Анатомія людини - Продовження - Судини великого кола кровообігу

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Продовження - Судини великого кола кровообігу

Продовження - Судини великого кола кровообігу

суглобів постачаються кров'ю від згаданих вище долонної і тильної сітки зап'ястка. Від тильної сітки зап'ястка відходять три тильні п'ясткові артерії, що несуть кров до тильної поверхні кисті й пальців. Кровопостачання долонної поверхні кисті здійснюється від поверхневої та глибокої артеріальних дуг.
Поверхнева долонна дуга (arcus palmaris super facialis) (див. мал. 200, 201), утворена ліктьовою артерією та поверхневою долонною гілкою променевої артерії, залягає безпосередньо під долонним апоневрозом на сухожилках м'язів — згиначів пальців і започатковує чотири загальні долонні пальцеві артерії (аа. digitales palmares communes), які постачають кров'ю долонний бік II —V пальців за допомогою власних долонних пальцевих артерій (аа. digitales palmares propriae) і поверхневі тканини долоні.
Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus) (див. мал. 200), що виникла внаслідок злиття променевої артерії та глибокої долонної гілки ліктьової артерії, менш значна, ніж попередня. Залягає глибіне сухожилків т. flexor digitorum profundus. Від неї відходять три долонні п'ясткові артерії (аа. metacarpeae palmares), які постачають кров'ю тканини долонного й частково тильного (пронизні гілки) боків кисті і впадають у загальні долонні пальцеві артерії.

Низхідна частина аорти

Низхідна частина аорти (pars dcscendens aortae), або низхідна аорта (aorta descendens), починається біля лівої поверхні тіла TIV хребця і є безпосереднім продовженням дуги аорти. Спочатку низхідна частина аорти розташована в задньому середостінні, потім через аортальний розтвір діафрагми проникає в заочеревинний простір. На рівні тіла ТХІІ хребця низхідна частина аорти розділяється діафрагмою на грудну й черевну частини. Бічні гілки аорти поділяють на пристінкові, що несуть кров до стінок тулуба, і вісцеральні — до внутрішніх органів.
Грудна частина аорти
Грудна частина аорти (pars thoracica aortae), або грудна аорта (aorta thoracica) (див. мал. 196), розташована у задньому середостінні поблизу хребта спочатку дещо ліворуч, а потім ближче до серединної площини. На рівні тіл TVIII і ТІХ хребців грудна частина аорти ззаду перехрещує стравохід, знову відхиляється ліворуч і пронизує діафрагму дорзально від стравоходу. До грудної частини аорти прилягають такі утвори: спереду — корінь лівої легені, лівий блукаючий нерв; зліва — середостінна плевра; позаду — грудна протока, ліві задні міжреброві й напівнепарна вени, а також лімфатичні вузли заднього середостіння.
Пристінкові гілки. Задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) проходять у III —XI міжребер'ях між mm. inter costales externi et intend, де з'єднуються з однойменними передніми артеріями. Кожна задня міжреброва артерія віддає: спинну гілку (r. dorsalis), яка постачає кров'ю відповідну ділянку спини; спинномозкову гілку (r. spinalis), що проникає через відповідний міжхребцевий отвір в хребтовий канал, де живить спинний мозок і його оболони; бічні гілки до молочної залози (r. mammarii latcrales): гілки до шкіри бічної поверхні грудної клітки і до м'язів і шкіри передньої та більшої частини бічних стінок живота й периферичних ділянок діафрагми. Підреброва артерія (a. subcostalis) за своїм ходом і розгалуженням нагадує попередні. Дві верхні діафрагмові артерії (аа. phrenicae superiores) відходять від нижнього відрізка грудної частини аорти, постачають кров'ю діафрагму й частково осердя.
Вісцеральні гілки. Стравохідні гілки (rr. esophageales) йдуть до грудної частини стравоходу, де анастомозують з гілками нижньої щитоподібної та лівої шлункової артерій. Бронхіальні гілки (rr. bronchiales) — найчисленніші й великі, несуть кров до бронхів і легень. Осердні гілки (rr. pericardiaci) йдуть до задньої стінки осердя, середостінні (т. теdiastinales) — до клітковини та лімфатичних вузлів середостіння.

Черевна частина аорти

Черевна частина аорти (parsabdominalis aortae), або черевна аорта (aorta abdominalis) (мал. 202, 203), починається на рівні ТХІІ хребця і на всьому протязі розташована за очеревиною, де безпосередньо прилягає до передньобічної поверхні хребтового стовпа, ліворуч від серединної площини. Праворуч від аорти проходить нижня порожниста вена. Спереду її перетинає pancreas, pars horisontalis duodeni і ліва ниркова вена, а також корінь брижі тонкої кишки.
Пристінкові гілки. Нижня діафрагмова артерія (aa. phrenicae inferiores) постачає кров'ю діафрагму і віддає з кожного боку гілки до надниркової залози (aa. suprarenales superior).
Поперекові артерії (aa. lumbales), по чотири з кожного боку, дають спинні гілки до задніх відділів черевної стінки та спинномозкові гілки через міжхребцеві отвори до спинного мозку та його оболонок.
Серединна крижова артерія (a. sacralis mediana), будучи продовженням низхідної частини аорти, має вигляд тонкого стовбура (рудимент хвостової артерії хребетних), який несе кров до крижової, куприкової кісток і прилеглих м'язів. У дистальному розгалуженні цієї артерії є хромафіиний куприковий клубочок (glomus coccygeum).
Вісцеральні гілки черевної частини аорти поділяються на непарні й парні.
До непарних гілок належать: черевний стовбур, верхня та нижня брижові артерії.
Черевний стовбур (truncus celiacus) (див. мал. 202, 203) — велика, але коротка (1—2 см) судина, яка відходить від переднього півкола черевної частини аорти на рівні ТХІІ хребця. У клітковині заочеревинного простору він ділиться на три гілки: ліву шлункову, загальну печінкову та селезінкову артерії.
Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) іде вздовж малої кривини шлунка зліва направо і віддає гілки до стінки шлунка й нижнього відділу стравоходу.
Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) (див. мал. 203) відходить від черевного стовбура праворуч і розгалужується на власну печінкову артерію та шлунково-дванадцятипалокишкову. Власна печінкова артерія (a. hepatica propria) у товщі lig. hepatoduodenale піднімається догори, проникає у ворота печінки. На своєму шляху вона віддає праву шлункову артерію (a. gastrica dextra), яка вздовж малої кривини шлунка йде назустріч одойменній лівій артерії, і міхурову артерію (a. cystica) до жовчного міхура. Шлунково-дваиадцятнпалокіїшкова артерія (a. gastroduodenalis) спускається донизу позаду верхньої частини duodeni, де віддає гілки до неї і до caput pancreatis (a. pancreaticoduodenalis superior), а також праву шлунково-чепцеву артерію (a. gastroepiploica dextra), що постачає кров'ю шлунок і великий чепець.
Селезінкова артерія (a. lienalis) (див. мал. 203) йде ліворуч уздовж верхнього краю тіла підшлункової залози і прони¬кає у ворота селезінки. Від артерії відходять численні гілки до підшлункової залози: ліва шлунково-чепцева артерія (а. gastroepiploica sinistra), що йде вздовж великої кривини шлунка назустріч однойменній правій артерії і віддає гілки до шлунка та великого чепця; короткі шлункові артерії (аа. gastricae breves), що тягнуться до дна шлунка; селезінкові гілки (rr. splenici s. lienales). Гілки селезінкової артерії широко анастомозують з гілками інших артерій черевного стовбура.
Верхня брижова артерія (a. mesenterica superior) (мал. 202, 204) має вигляд потужного стовбура, що відходить від переднього півкола черевної аорти нижче черевного стовбура на рівні LI хребця і прямує вперед і донизу. Пройшовши між нижнім краєм pancreas і верхнім краєм pars horisontalis duodeni, артерія проникає між листками брижі тонкої кишки, спускається донизу і праворуч до fossa iliaca dextra. На своєму шляху артерія віддає праву й ліву групи гілок.
Права група гілок. Нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior) несе кров до головки й частини тіла підшлункової залози та дванадцятипалої кишки. Середня ободовокишкова артерія (а. соlica media) йде до поперечної ободової кишки (у товщі її брижі), права ободовокишкова артерія (a. colica dextra) тягнеться під задньою пристінковою очеревиною до colon ascendens. Клубово-ободовокишкова артерія (а. Иеосоїіса) дає гілки до каудального відділу ileum, до caecum і червоподібного відростка.
Ліва група гілок. Порожньокишкові артерії (аа. jejunales) у кількості 10—12 стовбурів середнього калібру йдуть до jejunum у товщі її брижі. Перш ніж підійти до краю кишки, артерії діляться дихотомічно, утворюючи 2 — 3 (і більше) ряди дуг, що забезпечує широку мережу анастомозів. Клубовокишкові артерії (аа. ileales) (7 — 8), аналогічні попереднім артеріям, постачають кров'ю ileum.
Русла черевного стовбура та верхньої брижової артерії сполучаються між собою переважно через верхні й нижні підшлунково-дванадцятипалокишкові артерії.
Нижня брижова артерія (a. mesenteriса inferior) (див. мал. 202, 204) менш потужна, ніж попередня. Відходить від аорти на рівні LIII хребця. В заочеревинному просторі спускається донизу ліворуч, віддаючи такі гілки: ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), яка постачає кров'ю colon descendens і анастомозує з середньою ободовокишковою артерією; сигмоподібні артерії (аа. sigmoidea), що прямують до colon sigmoidеит; верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior) до верхньої третини прямої кишки. Усі три артерії в стінці товстої кишки, а також навколо неї широко сполучаються.
Парні вісцеральні гілки черевної частини аорти такі.
Середня надниркова артерія (a. suprarenalis media) проходить до gl. suprarenalis свого боку. Ниркова артерія (a. renalis) (див. мал. 202) відходить від черевної частини аорти під прямим кутом на рівні тіла LII хребця, прямуючи до нирки. Від стовбура кожної (правої та лівої) ниркової артерії відходять: нижня надниркова артерія (a. suprarenalis inferior) до надниркової залози і сечовідні гілки (rr. ureterici).
Яєчкова (a. testicularis) або яєчникова артерії (a. ovarica) (мал. 205) мають вигляд тонких і довгих стовбурів, що починаються від черевної частини аорти нижче ниркових артерій. Спускається донизу у порожнину малого таза, віддаючи сечовідні гілки (rr. ureterici). Яєчкова артерія з порожнини таза проходить у сапаlis inguinalisy у складі сім'яного канатика підходить до яєчка, віддаючи гілки до сім'явиносної протоки. Яєчникова артерія постачає кров'ю яєчник, посилає гілки до матки й піхви (див. мал. 205).

Загальна клубова артерія

На рівні LIV хребця черевна частина аорти розділяється на праву та ліву загальні клубові артерії
(a. iliaca communis dextrasinistra). Кожна артерія спускається донизу й назовні уздовж присереднього краю великого поперекового м'яза. На рівні крижово-клубового суглоба ділиться на дві гілки: внутрішню і зовнішню клубові артерії. Бічних гілок загальна клубова артерія не має.
Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) (див. мал. 202, 205) спускається до порожнини таза до великого сідничого отвору, біля верхнього краю якого розгалужується на передню і задню гілки. Від передньої гілки звичайно відходять нутряні, або вісцеральні, а від задньої — пристінкові гілки.
Пристінкові гілки. Клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis) спрямована назовні під т. psoas major, несе кров до поперекових м'язів (r. lumbalis), os coxae та кульшового суглоба (r. iliacus), анастомозу є з глибокою артерією, що огинає клубову кістку. Бічні крижові артерії (аа. sacrales laterales) постачають кров'ю т. piriformis et т. levator ani, стовбури крижового сплетення та проникають через тазові крижові отвори — спинномозкові гілки (rr. spinales) у крижовий канал.
Верхня сіднична артерія (a. glutea superior) (див. мал. 205) є безпосереднім продовженням внутрішньої клубової артерії; виходить із таза через надгрушоподібний отвір і віддає кров mm. glutei тахіmus, medius et minimus (r. superficialis), кульшовому суглобу та в навколишні тканини (r. profundus).
Затулъпа артерія (a. obturatoria) проходить вперед, проникає через однойменний канал і живить м'язи присередньої групи стегна та caput femoris (через її зв'язку) своєю кульшовозападинною гілкою (r. acetabularis), а також дає початок лобковій гілці (r. pubicus), яка анастомозу є з нижньою надчеревною артерією, утворюючи навколо at ml us femoralis потужне артеріальне коло («корона смерті», за стародавніми авторами).
Нижня сіднична артерія (a. glutea inferior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір і постачає кров'ю великий сідничний м'яз, articulatio coxae, віддає артерію, супутню сідничому нерву (а. comіtans п. і selliadісі), і жи в ить його.
Нутряні (вісцеральні) гілки. Пупкова артерія (a. umbilicalis) відходить від передньої гілки внутрішньої клубової артерії і продовжується вперед по бічній стінці сечового міхура, а потім у товщі присередньої пупкової складки (plica umbilicales mediates) піднімається до пупкового кільця. Повністю функціонує тільки на короткому відрізку — від початку до відходження верхніх міхурових артерій (аа. vesicales super lores). Дає також сечовідні гілки (rr. ureterici) до нижнього відділу сечоводу. Артерія сім'явиносної протоки (a. ductus deferentis) живить сім'явиносну протоку і створює анастомоз з яєчковою артерією, що проходить у товщі funiculus spermaticus.
Нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior) спускається донизу і вперед, несе кров до сечового міхура, передміхурової залози та сім'яних пухирців (у чоловіків) і піхви (у жінок).
Маткова артерія (a. uterina) підходить до шийки матки збоку і ззаду між листками lig. latum uteri зверху від сечоводу постачає кров'ю матку, а також посилає гілки до піхви, яєчника, маткової труби.
Середня прямокишкова артерія (а. recta lis media) йде до ampulla recti, анастомозує з гілками верхньої та нижньої однойменних артерій, дає початок гілкам до сечоводу, у чоловіків — до передміхурової залози та сім'яних пухирців (rr. prostatic), а в жінок — до піхви (rr. vaginales). Іноді цієї артерії немає.
Внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna) з малого таза виходить через підгрушоподібний отвір, а потім через малий сідничий отвір проникає в fossa ischiorectal, де ділиться на нижню прямокишкову артерію (a. rectalis inferior) до каудального відрізка прямої кишки, тильну артерію статевого члена (клітора в жінок), глибоку артерію статевого члена (клітора) та численні гілки до м'язів промежини, калитки (статевих губ), сечівника, піхви й цибулиио-сечівникових залоз.
Артерії нижньої кінцівки. Зовнішня клубова артерія (a. iliaca externa) (див. мал. 202) є безпосереднім продовженням загальної клубової артерії. Вона проникає під пахвинну зв'язку і віддає такі гілки: м'язові до клубово-поперекового м'яза; нижню надчеревну та глибоку артерію, що огинає клубову кістку.
Нижня надчеревна артерія (а. еріgastrica inferior) відходить поблизу пахвинної зв'язки і відразу піднімається догори по задній поверхні передньої стінки живота між поперечною фасцією і пристінковою очеревиною, утворюючи plica umbilicalis lateralis очеревини (див. мал. 160). Потім проникає до піхви прямого м'яза живота, який і живить. Нижня надчеревна артерія сполучається з однойменною верхньою артерією, а також із задніми міжребровими, поперековими та затульними артеріями.
Глибока артерія, що огинає клубову кістку (a. circumflexa ilium profunda), починається поблизу попередньої, йде паралельно lig. inguinale та crista iliaca і постачає кров'ю клубовий м'яз, внутрішній косий і поперечний м'язи живота, кравецький м'яз, м'яз — натягач широкої фасції і кульшовий суглоб.
Стегнова артерія (a. femoralis) (мал. 206) є безпосереднім продовженням зовнішньої клубової артерії. Пройшовши під пахвинною зв'язкою через lacuna vasorum у супроводі однойменної вени, вона з'являється на передній ділянці стегна. У tri допит femorale артерія проходить послідовно в клубово-гребінній і передній стегновій борознах. Далі вниз, відхиляючись присередньо й усередину, стегнова артерія прямує в canalis adductorius, біля заднього (нижнього) отвору якого переходить у підколінну артерію. Стегнова артерія проектується на передню поверхню шкіри стегна уздовж прямої лінії, що з'єднує точку на межі між середньою та внутрішньою третинами lig. inguinale з присереднім надвиростком стегноврї кістки. Ближче до поверхні вона розташована під пахвинною зв'язкою, де легко промацується її пульсація.
Гілки стегнової артерії. Поверхнева надчеревна артерія (а. еріgastrica superficialis) відходить від стегнової артерії безпосередньо під пахвинною зв'язкою, потім у підшкірній клітковині піднімається догори в напрямку пупка, постачає кров'ю шкіру нижньої половини живота біля серединної лінії.
Поверхнева артерія, що огинає клубову кістку (a. circumflexa ilium superficialis), у більшості випадків починається спільним стовбуром з попередньою артерією, тягнеться паралельно до пахвинної зв'язки назовні догори і живить шкіру та клітковину прилеглої ділянки.
Поверхнева і глибока зовнішні соромітні артерії (аа. pudendae externae superficialis et profunda) у вигляді двох-трьох тонких гілочок ідуть присередньо догори до labii majus pudendi (scrotum) і до шкіри mons pubis.

Глибока артерія стегна (a. profunda femoris) (див. мал. 206) відходить від заднього півкола стегнової артерії на 3 — 4 см нижче пахвинної зв'язки, проходить вглиб і вниз у супроводі однойменної вени, утворюючи гілки: присередню артерію, що огинає стегно (a. circumflexa femoris medialis), що несе кров до привідних м'язів стегна і кульшового суглоба; бічну артерію, що огинає стегно (a. circumflexa femoris lateralis), яка живить чотириголовий і кравецький м'язи стегна, м'яз — натягач широкої фасції і середній сідничний м'яз, стегнову кістку, капсулу кульшового суглоба та відповідні ділянки шкіри; пронизні артерії (аа. perforates) — три досить великих стовбури, що постачають кров'ю більшу частину м'язів задньої групи стегна і стегнову кістку.
Дистальні гілки глибокої артерії стегна широко сполучаються між собою і з гілками підколінної артерії, що дуже важливо для розвитку обхідного кровообігу в разі перев'язування стегнової артерії нижче відходження глибокої артерії стегна.
Численні м'язові гілки середнього й дрібного калібру відходять від стегнової артерії до прилеглих м'язів.

Низхідна артерія коліна (a. genus descendens) відділяється від стегнової артерії в canalis adductorius, виходить через передній його отвір, постачає кров'ю т. vastus medialis і articulatio genus.
Підколінна артерія (a. poplitea) (мал. 207) є безпосереднім продовженням стегнової артерії після виходу останньої через нижній (задній) отвір привідного каналу. Артерія спускається зверху донизу, розташовуючись у глибині підколінної ямки, де її супроводжує однойменна вена (проходить більш поверхнево) і велико-гомілковий нерв, який лежить безпосередньо під фасцією. Далі артерія розгалужується на передню та задню великогомілкові артерії.
Гілки підколінної артерії: бічна верхня артерія коліна (a. superior lateralis genus) присередня верхня артерія коліна (a. superior medialis genus)) бічна нижня артерія коліна (a. inferior lateralis genus) присередня нижня артерія коліна (a. inferior medialis genus)) литкові артерії (аа. surales) та середня артерія коліна (a. media genus). Усі ці гілки разом з низхідною артерією коліна (від стегнової артерії) та гілками передньої великогомілкової артерії утворюють навколо коліна густу суглобову сітку коліна (rete articulare genus), що постачає кров'ю м'які тканини, кістки, м'язи та внутрішньосуглобові утвори колінного суглоба.
Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) (див. мал. 207, 208) через передній отвір гомілково-підколінного каналу потрапляє в передню ділянку гомілки, де спускається між т. tibialis anterior і т. extensor digitorum longus (нижче т. extensor hallucis longus) і переходить у тильну артерію стопи. Артерію супроводжують дві вени й глибокий малогомілковий нерв. На своєму шляху передня великогомілкова артерія дає гілки: передню і задню поворотні великого-мілкові артерії (аа. recurrentes tibiales anterior et posterior), які, піднімаючись догори, беруть участь в утворенні суглобової сітки коліна; численні м'язові гілки до передніх м'язів, скелета та шкіри гомілки; присередні й бічні передні кісточкові артерії (аа. malleolares anteriores medialis et lateralis), які відгалужуються на рівні відповідних кісточок і належать до складу присередньої та бічної кісточкових сіток (rete malleolare mediale et later ale).
Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) (див. мал. 207) — безпосереднє продовження підколінної артерії. Через гомілково-підколінний канал артерія йде донизу і під malleolus medialis ділиться на присередню та бічну підошвові артерії. Задню великогомілкову артерію супроводжують дві вени, а ззовні до неї прилягає великогомілковий нерв.
Бічні гілки задньої великогомілкової артерії: гілки до м'язів, кісток і шкіри задньої ділянки гомілки; гілка, що огинає малогомілкову кістку (r. circumflexus fibulae) до верхньої третини малогомілкової кістки та колінного суглоба; присередні кісточкові гілки (rr. malleolares mediates) до заплесново-гомілкового суглоба і п'яткової кістки. Малогомілкова артерія (а. регопеа) — досить помітна судина, що проходить у нижньому м'язово-малогомілковому каналі та віддає бічні кісточкові гілки (аа. malleolares laterales), пронизну гілку (r. perforans), гілки до тилу стопи, малогомілкової кістки та м'язів.
Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) (див. мал. 208) — безпосереднє продовження передньої великогомілкової артерії. Вона проходить під тримачем розгиначів і прямує до першого міжплеснового проміжку, зверху над зв'язками і кістками назовні від сухожилка т. extensor hallucis longus, що є орієнтиром для знаходження артерії.
Гілки тильної артерії стопи: присередні й бічні заплеснові артерії (аа. tarseae mediates ct laterales) — дрібні гілки до тканин присередньої й бічної ділянок заплесна. Дугоподібна артерія (a. arcuata), почавшись на рівні присередньої клиноподібної кістки, йде до бічного краю стопи. Віддає тильні плеснові артерії (аа. metatarsals dorsales), які йдуть до II — НІ міжплесновнх проміжків. Кожна з них розпадається на тильні пальцеві артерії та пронизні гілки для сполучення з однойменними підошвовими гілками. Крім того, від тильної артерії відходить глибока підошвова артерія (a. plantaris profundus), яка, пронизавши перший міжплесновий проміжок, зливається з бічною підошвовою артерією, утворюючи підошвову дугу.
Підошвову поверхню стопи постачають кров'ю присередня й бічна підошвові артерії — кінцеві гілки задньої великогомілкової артерії.
Присередня підошвова артерія (a. plantaris medialis) (мал. 209) у вигляді невеликого стовбура проходить присередньою борозною підошви, несе кров до прилеглих м'язів, зв'язок, кісток і на рівні головки першої плеснової кістки зливається з першою підошвовою плесновою артерією.
Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis) більша, ніж попередня; проходить бічною борозною підошви біля основи V плеснової кістки, відхиляється присередньо і переходить у підошвову дугу (arcus plantaris), яка закінчується на рівні першого міжплеснового проміжка після з'єднання її з глибокою підошвовою гілкою та з присередньою підошвовою артерією. Від підошвової дуги до найближчих кісток,
зв'язок, м'язів, шкіри відходять чотири підошвові плеснові артерії (аа. metatarsals plantares), які живлять тканини підошви в ділянці плесна, і, одержавши пронизні гілки від однойменних тильних артерій, продовжуються на підошвовій поверхні пальців стопи у вигляді загальних підошвових пальцевих артерій (аа. digitales plantares communes). Від них відходять (по дві від кожної) власні підошвові пальцеві артерії (аа. digitales plantares propriae) (див. мал. 209).
У зв'язку з особливостями функції артеріальна мережа стопи має широкі зв'язки між тильними і підошвовими судинни¬ми стовбурами, що забезпечує стійкий кровообіг стопи під час її стискування.






Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама