Анатомія людини - М'язи живота

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

М'язи живота

М'язи живота

Ділянка живота (reg. abdominis) обмежена зверху правими і лівими хрящами VII— X ребер і мечоподібним відростком груднини, знизу — правою і лівою пахвинними складками і лобковим симфізом, з боків — продовженням задніх пахвових ліній з обох боків. Усі м'язи живота аутохтонні і є похідними вентральної мускулатури.
Крім цих, тобто м'язів, що утворюють передньобічну стінку живота, у цьому розділі розглянемо також м'язи задньої його стінки.
У людини, як і в інших вищих хребетних, збереглася сегментація лише тих м'язів, які розташовані безпосередньо біля серединної площини. У бічних ділянках відбулося поздовжнє розщеплення м'язів на широкі шари.
Прямий м'яз живота (т. rectus abdominis) (мал. 101, див. мал. 96) парний; розташований по обидва боки передньої серединної лінії. Почавшись досить широкою основою на хрящах VII, VI, V ребер і на мечоподібному відростку груднини, м'яз, поступово звужуючись, спускається майже вертикально донизу, прикріплюється коротким і широким сухожилком на лобковій кістці між лобковим симфізом і лобковим горбком. По всій довжині м'яз ділиться трьома-чотирма (іноді двома) поперечними сухожилковими перетинками, які є ребровцми рудиментами і свідчать про сегментарну будову м'яза в минулому. Сухожилкові перемички збільшують силу скорочення м'яза.
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний нерви (TV —ТХII, LI).
Пірамідальний м'яз (т. pyramidalis) (див. мал. 96, 101) парний, незначного несталого розміру, має форму прямокутного трикутника. Починається на верхній поверхні лобкової кістки перед прямим м'язом, піднімається догори і прикріплюється до нижньої ділянки білої лінії живота.
Функція. Натягує білу лінію живота.
Іннервація: підребровий, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (ТХІ,ТХІІ, LI).
Зовнішній косий м'яз живота (т. obliquus externus abdominis) (див. мал. 99) починається на бічній поверхні нижніх восьми ребер широким м'язовим пластом кількома зубцями, що змикаються з зубцями переднього зубчастого м'яза, спускається косо зверху донизу і ззаду наперед. Задні пучки прикріплюються до передньої половини зовнішньої губи клубового гребеня, а передні приблизно з середини довжини м'яза стають сухожилковими, утворюючи широкий апоневроз. Апоневроз, вкривши прямий м'яз живота, переходить до передньої серединної лінії тіла, де переплітається з однойменним апоневрозом протилежного боку і бере участь в утворенні білої лінії живота. Найнижча ділянка апоневрозу, прикріплена до верхньої передньої клубової ості і до лобкового горбка, утворює жолоб, нижній вільний край якого дістав назву пахвинної зв'язки (lig. inguinale).
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TV —ТХИ, LI).
Внутрішній косий м'яз живота (т. obliguus internus abdominis) (див. мал. 98, 100, 101) міститься досередини від попереднього. Починається від грудо-поперекової фасції, клубового гребеня і зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки. Піднімається віялоподібно присередньо, догори і вперед. Верхні пучки прикріплюються до нижніх країв XII, XI і X ребер, а передні переходять у широкий апоневроз, який досягає зовнішнього краю прямого м'яза живота. Тут у верхніх двох третинах апоневроз розпадається на дві пластинки, з яких одна іде на передню, а друга на задню поверхню прямого м'яза живота. У нижній третині живота апоневроз повністю переходить на передню поверхню прямого м'яза. Обидва листки біля присереднього краю прямого м'яза живота знову сходяться і беруть участь в утворенні білої лінії. Від'єднані нижні пучки, що йдуть разом з яєчком, яке опускається вниз, проходять через пахвинний канал у калитку й утворюють таким чином м'яз — підіймач яєчка (т. cremaster) (див. мал. 101).
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TVIII-TXII, LI).
Поперечний м'яз живота (т. transversus abdominis) (див. мал. 96, 97) — найслабший з усіх широких м'язів живота; розташований позаду попереднього м'яза. Починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер (змикається своїми зубцями з діафрагмою), глибокого листка грудо-поперекової фасції, клубового гребеня і зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки. Пучки м'яза йдуть поперечно вперед і присередньо, де недалеко від країв прямих м'язів живота переходять у широкий апоневроз. Останній у верхніх двох третинах живота бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м'яза живота, а нижче переходить у структуру його передньої стінки. По серединній лінії його пучки беруть участь у формуванні білої лінії. Нижні пучки м'язів разом з іншими утворюють м'яз — підіймач яєчка.
Функція. М'язи живота виконують роль черевного преса, що сприяє нормальному положенню і функціонуванню органів черевної порожнини. За їх допомогою здійснюється зганяння плода. Вони беруть участь у механізмі кашлю, блювання, сечовипускання, дефекації. При двосторонньому скороченні згинають хребет, при односторонньому — роблять бічні нахили і обертання тулуба.
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TVII-TXII, LII).
Квадратний м'яз попереку (m. quadratus lumborum) — досить потужний чотирикутний м'язовий пласт, розташований на задній стінці живота попереду глибокого листка грудо-поперекової фасції. М'яз починається від заднього відрізка клубового гребеня, від клубово-попереквої зв'язки й прикріплюється до XII ребра і поперечних відростків LI —LIV хребців.
Функція. При двосторонньому скороченні згинає тулуб і зменшує поперековий лордоз, при односторонньому — нахиляє хребет у свій бік і повертає в нижньогрудному та поперековому відділах у протилежний бік. За фіксованого хребта відтягує дванадцяте ребро донизу, посилюючи видих.
Іннервація: підребровий нерв (ТХ
II) і м'язові гілки поперекового сплетення (LI-LIII).

Фасції живота

У ділянці живота розрізняють три фасції: поверхневу, власну фасцію живота і внутрішньочеревну.
Поверхнева фасція живота є безпосереднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок. Внизу вона щільно зростається з пахвинною зв'язкою.

Власна фасція живота (fascia abdorninis proprio) переходить із сусідніх ділянок, вкриває зовнішній косий м'яз живота, передню стінку піхви прямого м'яза живота, білу лінію живота, міцно зростається з пахвинною зв'язкою і опускається у складі сім'яного канатика.
Внутрішньочеревна фасція (fascia endoabdominalis), або пристінкова фасція живота, вкриває зсередини стінки черевної порожнини. Найбільша ділянка цієї фасції, яка вистеляє внутрішню поверхню передньобічної стінки живота, називається поперечною фасцією (fascia transversalis). Крім того, внутрішньочеревна фасція вкриває нижню поверхню діафрагми, квадратний м'яз попереку, великий поперековий м'яз тощо.
Піхва прямого м'яза живота (vagina musculi recti abdominis). Кожний прямий м'яз живота (правий і лівий) огорнутий піхвою, що складається з двох пластинок — передньої і задньої (див. мал. 97).
Передня пластинка у верхніх двох третинах утворена всією товщею апоневрозу зовнішнього косого та переднім листком розщепленого апоневрозу внутрішнього косого м'язів живота, а в нижній третині — апоневрозами трьох м'язів живота: зовнішнього та внутрішнього косих і поперечного. Задня пластинка у верхніх двох третинах утворена апоневрозом поперечного та заднім листком розщепленого апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота, а в нижній третині — лише поперечною фасцією. На межі фасції та апоневрозу є дугоподібна лінія (lin. arcuata).
Сухожилкова смуга, розташована по серединній лінії між прямими м'язами живота та утворена сплетенням апоневрозів широких м'язів живота, називається білою лінією (lin. alba) (див, мал. 97). Вище від пупка вона досить широка (25 — ЗО мм), а внизу вужча (10—15 мм); безпосередньо біля лобкового симфізу вона знову розширюється і називається підпорою білої лінії. Іноді через розтягнення волокнистих пучків у верхньому відділі білої лінії може виникати грижа.
На середині білої лінії є пупкове кільце (anulus umbilicalis), де в ембріональному періоді проходили пупкові судини. У нормальному стані це кільце заростає щільною колагеновою сполучною тканиною, в противному разі виникає природжена пупкова грижа.
Пахвинний канал (canalis inguinalis) (див. мал. 101, 102) є найелабшим місцем стінки живота. Це щілиноподібний простір, у якому за нормальних умов у чоловіків міститься сім'яний канатик, а в жінок — кругла зв'язка матки. Пахвинний канал має два кільця (поверхневе і глибоке) і чотири стінки (передню, нижню, верхню і задню).
Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) утворене таким чином. Волокна нижнього відрізка апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота перед прикріпленням до лобкового горбка роз'єднуються і утворюють дві ніжки — присередню (crus mediale) і бічну (crus laterale). Нижні пучки останньої після прикріплення до лобкового горбка однією своєю частиною піднімаються догори й присередньо і вплітаються в піхву прямого м'яза живота, а другою спускаються донизу вбік, приєднуючись до окістя лобкової кістки. Перша частина пучків дістала назву поверненої зв'язки (lig. reflexum) (див. мал. 102), друга — лакунарної зв'язки (lig. lacunare). Сухожилкові пучки присередньої і бічної ніжок апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота на самому початку розходження їх укріплюються міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales).
Таким чином, поверхневе пахвинне кільце утворене присередньою ніжкою з внутрішнього боку, бічною ніжкою із зовнішнього боку, міжніжковими волокнами зверху і поверненою зв'язкою знизу.
Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) розташоване перед очеревиною на задній поверхні передньої стінки живота ззовні від бічної пупкової складки.
Верхньою стінкою пахвинного каналу є нижній вільний край внутрішнього косого та поперечного м'язів живота, передньою стінкою — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, нижньою — жолоб пахвинної зв'язки і задньою — поперечна фасція живота.



Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама