Анатомія людини - М'язи грудної клітки

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

М'язи грудної клітки

М'язи грудної клітки

Передні ділянки грудної клітки обмежені зверху обома ключицями та яремною вирізкою груднини, з боків — задніми пахвовими лініями, знизу — ребровими дугами з мечоподібним відростком.
Тут розташовані м'язи — похідні вентральної мускулатури (аутохтонні, трункопетальні і трункофугальні).
Великий грудний м'яз (т. pectoralis major) (мал. 96) належить до трункопетальних м'язів. Це великий м'язовий пласт трикутної форми, який відходить від двох присередніх третин ключиці (ключична частина), капсули груднинно-ключичного суглоба, передньої поверхні груднини, хрящів II —VII ребер (груднинно-реброва частина) і верхньої ділянки піхви прямого м'яза живота (черевна частина). Звідси м'язові пучки, конвергуючи, прямують у бік і апоневротичним сухожилком прикріплюються до гребеня великого горбка плечової кістки.
Функція. В разі фіксації грудної клітки приводить, дещо згинає і пронує плече. При фіксованому плечі (руки на стегнах, опора на поруччя тощо) розширює грудну клітку (додаткова дихальна мускулатура).
І її нервація: присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (CV — CVII).
Малий грудний м'яз (т. pectoralis minor) (мал. 97) трункопетальний, вкритий попереднім м'язом. Починається трьома-чотирма зубцями від II — V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки.
Функція. Бере участь в акті вдиху.
Іннервація: присередній грудний нерв плечового сплетення (CVII — CVIII).
Підключичний м'яз (т. subclavius) — трункофугальний. Це не дуже розвинутий м'язовий тяж. Починається на І ребрі і закінчується на нижній поверхні ключиці.
Функція. При фіксованій ключиці, скорочуючись, піднімає ребро (допоміжна дихальна мускулатура).
Іннервація: підключичний нерв плечового сплетення (CV — CVI).
Передній зубчастий м'яз
(т. serratus anterior) (мал. 98, 99) трункофугальний, дуже міцний. Починається дев'ятьма-десятьма зубцями на бічній поверхні грудної клітки (від II —X ребер), звідки м'язові пучки йдуть дорзально і присередньо і прикріплюються до присереднього краю лопатки разом з ромбоподібними м'язами.
Функція. Під час скорочення м'яза лопатка і верхня кінцівка різко виносяться вперед. При фіксованій лопатці цей м'яз піднімає ребра і розширює груднупорожнину (допоміжна дихальна мускулатура).
Іннервація: довгий грудний нерв плечового сплетення (CV —CVII).
М'язи — підіймачі ребер (mm. levatores costarum) є похідними вентральної мускулатури. Вони починаються з кожного боку від поперечних відростків CVII і ТІ —ТХІ хребців і прикріплюються до горбків, розташованих нижче сусідніх ребер.

Функція м'язів визначається назвою.
Іннервація: міжреброві нерви (CVIII, ТІ —ТИ, TVII-TX).
Зовнішні міжреброві м'язи (mm. intercostales externi) (див. мал. 97, 98) аутохтонні; виповнюють міжреброві проміжки, але до груднини не доходять, а заміщуються зовнішньою міжребровою перетинкою. Пучки цього м'яза відходять від нижнього краю розташованого вище ребра, йдуть косо зверху донизу і ззаду наперед і прикріплюються до тупого верхнього краю розташованого нижче ребра.
Внутрішні міжреброві м'язи (mm. іпtercostales interni) (див. мал. 97, 98), як і попередні, заповнюють міжреброві проміжки. Не дійшовши на 6 —8 см до хребтового стовпа, замінюються внутрішньою міжребровою перетинкою. Пучки цього м'яза починаються від верхнього краю розташованого нижче ребра, піднімаються знизу догори і ззаду наперед, прикріплюються до нижнього краю розташованого вище ребра (всередину від борозни). 
Таким чином, за напрямком пучки обох міжребрових м'язів взаємно перпендикулярні, що забезпечує більшу силу їх спільного скорочення. Біля нижнього краю кожного ребра утворюється заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною простір, у якому розміщені міжреброві судини і нерви.
Функція. При скороченні міжребрових м'язів кожне ребро піднімається і одночасно повертається навколо поздовжньої осі, що збільшує об'єм грудної клітки (вдих).
Іннервація: міжреброві нерви (ТІ-ТХІІ).
Підреброві м'язи (тт. subcostales) — короткі і слабко розвинуті; не завжди спостерігаються в нижніх дорзобічних ділянках внутрішньої поверхні грудної порожнини. Пучки цих м'язів мають той самий напрямок, що й внутрішні міжреброві, але перекинуті через 1—2 ребра.
Функція підребрових м'язів аналогічна функції попередніх.
Іннервація: міжреброві нерви (ТХ-ТХІІ).
Поперечний м'яз грудної клітки (m. transversus thoracis) у людини розвинутий слабко, розташований на задній поверхні передньої стінки грудної порожнини, будучи безпосереднім продовженням поперечного м'яза живота.
Функція. Бере участь в акті видиху.
Іннервація: міжреброві нерви (TII-TVI).

Діафрагма

Діафрагма
(diaphragma) (мал. 100) відділяє грудну порожнину від черевної. В ряду хребетних виникла пізно і є лише у ссавців. В ембріогенезі діафрагма розвивається з поперечної перегородки (septum transversum), яка закладається на рівні IV —V шийних сегментів. У кінці другого місяця внутрішньоутробного життя в перегородку вростають клітини відповідних міотомів, після чого вона разом з серцем зміщується каудально до рівня ТХІ-ТХІІ хребців.
Діафрагма — це широка куполоподібна м'язова пластинка (справа купол діафрагми розташований вище, ніж зліва), у якій розрізняють м'язову частину по периферії, і сухожилковий центр (centrum tendineum).
Залежно від місця відходження м'язових пучків діафрагму поділяють на груднинну, реброву й поперекову частини. М'язові пучки груднинної частини (найменшої, непарної) відходять від задньої поверхні мечоподібного відростка, ребрової (найбільшої, парної) — від внутрішньої поверхні кінців VII —XII ребер і їхніх хрящів. Поперекова частина складається з двох ніжок — правої та лівої. Обидві ніжки починаються досить довгими сухожилками (права довша) від передньобічної поверхні тіл LI —LIV хребців та від присередньої і бічної дугоподібних зв'язок. Присередня дугоподібна зв'язка натягнута між тілом і поперечним відростком LI (іноді LII) хребця і перекинута через великий поперековий м'яз. Бічна дугоподібна зв'язка йде від поперечного відростка LI хребця через квадратний м'яз попереку до XII ребра.
Права й ліва ніжки поперекової частини діафрагми, обмінюючись м'язовими пучками, формують два розтвори: аортальний (hiatus aorticus), розташований біля тіла ТХІ хребця, і стравохідний (hiatus esophageus), що міститься трохи вище й ліворуч від попереднього. У правому зовнішньому листку сухожилкового центра діафрагми є отвір порожнистої вени (for. venae cavae).
Функції діафрагми різноманітні. При її скороченні, по-перше, збільшується грудна порожнина і розширюються легені, що сприяє диханню; по-друге, в грудній порожнині створюється від'ємний тиск, в той час як у черевній він підвищується, що сприяє венозному і лімфатичному відтоку, по-третє, діафрагма ніби робить масаж печінки, що сприятливо впливає на її функцію.
Іннервація: діафрагмальний нерв (CIII —CV), міжреброві нерви (TVII — ТХН) і гілки черевного сплетення.

Фасції грудної клітки

Розрізняють три фасції грудної клітки: поверхневу, грудну і внутрішньогрудну. Поверхнева фасція без помітних меж продовжується в однойменну фасцію сусідніх ділянок. Грудна фасція (fascia pectoralis) обгортає малий і великий грудні м'язи, утворюючи при цьому чітку межу з дельтоподібним м'язом (дельтоподібно-грудна борозна). Ця фасція вкриває також передній зубчастий, підключичний і зовнішні міжреброві м'язи.
Внутрішньогрудна фасція (fascia endothordcica) (пристінкова фасція грудної клітки) вистеляє стінки грудної порожнини зсередини. Частина цієї фасції, що переходить на верхню поверхню діафрагми, називається діафрагмальною фасцією (fascia diaphragmatica).


Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама