Анатомія людини - Сполучення грудної клітки

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Сполучення грудної клітки

СПОЛУЧЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

До сполучень грудної клітки (functurae thoracis) належать сполучення ребер з хребтовим стовпом, з грудниною і між собою, а також ручко- і мечоподібно-груднинний симфізи.
Реброво-хребцеві суглоби складаються з суглобів головок ребер і реброво-поперечних суглобів.
Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae) (мал. 73) від II до X ребра включно утворений суглобовою поверхнею головки ребра та верхньою і нижньою ребровими ямками двох сусідніх грудних хребців. Цей суглоб має добре натягнуту суглобову капсулу і зміцнений двома потужними зв'язками: внутрішньою суглобовою зв'язкою головки ребра (lig. capitis costae interarticularе), що йде від гребеня головки ребра до міжхребцевого диска і ділить порожнину суглоба на дві частини, та променистою зв'язкою головки хребта (lig. capitis costae radiatum) — добре розвинутими пучками волокнистої сполучної тканини, які розходяться віялом. Пучки з'єднують передню поверхню головки ребра з тілами двох суміжних хребців і міжхребцевим диском. Суглоби головок І, XI і XII ребер відрізняються від описаних суглобів тим, що в них кожне ребро сполучається з тілом лише одного хребця, тому внутрішньосуглобових зв'язок вони не мають.
Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria) (див. мал. 73) від І до X ребра, включно утворений ребровою ямкою поперечного відростка хребця і горбком ребра зміцнений реброво-поперечними зв'язками (ligg. costotransversaria).
За формою реброво-хребцеві суглоби плоскі, конгруентні, суглобова капсула добре натягнута, рухи в них завжди комбіновані.
Груднинно-реброві суглоби (articulaciones sternocostales) утворені вирізками груднини і хрящами II — VII ребер. Порожнини цих суглобів — це невеликі вертикальні щілини, в порожнині II груднинно-ребрового суглоба є внутрішньосуглобова груднинно-реброва зв'язка (lig. sternocostale intraarticulare). Перше ребро з'єднується з грудниною за допомогою синхондрозу. Спереду і ззаду груднинно-реброві сполучення від II до VII ребра зміцнені потужними променистими груднинно-ребровими зв'язками (ligg. sternocostalia radiata), які утворюють щільну сполучнотканинну перетинку груднини (membrana sterni), найкраще розвинену на передній поверхні.
Хрящові кінці VIII, IX і X (несправжніх), а іноді VI і VII ребер зростаються між собою й утворюють реброву дугу. Ці зрощення є міжхрящовими суглобами (articulationes interchondrales).

Рухи грудної клітки
Грудна клітка під час дихання ритмічно змінює свою форму та об'єм, що спричинюється рухом ребер (частково груднини і грудного відділу хребтового стовпа) у їхніх суглобах, а також еластичністю ребрових хрящів і зв'язкового апарату.
Осі руху всіх ребер проходять через центри суглобів головок ребер відповідно до поздовжніх осей їхніх шийок, розташованих похило щодо горизонтальної площини. Цей нахил залежить від віку, статі й конституції. Крім того, нахил шийок, а отже й осей обертання ребер, може змінюватись під впливом зміни форми і ступеня годного кіфозу.
Осі обертання різних ребер розташовані в різних площинах. Так, вісь обертання І ребра проходить майже у лобовій площині, а в наступних ребрах вона все більше відхиляється вбік і в нижніх ребрах займає проміжне положення між лобовою й стріловою площинами. Оскільки обертання кожного ребра відбувається перпендикулярно до осі руху, то в разі повертання ребер переміщення їх передніх кінців також здійснюється в різних площинах, а саме: перших ребер у площині, наближеній до стрілової, а в наступних ближче до лобової. Через це збільшення і зменшення розмірів грудної клітки у верхніх відділах відбувається в передньозадньому, а в нижніх — у поперечному напрямках.
Амплітуда руху ребер визначається їхньою довжиною і розміром кутів нахилу щодо хребта: чим довші ребра і чим більший їх нахил, тим більша амплітуда руху їхніх передніх кінців.
Участь ребрових хрящів і зв'язкового апарату в русі грудної клітки визначається тим, що їхня еластичність, не перешкоджаючи збільшенню місткості грудної клітки, значною мірою пасивно сприяє її спаданню. У зв'язку з цим втрати ними еластичності (кальцинація або скостеніння реберних хрящів і зв'язок), що спостерігається у старечому віці, а також при звичному поверховому диханні (незручна робоча поза) та порушенні обміну речовин, як правило, призводить до значного зменшення або цілковитої втрати дихальних екскурсій грудної клітки.

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама