Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Продовження - Зуби

Продовження - Зуби 

Бічний нижній різець має коронку, форма якої нагадує долото. Різальний край її ширший, ніж у присередніх різців. Краї коронки в напрямку до шийки зуба дещо сходяться. Різальний край коронки на стику з мезіальним і дистальним краями утворює кути, з яких дистальний більш тупий і трохи заокруглений. Отже, в будові бічного нижнього різця чітко визначається ознака кута коронки. Кривина емалі між дистальним краєм коронки і коренем чіткіша, ніж на мезіальному краї, тобто бічний нижній різець має ознаку кривини емалі коронки. На присінковій поверхні нестертих зубів видно горбки й невеликі валки поблизу різального краю, що йдуть від горбків.
Дистальна поверхня бічних нижніх різців клиноподібна. Корінь зуба сплощений у мезіодистальному напрямку й відхиляється дистально. Посередині бічних поверхонь кореня проходять поздовжні борозни, з яких найбільш розвинута борозна на дистальній поверхні.
Висота коронки становить 8 — 10,5 мм, ширина — 5 —6, довжина кореня — 12,5 — 15, мезіодистальний розмір шийки — 4 — 4,5, присінково-язиковий — 6 — 6,5 мм.
Природжені аномалії різців на нижній щелепі трапляються рідше, ніж на верхній. Дуже рідко трапляється природжена відсутність присередніх нижніх різців. Частіше спостерігається краудинг нижніх різців, що полягає в нагромадженні їх докупи в різних поєднаннях. Досить рідко можна бачити між присередніми різцями додатковий зуб. Діастема може розвинутися переважно між бічними різцями та іклами. Набагато рідше трапляються аномалії форми кореня зуба.
Ікла (dentes сапіпі) розташовані на згинах зубних дуг, тому їх ще називають кутовими зубами. Це великі зуби з одногорбковою коронкою, одним потужним довгим коренем.
Верхні ікла мають коронку, що нагадує наконечник списа. Присінкова поверхня коронки ромбоподібна, різальний край складається з двох половин, що утворюють зубець, кут якого майже прямий, але може бути тупим або гострим. Мезіальна лінія завжди коротша за дистальну. Зубець формує головний горбок ікла, розташований дещо мезіальніше. Бічна частина різального краю крутіша за мезіальну. На дистальному ребрі різального краю іноді може бути проміжний горбок. Кут, утворений мезіальною частиною різального краю з мезіальним краєм коронки, відсунутий далі від шийки, ніж кут між дистальною частиною різального краю і дистальним краєм коронки. Дистальний кут найчастіше тупий і закруглений, мезіальний наближається до прямого. Отже, на верхньому іклі ознака кута коронки досить виразна.
Від головного горбка до шийки ікла тягнеться по присінковій поверхні широкий валок. На дистальному та мезіальному краях присінкової поверхні ікла видно невеликі крайові гребені. Між серединним валком і крайовими гребенями проходять дві невеликі борозни, що відповідають на мезіальній і дистальній частинах різального краю неглибоким вирізкам, з яких більше розвинута вирізка між головним горбком і мезіальним кутом коронки. Дистальні краї коронки зближуються в напрямку до шийки зуба.
На язиковій поверхні верхнього ікла добре видно крайові гребені, що продовжуються до кутів коронки (до язикового зубного горбка, звичайно добре розвинутого). Від нього до головного горбка різального краю зуба тягнеться досить помітний серединний гребінь. Між ним і дистальним гребенем утворюються заглибини (їх ще називають фасетками), іноді навіть ямки. Дистальна заглибина часто чіткіша, ніж мезіальна. В окремих випадках язиковий зубний горбок перетинає щілина. Трапляється, що дистальна половина язикової поверхні коронки має 1—2 трикутні ямки, кут яких найчастіше відкритий у бік різального краю ікла. Контактні поверхні трикутної форми.
На контактній поверхні коронки ікла видно велику товщину основи коронки у присінково-язиковому напрямку. Контур присінкової поверхні опуклий, язикової — дуже увігнутий, але якщо добре розвинутий язиковий зубний горбок, може бути трохи опуклим. Контур емалево-цементної межі дугоподібний; при цьому дуга на присінковій і язиковій поверхнях ікла повернута опуклістю в бік кореня, а на дистальних поверхнях — у бік різального краю коронки.
Корінь верхнього ікла довгий, добре розвинутий, конусоподібної форми, сплощений з боків. Присінковии контур кореня звичайно опуклий, рідше плоский, язиковий — опуклий у шийковій та середній третинах і увігнутий у верхівковій. На бічних поверхнях кореня видно поздовжні борозни, іноді досить чіткі. У рідкісних випадках корінь верхнього ікла може розщіплюватися на два — присінковии і язиковий. Верхівка кореня часто дещо зігнута. Ознаки кута й кривини емалі, виразні. Кореням верхніх ікол на альвеолярному відростку відповідає іклове підвищення (eminentia сапіпі).
Висота коронки верхнього ікла — 10 — 12 мм, ширина — 7 — 8, довжина кореня — 16—18, присінково-язиковий розмір шийки зуба — 7 — 8,5, мезіодистальний — 5 — 6 мм.
Нижні ікла менші за верхні. Відрізняються від них вужчою коронкою та сплощеним у поперечному напрямку коренем зуба. Менш чіткий, ніж на верхніх іклах, головний горбок краю зуба зміщений мезіально. Кути коронок також різні; мезіальний чіткіший за дистальний, він тупий або прямий, в той час як дистальний завжди тупий. Серединний валок і крайові гребені малопомітні. Мезіальний край коронки майже вертикально продовжується в мезіальний контур кореня, дистальний край утворює з контуром кореня вигин; корінь зуба відхиляється дистально.
Язикова поверхня коронки зуба дещо ввігнута, язиковий горбок і валок виразні, але менше, ніж на верхньому іклі. Чим більше розвинутий серединний валок, тим менше помітні крайові гребені, і навпаки. Контур язикової поверхні ввігнутий і більш прямовисний, ніж на верхніх іклах. Контур присінкової поверхні має меншу опуклість. Висота коронки з боку присінкової та дистальних поверхонь більша за висоту на язиковій і мезіальній.
Контури кореня з присінкової та язикової поверхонь ледь опуклі або прямі. Корінь сплощений у мезіодистальному напрямку, на дистальних поверхнях має чіткі поздовжні борозни. Часто він роздвоюється, при цьому обидва корені можуть мати однакові довжину й товщину, якщо ж вони неоднакові, то присінковии коротший і товщий.
Порожнина нижнього ікла веретеноподібної форми, менша за порожнину верхнього; порожнина коронки безпосередньо переходить у канал кореня. У корені ікла нижньої щелепи іноді трапляються два канали — присінковии і язиковий.
Висота коронки нижніх ікол становить 9 — 12 мм, ширина — 6 — 7, довжина кореня — 12,5—16,5, мезіодистальний діаметр основи коронки — 5 — 6, присінково-язиковий — 7 — 8 мм.
Природжені аномалії. Верхні та нижні ікла в зубних рядах є стабільними зубами. Трапляються додаткові ікла (частіше верхні), які прорізуються поза зубною дугою (або залишаються в щелепі). Ікла дещо здіймаються над рештою зубів і виступають з рядів у напрямку присінка рота. У разі краудингу ікла можуть мати неправильне положення, найчастіше зміщуючись також у цьому напрямку. Часто спостерігається діастема між іклами та першими малими кутніми зубами, а також між іклами й бічними різцями.
Малі кутні зуби (dentes premolares), як і великі, належать до бічних зубів. Тому їх контактні поверхні правильніше називати: мезіальна (fades mesialis) — поверхня, розташована ближче до середини зубного ряду, і дистальна (fades distalis). Верхні малі кутні зуби найчастіше мають два корені, нижні — по одному. Коронки кутніх зубів своїми змикальними поверхнями (fades occlusalis) стикаються із зубами протилежного зубного ряду. На цих поверхнях піднімаються жувальні горбки — щічні і язикові. Малі кутні зуби крім розтирання їжі разом з іклами беруть участь в її роздавлюванні. Тому коронки малих кутніх зубів певною мірою нагадують форму коронок ікол, а змикальна поверхня має лише по два горбки. Верхні малі кутні зуби звичайно більші за нижні. Розрізняють перші й другі верхні малі кутні зуби.
Перший верхній малий кутній зуб з боку присінкової (щічної) поверхні має форму коронки, що нагадує форму коронки ікла; язикова поверхня коронки дещо менша за щічну, діаметр коронки більший у щічно-язиковому напрямку. Посередині різального краю коронки міститься головний горбок, нижчий, ніж у ікол. Від головного горбка під тупим кутом розходяться мезіальна й дистальна частини краю. Щічна поверхня зуба опукла, виразна ознака кривини емалі коронки, яка в цих зубів може бути зворотною. Від головного горбка різального краю до шийки зуба посередині щічної поверхні коронки тягнеться широкий опуклий серединний валок. Від дистальних і бічних кутів коронки відходять до шийки зуба вузькі крайові валки, які біля емалевої межі можуть з'єднуватися з серединним валком. Між крайовими та серединним валками утворюються дві неглибокі борозни; серединний валок розвинений краще, ніж крайові. Ознаки кута коронки для верхніх малих кутніх зубів застосувати не можна внаслідок закругленості кутів коронки, а також через невизначеність співвідношення мезіального й дистального країв з різальним краєм коронки. Контактні поверхні коронки утворюють з мезіальною і дистальною поверхнями кореня невеликі кути.
Корінь верхніх малих кутніх зубів сплощений у мезіодистальному напрямку. Верхівки коренів найчастіше відхиляються дистально, але трапляються й прямі корені або навіть відхилені мезіально. Отже, ознаку положення кореня також можна застосувати не завжди. Досить часто на щічній поверхні кореня видно поздовжню борозну, а іноді — розщеплення щічного кореня на два.
На змикальній поверхні першого верхнього малого кутнього зуба помітні два жувальних горбки — більший присінковии (щічний) і менший язиковий (іноді вони мають однакові розміри). Між ними лежить міжгорбкова борозна (sulcus intertubercularis), яка не доходить до країв коронки. По краях змикальної поверхні коронки розташовані крайові гребені — мезіальний і дистальний. Кожен з цих гребенів складається з двох частин: присінкової, що відходить від присінкового жувального горбка, і язикової, яка йде від язикового горбка.
Нахил щічного і язикового горбків, а також крайові гребені неоднакові; гребені, що прилягають до присінкового жувального горбка, більші. Міжгорбкова борозна залежить від розвитку гребенів і може бути глибокою, середньою або мілкою. Важливою відмітною ознакою верхніх малих кутніх зубів є мезіальне зміщення язикового горбка.
Язикова поверхня коронки і кореня перших верхніх малих кутніх зубів гладка. Емалево-цементна межа на щічній і язиковій поверхнях проходить дугою, опуклістю до кореня. Змикальна поверхня коронки опукла. Емалево-цементна межа на контактних поверхнях зубів з одним коренем проходить дугоподібно, опуклістю до змикальної поверхні, з двома коренями — має два вигини, відкриті в бік коренів.
Контур щічної поверхні коронки верхнього малого кутнього зуба рівномірно опуклий або нахилений у язиковому напрямку. У ділянці шийки зуба контур коронки на щічній і язиковій поверхнях може підніматися. Контур язикової поверхні коронки має аналогічні особливості. З бічної поверхні добре помітно співвідношення щічного та язикового жувального горбків, яке може бути трьох типів: щічний горбок набагато вищий за язиковий; щічний горбок трохи більший за язиковий; горбки однакові.
Верхні малі кутні зуби можуть мати один, два, а то й три корені. Ступінь диференціації кореневої системи різний: слабкий — наявні лише борозни; середній — часткове розщеплення кореня на два; великий — формування двох коренів; дуже великий — утворення трьох коренів (з них язиковий корінь округлий, два щічних сплощені).
Порожнина коронки верхніх малих кутніх зубів досить велика, наближається до циліндричної форми й відповідно до горбків має два виступи. Щічний виступ довший за язиковий. Порожнина корон¬ки поступово переходить у канали коренів зуба. Якщо корінь один, то його канал стиснутий у мезіодистальному напрямку.
Висота коронки першого верхнього малого кутнього зуба по щічній поверхні становить 7,5 — 9 мм, язиковій — 6 — 8, ширина коронки — 6,5 — 7, довжина коре¬ня — 12 — 16, мезіодистальний розмір ко¬ронки — 4,8—5,5, щічно-язиковий — 8,5 — 9,5 мм.
Другий верхній малий кутній зуб за формою мало відрізняється від першого, але він трохи менший. Присінкова поверхня коронки опукла, має нечіткий поздовжній валок. Контактні поверхні опук¬лі (дистальна більше, ніж мезіальна).
Розміри щічної та язикової поверхонь коронки трохи менші, ніж першого малого кутнього зуба. На змикальній поверхні розташовані два майже однакові горбки. Зуб має один конусоподібний, дещо сплощений корінь з неглибокими борознами на бічних поверхнях (дуже рідко корінь розщеплюється на два біля верхівки).
Висота коронки другого малого кутнього зуба по щічній поверхні — 7,5—8,5 мм, язиковій — 6,5 — 7,5, ширина коронки — 6 —7, довжина кореня — 12,5 —16,5, мезіо-дистальний розмір шийки зуба — 4,5 — 5,5, щічно-язиковий — 8 —9,5 мм.
Нижні малі кутні зуби порівняно з верхніми мають менші коронки, але довший корінь, переважно один. Перший і другий нижні малі кутні зуби відрізняються один від одного за формою й будовою більше, ніж верхні.
Перший нижній малий кутній зуб менший за перший верхній. Присінкова (щічна) поверхня коронки на різальному краю має головний горбок, нижчий, ніж у ікла. Може бути високий головний горбок, тоді зуб дуже схожий на ікло. По щічній поверхні коронки від головного горбка в напрямку шийки тягнеться поздовжній широкий валок, поступово зменшуючись і зникаючи на середній третині коронки. Від кутів коронки ідуть невеликі й короткі кутові гребені. Коронка на горизонтальному перерізі має овальну форму. Кривина емалі на щічній поверхні коронки опукла, ще більш опукла на язиковій поверхні. Іноді перші нижні кутні зуби мають згладжений контур язикової поверхні.
На змикальній поверхні є два жувальні горбки, щічний більший за язиковий. Горбки розділені невеликою борозною, розташованою ближче до язикового горбка. Горбки мезіальної та дистальної поверхонь з'єднані валками. Трапляється варіант розмежування, коли від середини щічного горбка до язикового проходить емалевий валок, утворюючи на змикальній поверхні дві ямки.
Контур коронки з присінкової поверхні (норми) майже прямий і дуже відхиляється в язиковому напрямку, контур з язикової поверхні також прямий, його різальний край нависає над основою коронки.
Язикова поверхня коронки першого нижнього малого кутнього зуба опукла, її краї рівномірно наближаються до шийки. Посередині різального краю піднімається язиковий горбок. Язикова поверхня кореня гладка й округла. Корінь дещо стиснутий у мезіодистальному напрямку, його контури прямі або трохи опуклі, на мезіальній і дистальній поверхнях проходять невиразні борозни.
Перший нижній малий кутній зуб найчастіше має один корінь, іноді він подвійний; повне розщеплення кореня трапляється рідко. У двокореневому зубі мезіальний корінь зсунутий у щічному напрямку, дистальний — у язиковому. Обидва корені сплощені, іноді на них помітні поздовжні борозни. Часто коронка та корінь зуба розташовані один відносно одного під тупим кутом з нахилом коронки в бік язика. Дуже виразна ознака положення кореня.
Порожнина коронки першого нижнього малого кутнього зуба округла, має два роги, що відповідають горбкам на змикальній поверхні. Канал кореня зуба широкий, іноді роздвоюється.
Висота коронки зуба на щічній поверхні — 7,5 — 11 мм, на язиковій — 5 —6, довжина кореня — 13 — 16, ширина коронки — 6 —8, щічно-язиковий діаметр шийки зуба — 8,2 — 8,6, мезіодистальний — 5,4 — 5,8 мм.
Другий нижній малий кутній зуб більший за перший. Його коронка напівкулиста, її щічна поверхня рівна. Серединний валок, що тягнеться від головного горбка різального краю коронки, широкий і порівняно плоский.
Язикова поверхня коронки гладка й опукла, контактні поверхні трохи зближуються біля шийки зуба. На змикальній поверхні піднімаються два майже однакові добре розвинуті горбки, між якими проходить глибока борозна. Від борозни часто відходить додаткова борозенка, яка ділить язиковий горбок на два, перетворюючи зуб у тригорбковий. Дуже рідко змикальна поверхня може бути чотири-горбковою, а ще рідше — п'ятигорбковою.
Контактні поверхні (мезіальна та дистальна) коронки нагадують зрізану півкулю. На відміну від першого зуба контури щічної та язикової поверхонь коронки мають форму дуг великого радіуса або можуть бути прямими зі скошенням до змикальної поверхні.
Корінь зуба (найчастіше один конусоподібний) більш розвинутий і довший, ніж у першого нижнього малого кутнього. Поздовжні борозни на бічних поверхнях кореня трапляються рідко. Порожнина коронки стиснута в передньозадньому напрямку. Канал один, має лійкоподібне вічко; рідко верхівкова його частина роздвоєна.
Висота коронки зуба на щічній поверхні становить 7 — 9,5 мм, на язиковій — 6,5 — 9, ширина коронки — 7 — 8, довжина кореня — 14 — 17, щічно-язиковий діаметр основи коронки — 6,5 — 9, мезіодистальний — 4,5 — 6,5 мм.
Змикання верхніх і нижніх малих кутніх зубів відбувається таким чином, що кожен нижній зуб припадає на два сусідніх верхніх.
Природжені аномалії. Трапляється відсутність другого верхнього малого кутнього зуба, а також поява третього, який може розвиватися як у межах зубного ряду, так і поза ним.
У ряду нижніх малих кутніх зубів більш варіабельний (як і у верхніх) другий зуб. Трапляються різні перехідні форми його змикальної поверхні до великих кутніх зубів. Може зовсім не бути малого кутнього зуба чи виникає краудинг. Діастеми найчастіше розвиваються між іклом і першим малим кутнім, дуже рідко — між нижніми малими кутніми зубами.
Великі кутні зуби (denies molares). Людина має 12 великих кутніх зубів: по три верхніх і нижніх на кожній половині зубної дуги. Розрізняють перший, другий і третій (зуб мудрості) (dens serotinus) великі кутні зуби. їх розміри поступово зменшуються від першого до третього.
Коронки великих кутніх зубів найбільші серед зубних коронок з великою змикальною поверхнею, на якій розташовано від трьох до п'яти жувальних горбків (molaris — млинове жорно). Зуби мають по два (нижні) і три (верхні) корені, рідко більше. Великі кутні зуби розташовані в зубній дузі позаду малих, тому їх ще називають задніми. Під час жування вони зазнають великих навантажень (у середньому на перший зуб 77 кг, на ікло та малий кутній — від 20 до 40 кг).
Верхні великі кутні зуби відрізняються від нижніх за розмірами (вони більші), кількістю коренів (три у верхніх, два у нижніх) і формою коронки. Коронки верхніх зубів мають форму ромба, а борозни між горбками утворюють косо написану літеру Н. Коронки нижніх великих кутніх зубів трохи витягнуті вздовж зубного ряду, а борозни між горбками перехрещуються чи нагадують літеру Ж. Розміри поверхні змикання коронок і коренів також поступово зменшуються від першого до третього зуба. Ознаками належності великих кутніх зубів до правої чи лівої половини зубної дуги є: кривина емалі присінкової поверхні коронки має форму схилу в мезіодистальному напрямку; зменшення мезіального кута коронки, який помітно виступає в бік змикальної поверхні; чітке відхилення кореня дистально відносно поздовжньої осі зуба.
Перший верхній великий кутній зуб має масивну коронку, яка від шийки зуба розходиться у всіх напрямках до ромбоподібної змикальної поверхні, найбільший розмір якої від щічного проксимального до язикового дистального країв коронки. Щічна поверхня коронки чотирикутна з поздовжньою щічною серединною борозною, яка варіює від значної заглибини до глибокої канавки, що ділить коронку на дві частини — мезіальну і дистальну.
Язикова поверхня коронки, так само як і щічна, звичайно ділиться серединною борозною на дві половини. Контактні поверхні (мезіальна й дистальна) коронки більші за щічну та язикову. На змикальній поверхні піднімаються чотири горбки: щічно-мезіальний (параконус), щічно-дистальний (метаконус), язиково-мезіальний (протоконус) і язиково-дистальний (гіпоконус). Найстійкішими і найрозвиненішими є язиково-мезіальний і щічно-мезіальний горбки, відокремлені один від одного борознами. Щічно-мезіальна борозна відходить під кутом і відокремлює щічно-мезіальний горбок. У ній розрізняють щічну та мезіальну частини. Друга борозна, язиково-дистальна, дугоподібна, від'єднує язиково-дистальний горбок; має дистальну та язикову частини. Третя борозна коротка, коса, з'єднує дві перші борозни, проходить через центр коронки (її ще називають центральною ямкою). Щічні горбки переважно конічні, язикові — заокруглені. Протоконус звичайно має додатковий горбок (tuberculum anomale), який не досягає змикальної поверхні.
Зуб має три добре розвинуті корені: два щічних (мезіальний і дистальний) і один язиковий. Щічні корені сплощені в мезіо-дистальному напрямку, язиковий (найбільший) округлий.
Порожнина коронки зуба широка і загалом повторює форму коронки. До верхівок усіх горбків відходять випини порожнини, з них найбільший — до язиково-мезіального горбка. Дно порожнини коронки в центрі опукле, а в кутках має три лійкоподібні заглибини, від яких починаються канали ко-ренів. Щічно-мезіальний корінь в 60 % ви-падків має два канали. Найширшим є канал язикового кореня (округлий, великий). З віком порожнина зуба зменшується.
Висота коронки на щічній поверхні становить 6 — 8,5 мм, довжина коренів — 13 —16, мезіодистальний розмір основи коронки — 9—11, щічно-язиковий — 11 — 13 мм.
Другий верхній великий кутній зуб менший за перший. Коронка дещо стиснута в мезіодистальному напрямку, і її форма дуже варіабельна. Розрізняють такі варіанти коронки: 1) нагадує коронку першого великого кутнього зуба, але без додаткового горбка; 2) ромбоподібна, язиково-мезіальний і щічно-дистальний горбки зближені, і борозна між ними майже непомітна; 3) з трьома горбками (один язиковий і два щічних) на змикальній поверхні внаслідок злиття язиково-мезіального та щічно-дистального; 4) трикутної форми з трьома горбками (один язиковий і два щічних). Найчастіше трапляються перша й четверта форми коронки. У 5 % випадків зуб може бути двогорбковим внаслідок редукції щічно-дистального та щічно-мезіального горбків і розвитку мезіальних.
Щічна поверхня другого зуба майже не відрізняється від першого. На ній також видно щічно-мезіальний і щічно-дистальний горбки й серединну борозну коронки, що переходить у міжкореневу борозну. Щічні корені відхилені дистально.
На язиковій поверхні помітне невелике звуження коронки. Язиковий корінь коротший, ніж у першого зуба, відхилений дистально. Особливістю рельєфу контактних поверхонь є зміщення на дистальній поверхні коронки серединної борозни внаслідок редукції язиково-дистального горбка в дистальному напрямку.
Розташування коренів може бути різним. Найчастіше зуб має три корені, які йдуть паралельно або сходяться чи розходяться. Іноді щічно-мезіальний і язиковий корені зростаються й по лінії зрощення видно поздовжню борозну.
Порожнина коронки відповідає її зовнішній формі. За наявності трьох горбків є три роги порожнини. Якщо щічно-мезіальний і язиковий горбки зрощені, то в зрощеному корені проходять два канали.
Висота коронки другого верхнього великого кутнього зуба — 6 — 8 мм, ширина — 9 — 12, довжина коренів — 12 — 15, мезіодистальний розмір основи коронки — 8 — 11, щічно-язиковий — 10,5 —13 мм.
Третій верхній великий кутній зуб (зуб мудрості) найбільш мінливий щодо форми та розмірів. Його коронка може досягати розмірів першого або другого великого кутнього зуба, а може бути зовсім невеликою, нагадуючи формою штифтовий зуб. Найчастіше вона має три горбки, рідше чотири, але трапляється й п'ять-шість горбків.
Розміри і форма коренів зуба також досить варіабельні, а їх кількість коливається від одного до чотирьох-п'яти. Найчастіше їх буває три або два, в останньому випадку зростаються щічні корені. Можливе зрощення всіх трьох коренів з утворенням глибоких поздовжніх борозен.
Порожнина зуба відповідає його формі. У чотиригорбковому зубі порожнина має чотири роги, із зменшенням кількості горбків зменшується також кількість рогів — до одного рога в одногорбковому зубі. Незалежно від зрощення корені найчастіше мають три канали. У штифтовому зубі, як правило, один канал.
Висота коронки не перевищує 6 мм, ширина коливається в незначних межах, довжина коренів становить 9—10 мм.
Коронка нижніх великих кутніх зубів має кубічну форму. На змикальній поверхні розташовані чотири горбки, проте їх кількість може варіювати від трьох до шести. Зуби мають два корені — мезіальний і дистальний.
Перший нижній великий кутній зуб. З боку щічної поверхні зуба видно невелике звуження коронки в напрямку кореня, три її частини, поділені двома борознами.
Язикова поверхня коронки поділена поздовжньою борозною на дві приблизно рівні частини. Щічна поверхня коронки нахилена в язиковому напрямку. Контури щічної та язикової поверхонь опуклі, дугоподібні. На мезіальній і дистальній поверхнях коронки поблизу різального краю видно короткі неглибокі борозни. Контактна фасетка на мезіальній поверхні розташована на щічно-мезіальному горбку, на дистальній — на дистальному. Коронка зуба нахилена в бік порожнини рота.
Змикальна поверхня майже квадратна і найчастіше має чотири горбки: два щічних (мезіальний і дистальний) і два язикових (мезіальний і дистальний), відокремлених один від одного чотирма борознами (мезіальною, щічною, дистальною і язиковою). Усі борозни сходяться, утворюючи центральну ямку. Рідше трапляються п'ять жувальних горбків; у цьому разі на змикальній поверхні розрізняють поздовжню борозну й поперечну, яка починається на щічній поверхні, перетинає змикальню поверхню і закінчується на язиковій. Щічно-дистальна ділянка може мати додаткову борозну; тоді розрізняють три щічних і два язикових горбки.
Зуб має два корені — мезіальний і дистальний. Мезіальний (передній) корінь широкий, клиноподібної форми, з країв має виразні гребені, між якими пролягає западина. Верхівка звичайно відхилена дистально. Дистальний корінь вужчий і коротший за мезіальний, поверхня його плоска або рівномірно опукла. Іноді дистальний корінь розщеплений на два — щічний та тонший і коротший язиковий.
Порожнина коронки має форму куба з чотирма —шістьма рогами в напрямку жувальних горбків. Найбільш об'ємним рогом є щічно-мезіальний, а найвищими — щічні. Мезіальний корінь, як правило, має два канали, у дистальному корені два канали трапляються в половині випадків.
Висота коронки першого нижнього великого кутнього зуба — 6 — 8 мм, мезіодистальний розмір — 10—13, щічно-язиковий — 9—12, довжина коренів — 13 — 15,5 мм.
Другий нижній великий кутній зуб менший, ніж перший, але має таку саму форму. Щічна поверхня коронки поділена на дві випуклі частини виразною вертикальною борозною, що проходить посередині. Додатковий горбок буває рідко.
На язиковій поверхні іноді трапляється мезіолінгвальне підвищення, яке розташоване на язиково-мезіальному горбку та може досягати великих розмірів і мати власний корінь. Зливаються корені рідко. Добре помітна ознака положення кореня.
Порожнина коронки має форму куба з чотирма рогами, направленими в бік жувальних горбків. У мезіальному корені едва канали, у дистальному — звичайно один, дуже рідко два.
Висота коронки становить 6 — 8,5 мм, мезіодистальний розмір — 9 — 12, щічно-язиковий — 8—11, довжина коренів — 13—15,5 мм.
Третій нижній великий кутній зуб може бути різним як за формою, так і за розмірами. Проте кількість варіантів менша, ніж у такого самого зуба верхньої щелепи. Зуб менший за два інші нижні великі кутні, але більший, ніж верхній третій зуб.
На змикальній поверхні коронки в 50 % випадків формується чотири жувальних горбки, в 40 % — п'ять, у 10 % — від трьох до шести горбків.
Коренів найчастіше два, але вони часто зливаються в один конусоподібний. Трапляються зуби з кількома недостатньо розвинутими коренями.
Порожнина коронки неправильної форми, роги відповідають кількості й розташуванню жувальних горбків. Якщо коренів два, у мезіальному може проходити два канали, в дистальному, як правило, один.
Природжені аномалії. Верхні великі кутні зуби розташовані в зубній дузі майже на прямих або трохи зігнутих розбіжних лініях, тому кут нахилу зубів збільшується від першого до третього. Стабільним у верхньому ряду є перший, мінливими — другий і особливо третій великі кутні зуби. Часто трапляються гіподонтія — відсутність третього зуба, ретенція (непрорізування), аномалії розташування, дистальне або щічне відхилення. Рідше розвивається гіперодонтія, коли з'являється четвертий зуб або недорозвинутий і прирослий до третього з утворенням дистомолярного горбка.
У нижній зубній дузі великі кутні зуби розташовані по прямій лінії. Стабільним, як і у верхньому зубному ряду, є перший зуб, варіабельним — третій. Можливі різні аномалії розташування, особливо третього великого кутнього зуба, а також його природжена відсутність чи ретенція. Трапляються випадки четвертого зуба.
Вертикальні осі коронок верхніх і нижніх великих кутніх зубів нахилені в протилежних напрямках. Під час змикання щелеп ряд верхніх зубів у нормі накладається на ряд нижніх, трохи змішуючись дистально. Внаслідок цього кожен зуб стикається з двома — відповідним йому і наступним.

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама