Анатомія людини - Бронхи

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Бронхи

Бронхи

На рівні тіл TIV —TV хребців трахея роздвоюється (bifurcatio tracheae) (див. мал. 165) і переходить у правий та лівий головні бронхи. Правий головний бронх (bronchus principalis dexter) ширший (відповідно до відносно більшої за масою правої легені), але коротший від лівого й розташований більш вертикально, чим пояснюються частіші випадки потрапляння в нього сторонніх предметів.
Лівий головний бронх (bronchus principalis sinister) — довший, вужчий і розташований майже в горизонтальній площині, внаслідок чого в нього рідше потрапляють сторонні предмети і менше запилюється тканина лівої легені. Будова го¬ловних бронхів аналогічна будові трахеї. Правий бронх складається з 6 —8, а лівий — з 9—12 хрящових півкілець.
Кожен головний бронх, ідучи назовні, донизу й назад, проникає в тканину відповідної легені, де від нього відходять гілки, різні за кількістю та розмірами. Для зручнішого вивчення в анатомії застосовують схему розгалуження головних бронхів. Від кожного головного бронха відходять відповідно поділу легень на частки часткові бронхи (bronchi lobares), які дають початок сегментним бронхам ( bronchi segmentates). З кожним поділом просвіт бронхів зменшується.
Бронхи з просвітом близько 1 MM, що йдуть до легеневих часточок (межі часточок чітко видно на поверхні легень), називаються часточковими бронхіолами; вони діляться за розсипним типом на 12 — 18 кінцевих бронхіол. Кожна кінцева бронхіола поділяється на дві дихальні бронхіоли (bronchioli respiratorii), які підходять до легеневих ацинусів (acinus pulmonalis). Дихальна бронхіола утворює 1—3 порядки альвеолярних протоків (ductuli alveolares), які закінчуються альвеолярними мішечками (sacculi alveolares), які складаються з численних легеневих альвеол (alveoli pulmonares) (мал. 166, а, б), у яких відбувається газообмін. Таких альвеол нараховується в обох легенях сотні мільйонів, а загальна площа їх стінки становить кілька десятків квадратних метрів.
Будова стінки великих бронхів і трахеї однакова (слизова оболонка, вистелена війчастим псевдобагатошаровим епітелієм, з великою кількістю бронхіальних слизових залоз, хрящові кільця, міжкільцеві зв'язки з гладкими міоцитами і еластичними волокнами та адвентиція).
У міру зменшення просвіту бронхів відбувається фрагментація хрящових кілець з поступовим зменшенням хряща аж до зникнення його в бронхіолах.


Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама