Анатомія людини - Судини великого кола кровообігу

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Судини великого кола кровообігу

Судини великого кола кровообігу

До судин великого кола кровообігу належать аорта з її розгалуженнями, мікроциркуляторне русло, верхня та нижня порожнисті вени з їхніми притоками.
Аорта
Аорта (aorta) є головною артеріальною магістраллю великого кола кровообігу. її поділяють на висхідну частину, дугу аорти й низхідну частину.

Висхідна частина аорти
Висхідна частина аорти (pars ascendens aortae), або висхідна аорта (aorta ascendens) (мал. 188, 196), має діаметр 25 — ЗО мм, довжину 4 — 5 см, виходить з лівого шлуночка серця позаду легеневого стовбура, піднімається догори дуже близько від груднини і на рівні хряща II правого ребра переходить у дугу аорти. На самому початку висхідна частина аорти має розширення — цибулину аорти (bulbus aortae), де між внутрішньою стінкою судини та півмісяцевими заслінками клапана аорти містяться три пазухи аорти (ліва, права, задня). У правій і лівій пазусі аорти починаються права та ліва вінцеві артерії (аа. coronariae dextra/sinistra) (див. мал. 191, 193).

Дуга аорти

Дуга аорти (arcus aortae) (див. мал. 188, 196) випуклістю обернена догори, йде позаду ручки груднини косо ліворуч та ззаду від хряща II ребра до лівої поверхні тіла TIV хребця, де переходить у низхідну частину аорти. Тут часто буває ледь помітне звуження — перешийок аорти (isthmus aortae). Від випуклої поверхні дуги аорти відходять три великих стовбури: плечово-головний стовбур, ліва загальна сонна та ліва підключична артерії. Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять дрібні гілки до загруднинної залози, бронхів тощо.

Плечово-головний стовбур

Плечово-головний стовбур (truncus brachioccphalicus) (див. мал. 188,196), 3—4 см завдовжки, йде за ручкою груднини праворуч догори й на рівні правого груднинно-ключичного суглоба ділиться на праву загальну сонну і праву підключичну артерії.

Загальна сонна артерія

Загальна сонна артерія (a. carotis communis) (див. мал. 188, 196) справа відходить від плечово-головного стовбура, а зліва — безпосередньо від дуги аорти (ліва довша від правої). Прилягаючи із зовнішнього боку до трахеї та стравоходу, а вище — до гортані й глотки, обидві артерії піднімаються розходячись догори й назад, проходять позаду mm. sternocleido mastoidei і попереду від поперечних відростків шийних хребців. Далі загальна сонна артерія на кожному боці входить у ділянку trigonum саroticum, утворює сонну пазуху (розширення) і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща ділиться на дві гілки — зовнішню і внутрішню сонні артерії. У розвилці їх розташований сонний клубочок (glomus caroticum) з хромафінної тканини.
Загальна сонна артерія у складі судинно-нервового пучка розташовується присередньо від яремної вени. Між ними й позаду лежить блукаючий нерв. Артерію можна притиснути під час кровотечі до поперечного відростка CVI хребця, для чого потерпілому закидають голову і над ключицею вводять пальці до хребта зрвні від зовнішнього краю груднинно-ключично-соскоподібного м'яза.
Зовнішня сонна артерія (a. carotis externa) (мал. 197, 198, див. кол. вкл., мал. IV), проектується в ділянці сонного трикутника (тут простежується її пульсація), де спочатку розташовується присередньо і дещо спереду від внутрішньої сонної артерії, потім, піднімаючись догори, проходить попереду і збоку від останньої, далі крізь привушну залозу і на рівні шийки нижньої щелепи ділиться на дві кінцеві гілки: поверхневу скроневу та верхньо-щелепну. Бічні гілки зовнішньої сонної артерії поділяють на передню, задню та присередню групи.
Передня група. Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) (див. мал. 197, 198) відходить від зовнішньої сонної артерії на самому її початку (дуже важлива розпізнавальна ознака зовнішньої сонної артерії, завдяки якій можна відрізнити її від внутрішньої, яка в більшості випадків гілок на шиї не має) і постачає головним чином щитоподібну і прищитоподібні залози, а також дає верхню гортанну артерію, підпід'язикову і груднинно-ключично-соскоподібну гілки.
Язикова артерія (a. lingualis) (див. мал. 197, 198) відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні під'язикової кістки (на 1 — 1,5 см вище від верхньої щитоподібної артерії), піднімається догори і віддає надпід'язикову гілку (r. suprahyoideus), проходить через язиковий трикутник (Пирогова), що є орієнтиром для визначення місця артерії, відгалужує під'язикову артерію, яка постачає кров'ю м'язи діафрагми рота. Далі язикова артерія заходить в корінь язика, утворюючи глибоку артерію язика (a. profunda linquae), від неї відходять численні спинкові гілки язика (гг. dorsales linquae), що живлять усі м'язи й слизову оболонку язика, язиковий та піднебінний мигдалики. Кінцеві гілки правої і лівої язикових артерій часто анастомозу ють між собою.
Лицева артерія (a. facialis) (див. мал. 197, 198) є передньою гілкою зовнішньої сонної артерії, часто (у ЗО % випадків) має спільний стовбур з язиковою артерією. Піднімаючись догори вперед, артерія проходить досередини від заднього черевця двочеревцевого м'яза, торкається задньої та верхньої поверхонь піднижньощелепної залози або навіть пронизує її, огинає край нижньої щелепи (тут артерію можна притиснути до нижньої щелепи) й перед переднім краєм (за 1 см) жувального м'яза виходить і під м'язами лиця прямує до кута рота, піднімається збоку від носа й досягає внутрішнього кута ока, де її кінцева гілка — кутова артерія (a. angularis), сполучається з дорзальною артерією носа, що відходить від очної артерії. На своєму шляху лицева артерія послідовно віддає гілки: висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens), мигдаликову гілку (r. tonsillaris), підпідборідну артерію (a. submentalis), залозові гілки (rr. glandulares), нижню губну (a. labialis inferior) і верхню губну (a. labialis superior) артерії, закінчуючись кутовою артерією.
Висхідна піднебінна артерія несе кров до м'язів глотки, м'якого піднебіння, до піднебінного мигдалика. До піднижньощелепної залози відходить 2 — 5 гілочок, зв'язаних анастомозами з відповідними гілками язикової артерії; від підпідборідної артерії тягнуться гілки до м'язів, розташованих вище під'язикової кістки. Нижня губна артерія відходить від лицевої нижче кута рота і несе кров до шкіри, м'язів і слизової оболонки нижньої губи. Верхня губна артерія відгалужується від лицевої на рівні кута рота, залягає в підслизовому прошарку верхньої губи й живить усі її тканини. Від неї відходять тонкі артеріальні гілочки до нижньої частини перегородки носа.
Задня група. Потилична артерія (a. occipitalis) (див. мал. 197) відходить на рівні заднього черевця двочеревцевого м'яза, продовжується назад догори, лягає в однойменну борозну скроневої кістки, пронизує потиличне черевце надчерепного м'яза поблизу його прикріплення, розгалужується в ділянці потилиці аж до тім'я, посилаючи гілки до найближчих м'язів, вушної раковини і твердої оболони головного мозку.

Задня вушна артерія (a. auricularis posterior) (див. мал. 197) відходить трохи вище попередньої, іде позаду й догори до шкіри за вушною раковиною до тім'яних горбів і віддає гілки до вушної раковини, барабанної порожнини, шкіри м'язів потилиці та задніх відділів склепіння черепа.
Медіальна група. Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens) піднімається догори по зовнішній стінці глотки, васкуляризуючи її, піднебінний мигдалик, слухову трубу, м'яке піднебіння, стінки барабанної порожнини та тверду обо лону головного мозку.
Кінцеві гілки. Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis)  є безпосереднім продовженням основного стовбура зовнішньої сонної артерії. Вона проходить на 1 см спереду від козелка вушної раковини й віддає 2 — 3 тонкі гілки (гг. раrotideae) до капсули і паренхіми привушної залози та більшу — поперечну артерію лиця (a. transversa faciei), що тягнеться до кута рота, постачає кров'ю м'язи й шкіру щічної ділянки, анастомозуючи з лицевою і верхньощелепною артеріями. Передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores) беруть участь у живленні вушної раковини та зовнішнього слухового ходу. Вилично-очноямкова артерія (a. zygomaticoorbital) прямує до зовнішнього кута ока, де анастомозує з гілками очної артерії. Середня скронева артерія (a. temporalis media) ділиться на дві гілки: лобову (r. frontalis), що несе кров до шкіри лоба, лобового черевця надчерепного м'яза й анастомозу є з лобовими гілками очної артерії, та тім'яну (r. parietalis), що йде дотканий тім'яної й частково потиличної ділянок, анастомозуючи з потиличною артерією.
Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) (див. мал. 197), починається на рівні шийки нижньої щелепи, розташовуючись присередньо від неї, проходить вперед догори і присередньо до крилопіднебінної ямки. Артерія має три відділи: нижньощелепний, підскроневий і крило-піднебінний.
У нижньощелепному відділі (розташованому присередньо від шийки нижньої щелепи) відходить нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior), яка в каналі нижньої щелепи віддає гілки до зубів (гг. dentales), ясен і нижньої щелепи; підборідна гілка (r. mentalis) (кінцева гілка нижньої альвеолярної артерії) виходить з каналу через підборідний отвір і несе кров до тканин нижньої губи й підборіддя, анастомозу ючи з гілками лицевої артерії; щелепно-під'язикова гілка (r. mylohyoideus) йде до однойменного м'яза; глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) живить стінки зовнішнього слухового ходу та барабанну перетинку, анастомозуючи із задньою вушною та потиличною артеріями; передня барабанна артерія (a. tymрапіса anterior) проникає в барабанну порожнину через кам'янисто-барабанну щілину й несе кров до слизової оболонки та м'язів барабанної порожнини.
Від підскроневого відділу верхньощелепної артерії відгалужуються такі гілки: середня оболонна артерія (а. meningea media), що проходить крізь остистий отвір у порожнину черепа й живить тверду оболонку головного мозку та хрящову частину слухової труби; передня і задня глибокі скроневі артерії (аа. temporales profundae anterior et posterior) до скроневого м'яза; жувальна (a. masseterica), rr. pterygoidei go mm. pterygoidei lateralis et medialis, щічна (a. buccalis) артерії, що забезпечують кров'ю однойменні м'язи, а також тканини ясен і щік, анастомозуючи з гілками лицевої артерії; передні й задня верхні коміркові артерії (аа. alveolares superiores anteriores et posterior), які віддають гілки, що через отвори у верхньощелепному горбу тіла верхньої щелепи проходять до зубів, ясен і слизової оболонки верхньощелепної пазухи, анастомозуючи з ясенними гілками щічної артерії.
Крило-піднебінний відділ верхньощелепної артерії. Підочноямкова артерія (a. infraorbitalis)  заходить до порожнини очної ямки через нижню очноямкову щілину, йде спочатку в підочноямковій борозні, потім підочноямковим каналом і через однойменний отвір проникає на передню поверхню верхньої щелепи (в іклову ямку). В очній ямці підочноямкова артерія живить зовнішні м'язи очного яблука, анастомозує з гілками лицевої та очної артерій. У межах каналу від неї відгалужуються передні верхні коміркові артерії (аа. alveolares superiores anteriores), зубні (r. dentales) і навколозубні (r. peridentales) гілки, що тягнуться до передніх зубів верхньої щелепи і ясен. Кінцеві гілки підочноямкової артерії беруть участь у живленні тканин верхньої губи та щоки, а також стінок верхньощелепної пазухи. Низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) спускається донизу великим піднебінним каналом, постачаючи тверде та м'яке піднебіння, глотку, слухову трубу, розпавшись на велику й малі піднебінні артерії. Велика піднебінна артерія (a. palatina major) доходить до різцевого отвору, живить слизову оболонку піднебіння і ясен. Малі піднебінні артерії (аа. palatinae minores) розподіляються у м'якому піднебінні та піднебінному мигдаликові. Клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) входить до порожнини носа через однойменний отвір, розгалужуючись на задні бічні носові артерії та задні перегородкові гілки, живить слизову оболонку порожнини й перегородки носа.
Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) (див. мал. 198, 199) є основною судиною, що постачає кров'ю головний мозок. На самому початку (шийна частина — pars cervicalis) лежить зовні від зовнішньої сонної артерії. Потім, піднімаючись догори, зміщується присередньо, в ділянці шиї проходить у складі судинно-нервового пучка (бічних гілок тут звичайно не дає) і далі проникає в canalis сагоticus скроневої кістки (кам'яниста частина — pars petrosa), під прямим кутом робить перший вигин і відгалужує дрібні судини в барабанну порожнину — сонно-барабанні артерії (аа. caroticotympaniсае). Вийшовши із сонного каналу, артерія потрапляє у рваний отвір, де робить другий вигин і лягає в однойменну борозну клиноподібної кістки, потім третій, після чого заходить в товщу печеристої пазухи (печериста частина — pars cavernosa). Поблизу малого крила клиноподібної кістки артерія робить четвертий вигин догори (мозкова частина — pars cerebralis), віддаючи очну артерію, передню артерію судинного сплетення та задню сполучну артерії. Потім проходить через тверду й павутинну оболони головного мозку і розпадається на дві кінцеві гілки — передню та середню мозкові артерії (pars cerebralis).
Очна артерія (a. ophthalmica) (див. мал. 198) проникає до очної ямки разом із зоровим нервом через canalis opticus і загальне сухожилкове кільце, де віддає численні гілки.
Центральна артерія сітківки (a. centralis retinae) у товщі зорового нерва проникає в очне яблуко, де променеподібно розгалужується в сітківці. Сльозова артерія (a. lacrimalis) живить сльозову залозу. Довгі й короткі задні та передні війкові артерії (аа. ciliares posteriores longe et breves у аа. ciliares anteriores) постачають кров до кон'юнктиви очей. Надочноямкова артерія (a. supraorbitalis) несе кров до м'язів очного яблука й повік, її гілки на лобі — до шкіри та м'язів лиця. Задня й передня решітчасті артерії (аа. ethmoidales posterior et inferior) живлять слизову оболонку решітчастого лабіринту, стінок порожнини та перегородки носа. Передня оболонкова гілка (r. meningeus anterior) постачає кров'ю тверду оболону мозку в межах передньої мозкової ямки, анастомозує з середньою мозковою артерією. Артерія спинки носа (a. dorsalis nasi) іде до тканин спинки носа.
Артерії, що несуть кров до лиця, утворюють численні анастомози, навколо ротової щілини формують замкнуте артеріальне кільце, а в ділянці повік — верхні та нижні артеріальні дуги. Біля внутрішнього і зовнішнього кутів ока функціонують артеріальні зв'язки між гілками зовнішньої та внутрішньої сонних артерій, які можуть відіграти вирішальну роль на випадок раптового порушення кровопостачання мозку, забезпечивши шляхи побічного кровообігу. Завдяки цьому рани на лиці загоюються досить швидко, значно рідше трапляються ускладнення, порівняно з іншими ділянками тіла людини.
Артерії головного мозку спочатку широко розгалужуються в судинній оболонці , а потім проникають у речовину мозку (звичайно вглиб під прямим кутом).
Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) (див. мал. 199, кол. вкл., мал. V) йде вперед і переходить на присередню поверхню півкулі великого мозку, огинає коліно мозолистого тіла й тягнеться по його верхній поверхні до потиличної частки великого мозку. На всьому протязі артерія віддає численні гілки, які проникають у речовину мозку і постачають кров'ю медіальні відділи лобової і тім'яної часток великого мозку, а також мозолисте тіло і нюхову цибулину. Спереду від перехрестя зорових нервів обидві передні мозкові артерії з'єднуються передньою сполучною артерією (a. communicans anterior).
Середня мозкова артерія (a. cerebri media) (див мал. 199) потужніша, ніж попередня. Йде назовні і лягає в бічну ямку великого мозку, потім піднімається догори й назад, віддаючи численні гілки — острівцеві артерії (аа. insulares) до базальних вузлів через передню продірявлену речовину, дорзобічної поверхні лобової, скроневої та тім'яної часток великого мозку.
Передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior) відходить від внутрішньої сонної артерії вище від очної артерії. Прямує вздовж зорового шляху назад і назовні, проходить разом з м'якою оболоною головного мозку в нижній ріг бічного шлуночка (півкулі великого мозку), де розгалужується і входить до складу його судинного сплетення.
Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) (див. мал. 199) відходить від заднього півкола внутрішньої сонної артерії приблизно на тому самому рівні, що й попередня, прямує назад і зливається із задньою мозковою артерією (гілка основної артерії). Передня і задня мозкові артерії із сполучними гілками і внутрішньою сонною артерією беруть участь в утворенні артеріального кола великого мозку (сігculus arteriosus cerebri).

Підключична артерія

Підключична артерія (a. subclavia) (мал. 200, див. мал. 196) починається з правого боку від плечово-головного стовбура, з лівого — від дуги аорти. Піднімається догори вбік (розташовуючись глибше від підключичної вени) до верхнього отвору грудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у міждрабинчастому просторі перекидається через І ребро і, проникаючи між ним і ключицею, переходить у пахвову артерію. Підключичну артерію поділяють на три відділи: до входу в міждрабинчастий простір; у межах міждрабинчастого простору; після виходу з нього.
Від першого відділу підключичної артерії відходять три гілки: хребтова артерія, щитошийний стовбур і внутрішня грудна артерія. Хребтова артерія (a. vertcbralis) (див. мал. 196, 198) йде догори й назад до кута, утвореного початком переднього драбинчастого м'яза і довгим м'язом шиї, де проникає в for. transversarium СVI хребця. Звідси піднімається догори через поперечні отвори CV-CI хребців, проникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню черепну ямку. Лягає на clivus і, з'єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. Хребтова артерія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebral проходять до спинного мозку і його оболон.
У порожнині черепа відходять передня й задня спинномозкові та задня нижня мозочкова артерії.
Передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) незабаром зливається з однойменною артерією протилежного боку, проходить у товщі м'якої оболони мозку вниз по серединній щілині спинного мозку, віддаючи йому численні гілки.
Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) спускається донизу в товщі м'якої оболони мозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок.
Задня нижня мозочкова артерія (а. сеrebelli inferior posterior) разом з артеріями мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров'ю мозочок.
Основна артерія (a. basilaris) (див. мал. 198, 199) розташована на clivus внутрішньої основи черепа відповідно до основної борозни моста й на рівні переднього краю ділиться на дві кінцеві гілки — праву й ліву задні мозкові артерії. Задня мозкова артерія (a. cerebri posterior) (див. мал. 198) з кожного боку йде вперед і вбік, потім круто првєртає назад, огинає ніжку великого мозку й розгалужується в потиличній частці півкулі. Задні мозкові артерії разом з однойменними передніми артеріями та їхніми сполучними артеріями (передньою і задньою) утворюють замкнуте артеріальне коло великого мозку (circulus arteriosus cerebri) (див. мал. 199). Дрібні бічні гілки артеріального кола йдуть до навколишніх структур, зокрема до гіпофіза. Крім того, основна артерія віддає передню нижню мозочкову артерію (а. сегеbelli inferior anterior), верхню мозочкову артерію (a. cerebelli superior), артерії моста (аа. pontis) і артерію лабіринта (а. Іаbyrintlii). Остання проникає через porus acusticus interims в однойменний прохід, через який досягає внутрішнього вуха.
Щитошийний стовбур (truncus thyrocervicalis) починається на верхньому півколі підключичної артерії у вигляді товстої короткої судини, яка незабаром розпадається на гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior) (див. мал. 198), що йде до нижнього краю щитоподібної залози, віддаючи гілки до гортані (a. laryngea inferior), глотки (гг. рігаryngeales), шийних частин стравоходу (rr. esophageales) і трахеї (rr. tracheales); висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens), яка постачає кров'ю глибокі м'язи шиї; надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що проникає над incisure scapulae в надостьову і підостьову ямки, несе кров до mm. supraet infaspinatus і плечового суглоба; поперечну артерію шиї (a. transversa colli) з непостійною поверхневою гілкою (r. superficialis).
Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижнього півкола підключичної артерії напроти стовбура хребтової артерії, спускається по задній поверхні ребрових хрящів до нижнього краю хряща VII ребра, де ділиться на дві гілки: мязово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica), що йде під плеврою по краю діафрагми, гюстачаючи кров'ю її, прилеглі міжреброві м'язи, ребра та шкіру, і верхню надчеревну артерію (a. epigastrica superior), яка, пройшовши через діафрагму, проникає в піхву прямого м'яза живота, де анастомозує з однойменною нижньою артерією. Внутрішня грудна артерія віддає бічні гілки до клітковини переднього середостіння, середостінної плеври, загруднинної залози, трахеї та бронхів (rr. теdiastinales, thymici, tracheales, bronchiales), до передніх відділів шести верхніх міжребер'їв (rr. intercostales anteriores), молочної залози (rr. mamrnarii mediates), діафрагми, осердя (a. pericardiacophreпіса) і т. д.
Від середнього відділу підключичної артерії в межах міждрабинчастого простору відходить одна артерія — реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), який прямує назад догори і в межах шийки І ребра розпадається на гілки: глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), що несе кров до глибоких м'язів потилиці (rr. dorsales) та спинного мозку (rr. spinales), і найвищу міжреброву артерію (а. іпtercostalis supremo), яка живить дорзальні ділянки двох верхніх міжребрових проміжків (аа. intercostales posteriores prima et secunda).
Від третього відділу підключичної артерії також відходить лише одна гілка — поперечна артерія шиї (a. transversa colli), що має значну варіабельність. Найчастіше ця артерія йде дорзально, проникає крізь плечове сплетення, розгалужується у м'язах і шкірі та у вигляді глибокої гілки, або тильної артерії лопатки (a. dorsalis scapula), що проходить поблизу присереднього краю лопатки, досягає найширшого м'яза спини.
Артерії верхньої кінцівки. Пахвова артерія (a. axillaris) (див. мал. 200) є безпосереднім продовженням підключичної артерії і, простягнувшись від верхнього краю І ребра до нижнього краю великого грудного м'яза, проходить у глибині пахвової ямки.
Пахвова артерія міститься в складі судиино-нервового пучка пахвової ямки і розташована позаду пахвової вени і попереду променевого нерва. Численні бічні гілки артерії найкраще розподілити відповідно до описаних вище ділянок трикутників.
У межах ключично-грудного трикутника відходять дві артерії: верхня грудна (a. thoracica superior), що постачає кров'ю передні відділи двох верхніх міжребрових проміжків і ребер, і грудо-надплечова (a. thoracoacromial), яка дає гілки до плечового суглоба, надплечового відростка, ключиці, грудних і дельтоподібного м'язів. У ділянці грудного трикутника відгалужується бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis), що живить кров'ю передній зубчастий м'яз, молочну залозу (rr. mamrnarii later ales) і клітковину fossae axillaris.
У ділянці підгрудного трикутника починається підлопаткова артерія та дві (передня й задня) артерії, які огинають плече. Підлопаткова артерія (a. subscapulars) незабаром ділиться на дві гілки: артерію, що огинає лопатку (a. circumflexa scapulae), яка проникає крізь for. trilaterum на тильну поверхню лопатки, де постачає кров над- і підостьовим м'язам (анастомозує з надлопатковою артерією), та грудо-спинну артерію (a. thoracodorsal), яка живить mm. teres major et minor і т. latissimus dorsi. Передня і задня артерії, що огинають плече (a. circumflexa humeri anterior et posterior), несуть кров до прилеглих м'язів і беруть участь в утворенні артеріальної сітки плечового суглоба. Потужніша задня артерія проникає на тильну поверхню лопатки через чотиристоронній отвір.

Артеріальну сітку плечового суглоба утворюють гілки багатьох артерій: надлопаткової (від підключичної артерії); що огинає лопатку; передньої та задньої, що огинають плече; грудо-надплечової (усі чотири від пахвової артерії) та глибокої артерії плеча (див. нижче).
Плечова артерія (a. brachialis) (див. мал. 200, 201) є безпосереднім продовженням пахвової. На плечі проходить у складі судинно-нервового пучка (тут її супроводжують дві вени і серединний нерв, з яким вона огорнута спільною сполучнотканинною піхвою , утвореною фасцією плеча) і розташована в ділянці присередньої борозни двоголового м'яза плеча. Крім великої кількості дрібних гілок до м'язів і плечової кістки від плечової артерії відходять три великі гілки: глибока артерія плеча, верхня та нижня ліктьові побічні артерії.
Глибока артерія плеча (a. profunda brachii) відгалужується від плечової артерії в ділянці верхньої третини плеча і, супроводжувана променевим нервом, потрапляє до його каналу, де від неї відходять численні бічні гілки до плечового суглоба, до дельтоподібного й триголового м'язів плеча, а також живильні артерії плеча (аа. nutriciae humeri). Кінцеві гілки цієї артерії — середня та променева побічні артерії (a. collateralis media et radialis) — проходять у бічних ліктьових борознах (перша у задній, друга у передній) і беруть участь в утворенні суглобової артеріальної сітки.
Верхня ліктьова побічна артерія (a. collateralis ulnaris superior) відходить від плечової артерії в межах середньої третини плеча, в супроводі ліктьового нерва проникає крізь присередню міжм'язову перегородку плеча, йде назад глибше ліктьового нерва у задню присередню ліктьову борозну.
Нижня ліктьова побічна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) відходить від нижньої третини плечової артерії, розташованої в передній присередній ліктьовій борозні.
У випадках артеріальної кровотечі у ділянці вільної верхньої кінцівки плечову артерію можна притиснути в sulcus bicipitalis medialis трохи вище або нижче середини плеча, оскільки там серединний нерв перехрещує артерію, розташовуючись поверхнево.

Якщо плечова артерія перев'язана, то побічний кровообіг забезпечується головним чином глибокою артерією плеча і верхньою ліктьовою побічною артерією, які з'єднуються з променевою і ліктьовою поворотними артеріями. Тому плечову артерію слід перев'язувати нижче від місця відходження глибокої артерії плеча. У межах ліктьової ямки плечова артерія ділиться на дві кінцеві гілки — променеву артерію, що йде зовні, і ліктьову, розташовану присередньо.
Променева артерія
(a. radialis) (див. мал. 200, 201) майже на всьому своєму протязі розташована поверхнево в променевій борозні передпліччя між т. bracliioradialis і т. flexor carpi radialis. У нижній третині передпліччя між сухожилками цих м'язів, де артерія найближче підходить до кістки і де вона вкрита лише фасціями, легко промацується її пульсація (визначення пульсу). Променеву артерію супроводжують дві вени й у верхній і середній третині передпліччя — поверхнева гілка променевого нерва. Біля шилоподібного відростка артерія відхиляється назовні назад і, пройшовши під сухожилками т. abductor pollicis longus et т. extensor pollicis brcvis, проникає в «анатомічну табакерку». Звідси променева артерія через перший міжп'ястковий проміжок потрапляє на долоню, де разом з глибокою долонною гілкою ліктьової артерії утворює глибокі долонну дугу.
Гілки променевої артерії: променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) піднімається догори й лягає в передню бічну ліктьову борозну; численні м'язові гілки; долонна зап'ясткова гілка, яка бере участь в утворенні долонної сітки зап'ястка; поверхнева долонна гілка, що утворює разом з ліктьовою артерією поверхневу долонну дугу у тильна зап'ясткова гілка відходить від променевої артерії в ділянці «анатомічної табакерки» та з однойменною гілкою ліктьової артерії утворює тильну сітку зап'ястка (rete carpi dorsale)] головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis) відходить від променевої артерії після її виходу з міжзап'ясткового проміжку й постачає кров'ю
І палець; променева артерія вказівного пальця
(a. radialis indicis), що несе кров до променевої поверхні II пальця.
Ліктьова артерія (a. ulnaris) (див. мал. 200, 201) товща, ніж попередня, і є ніби продовженням плечової артерії. Почавшись на рівні вінцевого відростка ліктьової кістки і описавши невелику дугу, вона проникає вглиб і проходить по всій довжині між поверхневим і глибоким шарами м'язів передпліччя. Тільки в нижній третині передпліччя артерія, будучи між сухожилками т. flexoris digitorum superficial et т. flexoris carpi ulnaris, розташована більш поверхнево. Артерію супроводжують дві вени, а в середній і нижній третині передпліччя — і ліктьовий нерв. У ділянці променево-зап'ясткового суглоба, проходячи біля os pisiforme та поверхнево від тримача згиначів, ліктьова артерія переходить на долоню, де з поверхневою гілкою променевої артерії утворює поверхневу долонну дугу.
Гілки ліктьової артерії (див. мал. 201): ліктьова поворотна артерія
(a. recurrens ulnaris) піднімається догори, поділяється на передню та задню гілки, які лягають у передню та задню присередні ліктьові борозни, де сполучаються з гілками плечової артерії; загальна міжкісткова артерія (a. interossea communis) розгалужується на задню, яка проходить на тил передпліччя крізь отвір міжкісткової перетинки передпліччя, і передню, від якої донизу спускається іноді чимала артерія, що супроводжує серединний нерв; долонна й тильна зап'ясткові гілки, які беруть участь в утворенні артеріальних сіток зап'ястка; глибока долонна гілка між м'язами підвищення мізинця прямує вглиб долоні, де бере участь в утворенні глибокої долонної дуги.
Густу артеріальну ліктьову суглобову сітку
(rete articularе cubiti) утворюють такі артерії: променева і середня побічні (від глибокої артерії плеча); верхня та нижня ліктьові побічні (від плечової артерії); поворотні променева, ліктьова й міжкісткова.
Тканини променево-зап'ясткового, міжзап'ясткового та зап'ястково-п'ясткових







Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама