Анатомія людини - М'язи кисті
М'язи кисті

М'язи кисті поділяють на три групи: бічну (м'язи підвищення великого пальця), присередню (м'язи підвищення мізинця) і середню.
 
М'язи підвищення великого пальця. У цій групі нараховують чотири м'язи (мал. 110).
 
Короткий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis brevis) — невеликий сплощений м'яз, розташований біля радіального краю підвищення великого пальця. Починається від утримувача згиначів і горбка човноподібної кістки й прикріплюється до бічної поверхні основи проксимальної фаланги І пальця.
 
Функція. Відводить І палець.
 
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
 
Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis brevis) складається з двох невеликих головок — поверхневої (рудимент черевця поверхневого згинача пальців) і глибокої (відщеплений пучок долонного міжкісткового м'яза), між якими проходить сухожилок довгого згинача великого пальця. Поверхнева головка починається від утримувача згиначів і прикріплюється до променевої сесамоподібної кістки п'ястково-фалангового суглоба. Глибока головка відходить від кістки-трапеції, основи І п'ясткової кістки, трапецієподібної та головчастої кісток і прикріплюється до капсули п'ястково-фалангового суглоба та ліктьової сесамоподібної кістки цього суглоба.
 
Функція. Згинає і частково протиставляє великий палець.
 
Іннервація поверхневої головки — серединний нерв (CVI —CVII), глибокої — ліктьовий (CVIII —ТІ).
 
Протиставний м'яз великого пальця (т. opponens pollicis) починається від утримувача згиначів і горбка кістки-трапеції й прикріплюється до всього променевого краю І п'ясткової кістки.
 
Функція визначена назвою.
 
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
 
Привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollicis) складається з поперечної та косої головок. Поперечна головка починається на долонній поверхні III п'ясткової кістки і прикріплюється до ліктьової сесамоподібної кістки, суміжних ділянок основи проксимальної фаланги І пальця та капсули п'ястково-фалангового суглоба. Коса головка починається від основи II і III п'ясткових кісток, від головчастої кістки та променевої зв'язки зап'ястка і прикріплюється там само, де й поперечна.
 
Функція. Приводить і частково протиставляє І палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
М'язи підвищення мізинця також складаються з чотирьох м'язів, але всі вони розвинуті слабко (див. мал. 110, 107).
 
Короткий долонний м'яз (т. palmaris brevis) у людини рудиментарний (іноді його немає). Нечисленні пучки його починаються від ліктьового боку долонного апоневрозу, йдуть у поперечному напрямку і закінчуються в шкірі підвищення мізинця.
 
Функція. Скорочення м'яза сприяє щільному приляганню шкіри долоні до охопленого рукою предмета.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) починається малопомітним черевцем від утримувача згиначів і горохоподібної кістки, прикріплюється до ліктьового краю основи проксимальної фаланги V пальця.
 
Функція. Відводить V палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Короткий м'яз — згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis) починається від утримувача згиначів і горохоподібної кістки та прикріплюється до проксимальної фаланги V пальця.
 
Функція. Згинає V палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi) є найбільшим з цієї групи. Починається там само, де й попередній м'яз, і закінчується на присередньому (ліктьовому) краї V п'ясткової кістки.
 
Функція. Протиставлення V пальця.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ),
 
М'язи середньої групи кисті у людини розташовані трьома шарами. Червоподібні м'язи (mm. lumbricales) (див. мал. 110) починаються від променевої поверхні (іноді променевої та ліктьової поверхонь) сухожилків глибокого згинача II —V пальців і проходять до променевого краю проксимальних фаланг відповідних пальців, де й закінчуються тонкими сухожилками в тильному апоневрозі.
 
Функція. Згинають основну та розгинають середню й дистальну фаланги II — V пальців.
 
Іннервація червоподібних м'язів І і II пальців — серединний, III і IV — ліктьовий нерви (СVIII —ТІ).
 
Долонних міжкісткових м'язів (mm. іпterossei palmares) (мал. Ill, див. мал. 1.10) у людини три. Перший починається вздовж ліктьового краю II п'ясткової кістки, йде дистально і прикріплюється тонким сухожилком на ліктьовому боці проксимальної фаланги, капсулі п'ястково-фалангового суглоба та дорзального апоневрозу того самого пальця. Другий і третій м'язи починаються і прикріплюються до IV і V п'ясткових кісток у тих самих точках, але з променевого боку.
 
Функція. Приводить II, IV і V пальці до III.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
Тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales) (див. мал. 109, 111) — плоскі двоперисті м'язові пластинки, що починаються від суміжних поверхонь (ближче до тилу) І —V п'ясткових кісток і заповнюють усі чотири міжп'ясткові проміжки. На рівні головок п'ясткових кісток м'язи переходять у сухожилки, які закінчуються в тильному апоневрозі, капсулі п'ястково-фалангових суглобів і проксимальних фаланг. При цьому сухожилки І і II м'язів послідовно прикріплюються до II і III пальців (з променевого боку), а III і IV м'язів — до III —IV пальців (з ліктьового боку).
 
Функція: відводять II — IV пальці від III, згинають їх у п'ястково-фаланговому та розгинають у міжфаланговому суглобах.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Топографія полости рта. Vestibulum oris

Полость рта представляетъ пространство, расположенное между носовой полостью и верхней частью области шеи; спереди она отграничивается у отверстія рта (rima oris) краемъ губъ, сзади же она отдѣляется отъ pharynx’a у isthmus faucium. Когда ротъ закрытъ и зубы сжаты, полость рта представляется щелевидной и распадается на передній отдѣлъ (vestibulum oris), отграниченный зубами, губами и мягкими частями щеки, и задній отдѣлъ (cavum ... Читати далі...



Топографія области рта. Regio oris

Область рта опредѣляется въ своемъ строеніи, подобно reg. palpebral, и въ меньшей степени reg. nasal, ext.; развитіемъ мускулатуры (m. orbicularis seu sphincter oris), окружающей циркулярно отверстіе рта. Съ циркулярно расположенными мышечными волокнами переплетаются еще другія, радіарныя, которыя могутъ считаться расширителями рта. Мышечный слой вмѣстѣ съ кожей и подкожной жировой тканью образуетъ складки, закрывающія въ видѣ губъ по... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close