Анатомія людини - М'язи нижньої кінцівки

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

М'язи нижньої кінцівки

М'язи нижньої кінцівки

М'язи нижньої кінцівки розвиваються з вентральних ділянок поперекових і крижових міотомів.
Клубово-поперековий м'яз (т. iliopsoas) складається з двох більш-менш самостійних м'язів — великого поперекового та клубового, що мають одне загальне прикріплення.
Великий поперековий м'яз (т. psoas major) (див. мал. 100) починається на бічних поверхнях і поперечних відростках ТХII і всіх поперекових хребців, звідки він спускається донизу під пахвинну зв'язку.
Клубовий м'яз (т. iliacus) (див. мал. 100) починається від усієї поверхні клубової ямки. Його пучки, конвергуючи, ідуть донизу під пахвинну зв'язку, де разом з попереднім м'язом виходять через м'язову лакуну на стегно і прикріплюються до малого вертлюга стегнової кістки. Між м'язом і капсулою кульшового суглоба міститься синовіальна сумка.
Функція. Згинає і супінує стегно, при фіксованому стегні нахиляє тулуб.
Іннервація: м'язові гілки поперекового сплетення (LI — LIV).
Малий поперековий м'яз Cm. psoas minor) (див. мал. 100) добре розвинутий у чотириногих ссавців, у людини часто його немає. Це тонкий м'язово-сухожилковий тяж, який починається на бічній поверхні ТХII і LI хребців і прикріплюється до клубово-лобкового підвищення.
Іннервація: м'язові гілки поперекового сплетення (LI — LII).
Великий сідничний м'яз (т. gluteus maximus) (мал. 116) — один з найміцніших м'язів тіла людини. Починається від сідничної поверхні клубової кістки назовні від задньої сідничної лінії, від нижнього краю грудо-поперекової фасції, бічного краю крижової та куприкової кісток. Потужні м'язові пучки товстим широким пластом спускаються донизу й назовні, перекидаються через великий вертлюг (тут під м'язом лежить синовіальна сумка) і закінчуються в широкій фасції стегна та на сідничній горбистості.
Функція. Міцний розгинач і відвідний м'яз стегна, натягує широку фасцію стегна. Під час опирання на ноги (двостороннє скорочення) — розгинає зігнутий тулуб.
Іннервація: нижній сідничний нерв (LV - SII).
Середній сідничний м'яз (m. gluteus médius) (мал. 117) — не такий міцний м'яз, як попередній, і майже цілком прикритий ним. М'яз віялоподібної форми, починається на сідничній поверхні клубової кістки між задньою і передньою сідничними лініями та клубовим гребенем. М'язові пучки, йдучи донизу і вбік, переходять у міцний сухожилок, який прикріплюється до верхньої поверхні великого вертлюга (тут залягає синовіальна сумка).
Функція. Відводить стегно (передні пучки одночасно привертають, а задні — відвертають), у положенні стоячи нахиляє тулуб в однойменний бік.
Іннервація: верхній сідничний нерв (LIV - SI).
Малий сідничний м'яз (т. gluteus minimus) (див. мал. 117) — невеликий м'язовий пласт, що починається від сіднич-ної поверхні клубової кістки між передньою та нижньою сідничними лініями, спускається донизу і переходить у сухожилок, який прикріплюється до передньої поверхні великого вертлюга, де є синовіальна сумка.
Функція. Відводить стегно, в положенні стоячи нахиляє тулуб в однойменний бік.


Іннервація: верхній сідничний нерв (LIV - SI).
М'яз — натягач широкої фасції (т. tensor fasciae latae) (див. мал. 116, а) — короткий (до 10 см), але досить потужний чотирикутний пласт, розташований на передньобічній поверхні таза. Вертикальні пучки м'яза починаються від клубового гребеня поблизу верхньої передньої його ості. Дистально м'язові пучки переходять у волокнисту частину, міцно зв'язану з широкою фасцією стегна, яка називається клубово-великогомілковим пасмом (tractus iliotibialis), що закінчується в фасції гомілки.


Грушоподібний м'яз (т. piriformis) (див. мал. 117) починається на тазовій поверхні крижової кістки назовні від крижових отворів (між II і IV). Пучки м'язів, конвергуючи, прямують назовні, проходять через великий сідничий отвір і сухожилком прикріплюються до верхівки великого вертлюга.
Функція. Злегка відводить стегно.
Іннервація: короткі м'язові гілки крижового сплетення (SI — SII).

Внутрішній затульний м'яз (m. obturatorius internus) (див. мал. 117) відходить від внутрішньої поверхні затульної перетинки та від країв кісток, які її оточують. Звідси м'язові пучки, конвергуючи, піднімаються догори й назад, перекидаються через малу сідничу вирізку (де під м'язом розташована синовіальна сумка), повертають під кутом убік і міцним коротким сухожилком прикріплюються до вертлюжної ямки.
Функція. Су піну є стегно.
Іннервація: короткі м'язові гілки крижового сплетення (LIV — Sil).
Верхній і нижній близнюкові м'язи (mm. gemelli superior et inferior) (див.
мал. 117) — слабкі м'язові тяжі (близько 10 мм завширшки й до 5 мм завтовшки), розташовані по обидва боки сухожилка попереднього м'яза. Верхній м'яз починається від сідничої ості, нижній — від сідничого горба. Обидва закінчуються на дні вертлюжної ямки.
Функція. Відвертають стегно.
Іннервація: короткі гілки крижового сплетення (LIV —SI).
Квадратний м'яз стегна (m. quadratus femoris) (див. мал. 117) — короткий міцний чотирикутний м'язовий пласт з поперечним спрямуванням пучків. М'яз починається на сідничому горбі і закінчується на міжвертлюжному гребені.
Функція. Супінація стегна.
Іннервація: короткі гілки крижового сплетення (LIV— SI).
Зовнішній затульний м'яз (m. obtura-torius externus) (див. мал. 117) починається безпосередньо м'язовими пучками від зовнішніх поверхонь затульної перетинки і країв кісток, які утворюють затульний отвір. М'йзові пучки йдуть убік і частково дорзально позаду шийки стегнової кістки, переходять у тонкий сухожилок, який прикріплюється до вертлюжної ямки поряд з сухожилком однойменного внутрішнього м'яза і до капсули кульшового суглоба.
Функція. Супінація стегна.
Іннервація: затульний нерв (LUI — LIV).
M9язи стегна поділяють на три відділи: передній, задній і присередній.
Передній відділ стегна (відділ розгиначів). Кравецький м'яз
(m. sartorius) (див. мал. 116, а) починається на верхній передній клубовій ості, лягає косо в передню стегнову борозну, огинає ззаду присередній виросток стегнової кістки і прикріплюється в ділянці горбистості великогомілкової кістки.
Функція. Згинає стегно і гомілку, привертаючи її.
Іннервація: стегновий нерв (LI — LUI).
Чотириголовий м'яз стегна (т. quadriceps femoris) (див. мал. 116, а, 118) належить до найміцніших м'язів тіла людини, що визначається його великою роллю в прямоходінні. Цей м'яз складається з чотирьох неоднакових за будовою і за функ-цією м'язів: прямого і трьох широких.
Прямий м'яз стегна (т. rectus femoris) — міцний двоперистий веретеноподібної форми. Починається двома короткими сухожилками від нижньої передньої ості клубової кістки і верхнього краю кульшової западини. Спускається донизу і входить до спільного закінчення решти головок чотириголового м'яза. При цьому основна маса сухожилка м'яза зростається з наколінком, потім продовжується дистально і в складі потужної зв'язки наколінка прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.
Бічний широкий м'яз (т. vastus lateralis) розташований на зовнішньопередній поверхні стегна, потужний, з косим напрямком пучків. М'яз починається від нижньо-зовнішньої ділянки великого вертлюга, верхньої третини міжвертлюжної лінії та бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки. Його пучки, йдучи косо зверху донизу і ззовні досередини, вплітаються в загальне сухожилкове розгалуження наколінка.
Присередній широкий м'яз (т. vastus medialis) потужний, займає передньоприсередню ділянку стегна, безпосередньо прилягаючи до його присередньої м'язової групи. Починається від присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, спускається косо зверху донизу, зсередини назовні й дистально і переходить у широке сухожилкове розгалуження, яке охоплює спереду наколінок.
Проміжний широкий м'яз (т. vastus intermedius) розташований на передній поверхні діафіза стегйової кістки між двома попередніми м'язами. Починається поздовжніми м'язовими пучками безпосередньо від кістки. Приблизно на середині стегна проміжний м'яз переходить у сухожилковий пучок, велика частина якого приєднується до сухожилка прямого м'яза стегна.
Усі чотири м'язи спереду колінного суглоба утворюють сплетення сухожилкових пучків, які зміцнюють його капсулу. Центральна частина сплетення у вигляді зв'язки наколінка прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а бічна і присередня частини закінчуються у верхніх відділах кісток гомілки у вигляді бічного та присереднього тримачів наколінка.
Функція. Згинає стегно (за рахунок прямого м'яза) і з великою силою розгинає гомілку в колінному суглобі.
Іннервація: стегновий нерв (LII — LIV).
Суглобовий м'яз коліна (т. articularis genus) у вигляді невеликої м'язової пластинки відходить від передньої поверхні нижньої третини стегнової кістки і закінчується на капсулі колінного суглоба.
Функція. Витягує суглобову капсулу.
Іннервація: стегновий нерв (LII — LIV).
Задній відділ стегна (відділ згиначів). Півсухожилковий м'яз (т. semitendinosus) (див. мал. 116,6) починається від сідничого горба, спускається вниз і, тримаючись присереднього краю стегнової кістки, зразу ж переходить у довгий сухожилок і прикріплюється на горбистості великогомілкової кістки.
Іннервація — сідничий нерв (LIV-SII).
Напівперетинчастий м'яз (т. semimembranosus) (див. мал. 116, б) так само, як і попередній, починається від сідничого горба, спускається донизу, ближче до присереднього краю, і дистально розпадається на три масивні фіброзні ніжки, які дістали назву глибокої гусячої лапки. Одна ніжка прикріплюється до присереднього виростка великогомілкової кістки, друга — до фасції, яка вкриває підколінний м'яз, а пучки третьої, завернувши догори, зливаються з косою підколінною зв'язкою.
Іннервація — сідничий нерв (LIV-SI).
Двоголовий м'яз стегна (т. biceps femoris) (див. мал. 116, б) складається з двох головок — довгої і короткої. Довга головка починається з сідничого горба, коротка — від нижньої половини бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і бічної міжм'язової перегородки стегна. На рівні нижньої третини стегна обидві головки об'єднуються, переходячи при цьому в широкий сухожилок, який прикріплюється до головки малогомілкової кістки, бічного виростка великогомілкової кістки (тут є синовіальна сумка) і до фасції гомілки.
Функція. Усі три м'язи укріплюють кульшовий і колінний суглоби, розгинають стегно і згинають гомілку. При цьому два перші з них пронують, а третій — супінує гомілку. Під час дистального опирання, коли нижні кінцівки добре зігнуті (їзда на велосипеді), усі три м'язи беруть участь у розгинанні колінного суглоба.
Іннервація — сідничий нерв (LIV — SI) і загальний великогомілковий.
Підколінний м'яз (т. popliteus) (мал. 119) — слабко розвинутий з косим напрямком пучків м'язовий тяж, що лежить безпосередньо на задній поверхні капсули колінного суглоба. М'яз починається від бічного виростка стегнової кістки і косої підколінної зв'язки, прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки (трохи вище камбалоподібної лінії) і до капсули колінного суглоба.
Функція. Згинає і злегка пронує гомілку.
Іннервація: великогомілковий нерв (LIV-SI).
Присередній відділ стегна (привідний відділ стегна). Гребінний м'яз (m. pectineus) (див. мал. 116, а, 118) є досить потужним чотирикутним м'язовим тяжем, що починається від гребеня і горбка лобкової кістки і прикріплюється до гребінної лінії стегнової кістки. Цей м'яз із розташованим збоку закінченням клубово-поперекового м'яза утворює клубово-гребінну ямку, де містяться стегнові судини.
Іннервація: затульний і стегновий нерви (LU - LUI).
Довгий привідний м'яз (т. adductor longus) (див. мал. 116, а) розташований присередньо від попереднього. Його пучки починаються на лобковій кістці нижче від лобкового горбка і прикріплюються до середньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки.
Іннервація: затульний нерв (LII — LIV).
Короткий привідний м'яз (т. adductor brevis) слабший, ніж два попередні, залягає позаду від них. М'язові пучки йдуть від передньої поверхні лобкової кістки і прикріплюються до верхньої третини медіальної губи шорсткої лінії стегна.
Іннервація: затульний нерв (LII — LIV).
Великий привідний м'яз (т. adductor magnus) (див. мал. 118) належить до групи найпотужніших м'язів людини. Його пучки починаються головним чином від сідничого горба та нижніх гілок сідничої і лобкової кісток і прикріплюються: верхні — вздовж присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, нижні, зібрані в міцний сухожилок, — до присереднього виростка цієї кістки. Між верхніми та нижніми пучками м'яза утворюється сухожилкова щілина, через яку проходять кровоносні судини.
Іннервація: затульний (LIII — LIV) і сідничий (LIV — LV) нерви.
Тонкий м'яз (т. gracilis) (див. мал. 116, а) — досить широкий спочатку, дистально поступово звужується. Його пучки відходять від передньої поверхні низхідної гілки лобкової кістки (поблизу лобкового симфізу), йдуть каудально, огинаючи ззаду при-середній виросток стегнової кістки, закінчуються на горбистості великогомілкової кістки і на відповідній ділянці фасції.
Іннервація: затульний нерв (LII — LIV).
Функції привідних м'язів визначаються їхньою назвою. Крім того, вони частково згинають і приводять стегно, а тонкий м'яз згинає гомілку.
Сухожилки кравецького, напівсухожилкового і тонкого м'язів, прикріплюючись разом на передньовнутрішній поверхні верхньої чверті великогомілкової кістки, утворюють поверхневу гусячу лапку, під якою розташована синовіальна сумка.
М'язи гомілки. На гомілці розрізняють три відділи м'язів: передній, бічний і задній. Функціонально ці м'язи розподіля-ються головним чином на згиначі (міцніші й численні, розташовані в задньому і бічному відділах) і розгиначі (передній відділ).
Передній відділ гомілки (відділ розгиначів). Передній великогомілковий м'яз (т. tibialis anterior) (див. мал. 116, а) — найбільший у цій групі. Починається від бічного виростка і бічної поверхні великогомілкової кістки, від міжкісткової перетинки й фасції гомілки. Посередині гомілки переходить у міцний сухожилок, який на тильному боці стопи проникає через верхній і нижній тримачі м'язів-розгиначів, перекидається через присередній край стопи і прикріплюється до підошвової поверхні присередньої клиноподібної кістки та до основи І плеснової кістки. Під тримачем розгиначів сухожилок м'яза вкритий синовіальною піхвою.
Функція. Розгинає, приводить і супінує стопу.
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (LIV —SI).
Довгий м'яз — розгинач пальців (т. extensor digitorum longus) — не такий міцний, як попередній. Лежить збоку і починається від бічного виростка великогомілкової кістки, головки та прилеглої ділянки малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки, передньої міжм'язової перегородки й фасції гомілки. У нижній третині гомілки м'яз розпадається на чотири сухожилки, які проходять під верхнім і нижнім тримачами м'язів-розгиначів (обхоплені синовіальними піхвами) і закінчуються на тильному апоневрозі II —V пальців стопи. Іноді від м'яза відходить п'ятий сухожилок, який прикріплюється до основи V плеснової кістки (третій малогомілковий м'яз).
Функція. Розгинає II — V пальці і стопу.
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (LIV—SI).
Довгий м'яз — розгинач великого пальця ( extensor hallucis longus) — найменший м'яз цієї групи; міститься між двома попередніми. Починається від присередньої поверхні малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки. Відразу переходить у потужний сухожилок, який з тильного боку стопи проникає під тримачами розгиначів і закінчується на тильному боці фаланги І пальця.
Функція. Розгинає стопу та її І палець.
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (LIV —SI).
Бічний відділ гомілки (малогомілковий відділ гомілки). Довгий малогомілковий м'яз (т. peroneus longus). (мал. 120) розташований поверхнево. Починається від бічного виростка великогомілкової кістки, головки і проксимальної половини малогомілкової кістки, від міжкісткової перетинки, міжм'язових перегородок та фасції гомілки. М'язове черевце в нижній третині гомілки переходить у сухожилок, який огинає ззаду бічну кісточку. Тут вкритий синовіальною піхвою сухожилок м'яза заходить під верхній і нижній тримачі малогомілкових м'язів. Далі сухожилок перетинає бічний край стопи, де обгорнутий синовіальною піхвою лягає в борозну кубоподібної кістки і закінчується на присередній клиноподібній і І плесновій кістках.
Функція. Згинає, відводить і пронує стопу (прямий антагоніст переднього великогомілкового м'яза). Під час стояння та деяких фаз динамічних функцій нижніх кінцівок притискує І плеснову кістку до решти кісток.
Іннервація: поверхневий малого-мілковий нерв (LIV —SI).
Короткий малогомілковий м'яз (т. peroneus brevis) слабший від попереднього. Починається від зовнішньої поверхні двох третин малогомілкової кістки й обох міжм'язових перегородок гомілки (див. мал. 119, 120). Сухожилок м'яза разом з сухожилком довгого малогомілкового м'яза ззаду огинає бічну кісточку, проходить під обома тримачами малогомілкових м'язів (вкритий загальною синовіальною піхвою) і закінчується на горбистості V плеснової кістки.
Функція. Згинає, пронує та відводить стопу.
Іннервація: поверхневий малого-мілковий нерв (LIV — SI).
Задній відділ гомілки (відділ згиначів гомілки). М'язи заднього відділу гомілки (див. мал. 116, б; 119; 120) поділяються на 2 частини (поверхневу і глибоку), відокремлені одна від одної значним фасціальним прошарком.
Поверхневу частину утворюють триголовий м'яз литки, литковий, камбалоподібний і підошвовий м'язи.
Триголовий м'яз литки (т. triceps surae) складається з двох м'язів — литкового та камбалоподібного (залягає глибше), які своєю масою визначають форму гомілки.
Литковий м'яз (т. gastrocnemius) (див. мал. 116, а; 120) починається двома масивними головками — бічною і присередньою — від обох виростків, підколінної поверхні стегнової кістки і від капсули колінного суглоба. Невдовзі обидві головки сходяться разом і утворюють одне випукле м'язове черевце, яке переходить у середній третині гомілки в потужний сухожилок.
Камбалоподібний м'яз (т. soleus) (див. мал. 116,6; 120) має масивне м'язове черевце, яке починається від головки, а також від задньої та бічної поверхонь верхньої третини малогомілкової кістки, від сухожилкової дуги (агcus tendineus т. solei), перекинутої навскіс від малогомілкової до великогомілкової кістки і від лінії камбалоподібного м'яза великогомілкової кістки.
Перед сухожилковою дугою утворюється щілина, що є верхнім отвором гомілково-підколінного каналу (див. с. 161). Пучки камбалоподібного м'яза, конвергуючи, спускаються донизу, закінчуючись спільним з литковим м'язом потужним п'ятковим (ахілловим) сухожилком (tendo calcaneus), який прикріплюється до п'яткової кістки.
Функція. Згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі та меншою мірою гомілку в колінному суглобі, під час стояння сприяє підніманню тіла на носках.
Іннервація: великогомілковий нерв (LIV-SII).
Підошвовий м'яз (ти. plantaris) у людини рудиментарний. Починається від бічного виростка і підколінної поверхні стегнової кістки коротким слабким м'язовим черевцем, прямує донизу, лягає між литковим і камбалоподібним м'язами й дуже довгим і тонким сухожилком закінчується на п'ятковій кістці поблизу прикріплення п'яткового сухожилка.
Іннервація: великогомілковий нерв (LIV-SI).
Глибоку частину заднього відділу м'язів гомілки утворюють довгі згиначі пальців і великого пальця стопи, задній великогомілковий м'яз.
Довгий м'яз — згинач пальців ( flexor digitorum londus) (див. мал. 120) — двоперистий м'яз, розташований на присередньому боці гомілки. Починається від середніх двох третин задньої поверхні великогомілкової кістки і від фасції гомілки. Міцний сухожилок м'яза спускається донизу, огинає присередню кісточку, де його вкривають синовіальна піхва і тримач згиначів. На підошві сухожилок розпадається на чотири гілки, які після проходження сухожилків короткого згинача пальців стопи прикріплюється до дистальних фаланг II —V пальців. У межах цих пальців кожна сухожилкова гілка вкрита синовіальною піхвою.
Функція. Згинає пальці стопи; згинає, слабко супінує і приводить стопу.
Іннервація: великогомілковий нерв (LV-SI).
Довгий м'яз — згинач великого пальця (ти. flexor hallucis longus) (див. мал. 120) — двоперистий м'яз; залягає збоку. Починається від нижніх двох третин малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки і задньої міжм'язової перегородки гомілки. Сухожилок м'яза, вкритий синовіальною піхвою і тримачем згиначів, лягає в однойменну борозну п'яткової кістки, на підошві косо перетинає сухожилок попереднього м'яза і прикріплюється до дистальної фаланги І пальця.
Функція. Згинає І палець і стопу, фіксує поздовжню дугу (склепіння) стопи під час стояння, ходьби, бігу.
Іннервація: великогомілковий нерв (LV-SII).
Задній великогомілковий м'яз (ти. tibialis posterior) (див. мал. 119) — одноперистий; лежить між двома попередніми м'язами, починається від міжкісткової перетинки й частково від прилеглих до неї кісток гомілки. Сухожилок м'яза, пройшовши під тримачем згиначів (тут сухожилок розміщений у синовіальній піхві) на стопу, прикріплюється до горбистості човноподібної кістки й окремими пучками до підошвової поверхні всіх трьох клиноподібних, основ II — IV плеснових кісток і до довгої підошвової зв'язки.
Функція. Згинає, злегка супінує і приводить стопу, напружує довгу підошвову зв'язку, зміцнює поздовжню дугу стопи.
Іннервація: великогомілковий нерв (LV-SII).




Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама