуває переважно в напівпронованому положенні і робота м'язів полягає ось у чому. Попереднє піднімання руки, крім напруження м'язів — згиначів пальців, потребує скорочення всіх згаданих у попередньому випадку м'язів, але останні внаслідок обтяження руки повинні працювати з великим напруженням. Удар виконується головним чином завдяки силовому скороченню триголового м'яза плеча та всіх м'язів долонної поверхні передпліччя.
 
Пронаторно-супінаторні рухи при зігнутому ліктьовому суглобі здійснюються переважно скороченням пронаторів і супінаторів передпліччя, а при розігнутій верхній кінцівці в них беруть активну участь великий і малий грудні, надостьовий і підостьовий м'язи, найширший м'яз спини, а також передня й задня частини дельтоподібного м'яза.
 
Під час колових обертань верхньої кінцівки по черзі працюють м'язи, які піднімають, відводять і опускають плече та пояс верхньої кінцівки. Отже, при цьому беруть участь двоголовий м'яз плеча, великий грудний і передній зубчастий м'язи, усі частини дельтоподібного та верхні пучки трапецієподібного м'язів, м'яз — підіймач лопатки, ромбоподібні м'язи та частково (при форсованому опусканні поясу верхньої кінцівки) малий грудний, підключичний і нижні пучки трапецієподібного м'яза.
 
Тиснення на предмету вертикальному напрямку дає змогу використати верхню кінцівку для силового впливу на важіль другого роду. Ця функція потребує переважно роботи розгиначів, які діють на ліктьовий суглоб. Однак при цьому дуже напружуються всі м'язи передньої ділянки передпліччя, захоплюючи м'язи кисті, бо їх роль у цьому випадку полягає у зміцненні променево-зап'ясткового суглоба та в запобіганні його перерозгинанню.
 
Функціонально найважливішою частиною верхньої кінцівки є кисть. Велика складність і значна різноманітність рухів кисті забезпечуються головним чином найбільш досконалими формами протиставлення великого пальця, диференційованістю рухів кожного пальця, великою рухомістю променево-зап'ясткового суглоба; чіткою координацією всіх видів руху кисті та кінцівки в цілому, зумовленою функцією центральної нервової системи.
 
Деякі позиції верхніх кінцівок створюють сприятливі умови для активної участі допоміжної дихальної мускулатури в акті дихання. До них належать: фіксація поясу верхньої кінцівки за допомогою скорочення ромбоподібних м'язів; упор розігнутими верхніми кінцівками (на стіл, спинку стільця тощо); опора кисті (на палицю); положення ліктів (на підлокітниках); упор тулуба (на спинку стільця, крісла тощо); положення рук на стегнах. Навпаки, опускання поясу верхньої кінцівки, що в більшості випадків має пасивний характер (дія сили ваги кінцівки) і що звичайно буває під час великої м'язової втоми (у працюючих сидячи без підлокітників), несприятливо відбивається на глибині вдиху і призводить до поверхневого дихання.

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Топографія полости рта. Vestibulum oris

Полость рта представляетъ пространство, расположенное между носовой полостью и верхней частью области шеи; спереди она отграничивается у отверстія рта (rima oris) краемъ губъ, сзади же она отдѣляется отъ pharynx’a у isthmus faucium. Когда ротъ закрытъ и зубы сжаты, полость рта представляется щелевидной и распадается на передній отдѣлъ (vestibulum oris), отграниченный зубами, губами и мягкими частями щеки, и задній отдѣлъ (cavum ... Читати далі...



Топографія области рта. Regio oris

Область рта опредѣляется въ своемъ строеніи, подобно reg. palpebral, и въ меньшей степени reg. nasal, ext.; развитіемъ мускулатуры (m. orbicularis seu sphincter oris), окружающей циркулярно отверстіе рта. Съ циркулярно расположенными мышечными волокнами переплетаются еще другія, радіарныя, которыя могутъ считаться расширителями рта. Мышечный слой вмѣстѣ съ кожей и подкожной жировой тканью образуетъ складки, закрывающія въ видѣ губъ по... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close