Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » Топографічна анатомія верхньої кінцівки
Шари. Шкіра долонної поверхні пальців значно стовщена, містить велику кількість потових залоз, не має волосся та сальних залоз. На шкірі тильних фаланг пальців добре виражені гребінці, що утворюють індивідуальні пальцеві візерунки. На тильній поверхні пальців шкіра тонша, вкрита волоссям.

Підшкірна жирова клітковина на долонній поверхні пальців розділена вертикальними фіброзними перегородками, що в ділянці нігтьових фаланг проходять від сосочкового шару шкіри до окістя, а в ділянці середніх і основних фаланг — до фіброзних піхв сухожилків м'язів-згиначів. Унаслідок такої будови запальний процес легко може поширитися вглиб.

Долонна фасція пальців, прикріпляючись по краях долонної поверхні фаланг пальців, утворює фіброзні канали (vagg. fibrosae digitorum manus), в яких проходять сухожилки поверхневого і гл ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1244 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари. Шкіра тилу кисті тонка та рухома. Підшкірна жирова клітковина пухка та добре розтягується, що сприяє накопиченню рідини при набряку. У ній містяться тильна венозна сітка (rete venosum dorsale manus), шкірні гілки променевого та ліктьового нервів.

Власна фасція тилу кисті в ділянці променево-зап'ясткового суглоба утворює тримач м'язів-розгиначів (retinaculum extensorum), від якого вглиб до кісток зап'ястка відходять перегородки, що формують кістково-фіброзні піхви для сухожилків м'язів — розгиначів кисті та пальців.

Під фасцією розташований клітковинний простір тилу кисті, в якому містяться сухожилки м'язів-розгиначів.

Глибоким шаром тилу кисті є глибока фасція тилу п'ястка, яка вкриває тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsal ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1600 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Межі. Проксимальною межею ділянки є поперечна лінія, умовно проведена під горохоподібною кісткою; дистальною — долонно-пальцева складка. На долоні є два підвищення: одне утворене м'язами великого (І) пальця (thenar), друге — м'язами мізинця (hypothenar).

Шари. Шкіра щільна, багата на потові залози та позбавлена волосся. Вона малорухома, оскільки пов'язана з долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris).

Підшкірна жирова клітковина пронизана щільними фіброзними вертикально розташованими пучками, що пов'язують шкіру з апоневрозом.

Власна фасція виражена тільки в ділянці зап'ястка і великого пальця.

Долонний апоневроз є продовженням сухожилка довгого долонного м'яза (m. palmari ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 2115 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Променево-зап'ястковий суглоб (articulatio radiocarpatis) утворюють: з проксимального боку — зап'ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpea) і суглобовий диск (discus articularis), з дистального — проксимальна поверхня кісток першого ряду зап'ястка — човноподібної, півмісяцевої, тригранної, пов'язаних між собою міжзап'ястковими зв'язками (ligg. intercarpea).

Укріплюють капсулу променево-зап'ясткового суглоба:
• променева обхідна зв'язка (lig. collaterale carpi radiale), яка йде від шилоподібного відростка променевої кістки до човноподібної;
• ліктьова обхідна зв'язка (lig. collaterale carpi ulnare) — від шилоподібного відростка ліктьової кістки до тригранної та горохоподібної кісток;
• долонна променево-зап'ясткова зв'язка (lig. radiocarpeum palmare) — від променевої кістки до кісток першого ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1228 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари. Шкіра товстіша, ніж на передній ділянці зап'ястка, рухома. У підшкірній жировій клітковині розташовані витоки головної й основної вен, а також поверхнева гілка променевого нерва, дорсальна гілка ліктьового нерва, кінцеві гілки верхнього підшкірного нерва передпліччя.

Стовщена власна фасція у вигляді тримача м'язів-розгиначів (retinaculum extensorum) завдяки перегородкам утворює шість каналів, в яких проходять сухожилки зазначених м'язів, оточені синовіальними піхвами:
• в першому (рахуючи ззовні) проходять сухожилки довгого відвідного м'яза вказівного пальця та променева артерія;
• в другому — сухожилки короткого і довгого променевих м'язів — розгиначів зап'ястка;
• в третьому — сухожилок м'яза — розгинача великого пальця;
• в четвертому — м'яз — розгинач пальців, м'яз — розгинач вказівного пальця та задній міжкістковий нерв передпліччя;
• в п'ятому ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 824 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари. Шкіра тонка, рухома, утворює три поперечні складки. Верхня розташована на рівні головки ліктьової кістки, середня відповідає крайнім точкам лінії променево-зап'ясткового суглоба, нижня проходить по лінії середньозап'ясткового суглоба.

У підшкірній жировій клітковині розташовані витоки головної й основної вен, кінцеві розгалуження присереднього і бічного підшкірних нервів плеча, а також долонні гілки серединного та ліктьового нервів.

Стовщена власна фасція у вигляді тримача м'язів-згиначів (retinaculum flexorum) бере участь в утворенні в цій ділянці трьох каналів:
• каналу зап'ястка (canalis carpi), в якому проходять сухожилки поверхневого та глибокого м'язів — згиначів пальців і серединний нерв;
• променевого каналу зап'ястка (canalis carpi radialis), в якому розміщений сухо¬жилок променевого ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 714 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Зап'ясток проксимально обмежений лінією, що проходить на 1 см вище шилоподібних відростків променевої та ліктьової кісток, дистально — лінією, проведеною паралельно до першої підгорохоподібної кістки. Розрізняють передню (долонну) та задню (тильну) ділянки зап'ястка.
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 820 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

До кисті відносять дистальну частину кінцівки, розташовану за лінією, що з'єднує шилоподібні відростки променевої та ліктьової кісток передпліччя. Своєю чергою на кисті виділяють ділянку зап'ястка (regio carpi), п'ясток (metacarpus) і пальці (digiti), а також розрізняють долоню кисті (palma manus) і тил кисті (dorsum manus).
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1028 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари. Шкіра задньої ділянки передпліччя товща, ніж передньої, але вона рухома та добре розтягується. У підшкірній жировій клітковині містяться витоки головної й основної вен і задній шкірний нерв передпліччя, що є гілкою променевого нерва.

Власна фасція передпліччя міцно прикріплена до кісток й утворює піхву м'язів, які розташовані в два шари. У поверхневому шарі ззовні всередину розміщені такі м'язи: довгий і короткий променеві м'язи — розгиначі зап'ястка, м'яз — розгинач пальців, м'яз — розгинач мізинця та ліктьовий м'яз — розгинач зап'ястка.

У глибокому шарі розташовані м'яз-відвертач (m. supinator), довгий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis longus), довгий і короткий м'язи — розгиначі великого пальця, м'яз — розгинач вказівного пальця (m. extensor indicis).
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 736 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари. Шкіра тонка, легко зміщується. У підшкірній жировій клітковині з променевого боку розташовані головна вена та бічний підшкірний нерв передпліччя, а з ліктьового — основна вена та присередній підшкірний нерв передпліччя.

Власна фасція передпліччя (fascia antebrachii) вкриває м'язи, утворюючи для них піхви.

М'язи передньої поверхні передпліччя розташовані в чотири шари:
• перший шар утворений плечо-променевим, круглим м'язом привертачем, променевим м'язом — згиначем зап'ястка, довгим долонним м'язом, ліктьовим м'язом — згиначем зап'ястка;
• другий — поверхневим м'язом — згиначем пальців (m. flexor digitorum superficialis);
• третій — довгим м'язом — згиначем великого пальця (m. flexor pollicis longus) і глибоким м'язом — згиначем пальців (m. flexor digitorum profundus);
• четвертий — квад ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 980 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Верхня межа ділянки розташована на 2 пальці (поперечні) нижче лінії, що сполучає надвиростки плечової кістки, нижня проходить по лінії, що сполучає шилоподібні відростки променевої та ліктьової кісток. Вертикальні лінії, які з'єднують надвиростки плечової кістки з шилоподібними відростками ліктьової та променевої кісток, ділять передпліччя на передню та задню ділянки.
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 688 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Ліктьовий суглоб, до складу якого входять плечо-ліктьовий, плечо-променевий і променево-ліктьовий суглоби, утворений блоком плечової кістки (trochlea humeri) і блокоподібною вирізкою ліктьової кістки (incisura trochlearis), головкою (capitulum humeri) і суглобовою ямкою променевої кістки (fovea articularis), а також променевою вирізкою (incisura radialis) ліктьової кістки і головкою променевої кістки.

Суглобова капсула кріпиться до плечової кістки порівняно високо, внаслідок чого вінцева та променева ямки (fossa coronoidea et fossa radialis) і ямка ліктьового відростка (fossa olecranon) розташовані всередині суглоба, а надвиростки плечової кістки — ззовні суглобової порожнини.

Капсула укріплена кільцеподібною зв'язкою (lig. anulare radii), що охоплює головку та шийку променевої кістки та фіксована д ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1668 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари. Шкіра, підшкірна жирова клітковина та поверхнева фасція еластичні й добре розтягуються. На рівні ліктьового відростка під шкірою розташована підшкірна слизова сумка (bursa subcutanea olecrani). Власна фасція щільно прикріплена до надвиростків і краю ліктьової кістки.

До верхньозадньої поверхні ліктьового відростка прикріплюється сухожилок триголового м'яза плеча, під яким розташована його слизова сумка (bursa subtendinea m. tricipitis brachii). Ззовні від нього розміщуються м'язи-розгиначі, які починаються від зовнішнього виростка: короткий і довгий променеві м'язи — розгиначі зап'ястка, м'яз — розгинач пальців, ліктьовий м'яз — розгинач зап'ястка та ліктьовий м'яз (mm. extensores carpi radialis longus et brevis, m. extensor digitorum, m. extensor carpi ulnaris, m. anconeus).

Між ліктьовим відростк ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 685 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари ділянки представлені шкірою та підшкірною жировою клітковиною, в якій розташовані поверхневі судини та нерви: латерально — головна вена та бічний шкірний нерв передпліччя (продовження м'язово-шкірного нерва), медіально — основна вена та присередній шкірний нерв передпліччя. Обидві поверхневі вени посередині ліктьового згину з'єднуються серединною веною ліктя (v. mediana cubiti).

Власна фасція ліктя стає товщою внаслідок приєднання додаткового сухожил-кового розтягу двоголового м'яза (lacertus fibrosus). Вона зрощена з виступаючими частинами кісток — надвиростками, ліктьовим відростком і краєм ліктьової кістки.

Виділяють три групи м'язів, розташованих під власною фасцією: плечо-променевий м'яз (m. brachioradialis) і м'язи — розгиначі кисті та пальців становлять зовнішню групу, двоголовий м'яз плеча і ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1063 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Умовно межі ділянки визначають на 3—4 см вище і нижче лінії, що з'єднує обидва надвиростки плечової кістки. Лінії, проведені через них уздовж плеча та передпліччя, розділяють ділянку на передню та задню.
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 739 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари. Шкіра товста, зв'язана із шаром підшкірної жирової клітковини. Плечова фасція тонка, утворює заднє фасціальне ложе, обмежене плечовою фасцією і двома міжм'язовими перегородками (septa intermuscularia brachii mediale et laterale), в якому розміщується триголовий м'яз плеча.

Судинно-нервовий пучок. У задньому фасціальному ложі під м'язом лежить задній судинно-нервовий пучок, утворений глибокою артерією плеча (a. profunda brachii), що є гілкою плечової артерії, двома однойменними венами та променевим нервом. У верхній третині плеча він лежить у променевій борозні, яка, вкриваючись триголовим м'язом плеча, утворює канал променевого нерва (s. canalis n. radialis). Близьке розташування нерва та плечової кістки в разі його проходження каналом потрібно враховувати під час накладання джгута, проведення наркозу, фіксації плеча до краю операційного стола, при переломах тіла ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 687 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Шари ділянки представлені шкірою та підшкірною жировою клітковиною з розташованими в ній підшкірними судинами та нервами. У бічній двоголовій борозні лежить головна вена (v. cephalica), у присередній — основна вена (v. basilica) і присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis).

Власна фасція плеча (fascia brachii) на присередній і бічній поверхнях віддає до плечової кістки дві міжм'язові перегородки (septa intermuscularia brachii mediale et laterale), які відділяють передню групу м'язів плеча (двоголовий м'яз плеча, дзьобо-плечовий і плечовий м'язи) від задньої групи (триголовий м'яз плеча).

Судинно-нервовий пучок. Під власною фасцією в присередній двоголовій борозні лежать плечова артерія, дві однойменні вени і серединний нерв (n. medianus).
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 929 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Межами ділянки згори є лінія, що сполучає на плечі нижні краї великого грудного м'яза та найширший м'яз спини, знизу — лінія, що проходить на два пальці вище надвиростків плечової кістки. На шкірі біля внутрішнього та зовнішнього країв двоголового м'яза плеча видно присередню та бічну двоголові борозни (sulcus bicipitalis medialis et lateralis), які є границями між передньою та задньою ділянками плеча.
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 701 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Плечовий суглоб утворений головкою плечової кістки (caput humeri) і суглобовою поверхнею лопатки (cavitas glenoidalis scapulae). Суглобова капсула прикріплюється до анатомічної шийки плечової кістки.

Укріплюють суглобову сумку зв'язки та м'язи, розташовані навколо суглоба. Зверху над суглобом нависає склепіння (fornix), утворене надплечовим і дзьобоподібним відростками лопатки, між якими натягнена дзьобо-надплечова зв'язка (lig. coracoacromiale). Спереду і зсередини суглоб прикривають підлопатковий м'яз (прикріплюється до малого горбка плечової кістки), дзьобо-плечовий і коротка головка триголового м'яза плеча (починаються на дзьобоподібному відростку лопатки), а ближче всього до поверхні — великий грудний м'яз (прикріплюється до гребеня великого горбка (crista tuberculi majoris humeri). Ззаду суглоб прикривають надостьовий, підостьовий і малий круглий м'язи (прикріплюю ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1714 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Межі ділянки відповідають межам лопатки, ость якої ділить ділянку на дві ямки: надостьову та підостьову.

Пошарова топографія. Під шкірою, підшкірною жировою клітковиною, поверхневою фасцією лежить власна фасція, що вкриває трапецієподібний і найширший м'язи спини (mm. trapecius et latissimus dorsi). Глибока фасція має вигляд апоневрозу, який разом із задньою поверхнею лопатки утворює надостьове і підостьове кістково-фіброзні ложа, заповнені відповідно надостьовим і підостьовим м'язами (mm. supraspinatus et infraspinatus) і невеликою кількістю клітковини.

Клітковинні простори ділянки лопатки сполучаються з клітковинними просторами зовнішнього шийного трикутника, з клітковиною підцельтоподібного простору, за ходом огинальної судини лопатки через трибічний отвір — клітковиною пахвової ділянки.
< ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1427 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Межі. Пахвова ділянка обмежена спереду нижнім краєм великого грудного м'яза, ззаду — нижнім краєм широкого м'яза спини. Внутрішньою межею є лінія, що сполучає краї зазначених м'язів на грудній клітці, зовнішньою — лінія, що з'єднує ті самі м'язи на внутрішній поверхні плеча. За відведеної кінцівки ділянка має вигляд ямки або западини.

Стінками пахвової порожнини (cavum axillare), розташованої в цій ділянці, є спереду великий і малий грудні м'язи (mm. pectorales major et minor), ззаду — най
ширший м'яз спини, великий і малий круглі, підлопатковий м'язи (mm. latissimus dorsi, teres major et minor, subscapularis), медіально — латеральний бік грудної клітки до IV ребра з переднім зубчастим м'язом, збоку — плечова кістка із дзьобо-плечовим м'язом (m. coracobrachialis) і короткою головкою двоголового м'яза плеча (caput breve m. bicipitis br ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 4028 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Межі. Ділянка обмежована контурами дельтоподібного м'яза.

Пошарова топографія. За шкірою, підшкірною жировою клітковиною і поверхневою фасцією лежить дельтоподібна фасція, що утворює піхву сухожилка дельтоподібного м'яза та проникає вглиб між пучками його волокон. Під дельтоподібним м'язом розташований підцельтоподібний клітковинний простір (spatium subdeltoideum), в якому проходять задня та передня огинальні артерії плеча (аа. circumflexa humeri posterior et anterior), які відходять від пахвової артерії, а також пахвовий нерв.
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 1039 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Межі. Ділянку вгорі обмежує ключиця, знизу — горизонтальна лінія, що проходить через III ребро (у жінок — верхній край грудної залози), зсередини — край груднини, ззовні — передній край дельтоподібного м'яза.

Пошарова топографія. За шкірою, підшкірною жировою клітковиною, поверхневою фасцією, в якій можуть міститися стоншені волокна підшкірного м'яза шиї, розташована грудна фасція (fascia pectoralis), яка утворює піхву сухожилка великого грудного м'яза (m. pectoralis major) і, віддаючи відростки в товшу м'яза, поділяє його на три частини: ключичну (pars clavicularis), груднинно-реброву (pars sternocostalis) і черевну (pars abdominalis).

Між великим грудним м'язом, ключицею (вгорі) і дельтоподібним м'язом (ззовні) розташована трикутної форми заглибина (дельтоподібно-грудний трикутник; trigonum deltoideope ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 2126 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Будова верхньої та нижньої кінцівок порад із загальними рисами має значні відмінності. Так, ланцюгом, який зв'язує кінцівки з тулубом, слугують широкі кістки, що утворюють в одному випадку пояс верхньої кінцівки, в другому — пояс нижньої кінцівки. Пояс верхньої кінцівки — це лопатка, ключиця та дзьобоподібний відросток лопатки, поясі нижньої — клубова, сіднича та лобкова кістки, які зливаються в одну кульшову (os coxae), а також крижова і куприкова кістки.

Існує спільний тип скелета вільних верхньої та нижньої кінцівок: проксимальний відділ — плечова, стегнова кістки; середній відділ — променева та ліктьова, малогомілкова і великогомілкова кістки; дистальний відділ — зап'ясткові, п'ясткові та кістки пальців, заплеснові, плеснові та кістки пальців.

Будова судинної системи взагалі однакова для обох кінціво ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія верхньої кінцівки | Переглядів: 3475 | Додав: anatomia | Дата: 26.02.2012

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама