Анатомія людини - Сполучення грудної клітки
СПОЛУЧЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

До сполучень грудної клітки (functurae thoracis) належать сполучення ребер з хребтовим стовпом, з грудниною і між собою, а також ручко- і мечоподібно-груднинний симфізи.
 
Реброво-хребцеві суглоби складаються з суглобів головок ребер і реброво-поперечних суглобів.
 
Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae) (мал. 73) від II до X ребра включно утворений суглобовою поверхнею головки ребра та верхньою і нижньою ребровими ямками двох сусідніх грудних хребців. Цей суглоб має добре натягнуту суглобову капсулу і зміцнений двома потужними зв'язками: внутрішньою суглобовою зв'язкою головки ребра (lig. capitis costae interarticularе), що йде від гребеня головки ребра до міжхребцевого диска і ділить порожнину суглоба на дві частини, та променистою зв'язкою головки хребта (lig. capitis costae radiatum) — добре розвинутими пучками волокнистої сполучної тканини, які розходяться віялом. Пучки з'єднують передню поверхню головки ребра з тілами двох суміжних хребців і міжхребцевим диском. Суглоби головок І, XI і XII ребер відрізняються від описаних суглобів тим, що в них кожне ребро сполучається з тілом лише одного хребця, тому внутрішньосуглобових зв'язок вони не мають.
 
Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria) (див. мал. 73) від І до X ребра, включно утворений ребровою ямкою поперечного відростка хребця і горбком ребра зміцнений реброво-поперечними зв'язками (ligg. costotransversaria).
 
За формою реброво-хребцеві суглоби плоскі, конгруентні, суглобова капсула добре натягнута, рухи в них завжди комбіновані.
 
Груднинно-реброві суглоби (articulaciones sternocostales) утворені вирізками груднини і хрящами II — VII ребер. Порожнини цих суглобів — це невеликі вертикальні щілини, в порожнині II груднинно-ребрового суглоба є внутрішньосуглобова груднинно-реброва зв'язка (lig. sternocostale intraarticulare). Перше ребро з'єднується з грудниною за допомогою синхондрозу. Спереду і ззаду груднинно-реброві сполучення від II до VII ребра зміцнені потужними променистими груднинно-ребровими зв'язками (ligg. sternocostalia radiata), які утворюють щільну сполучнотканинну перетинку груднини (membrana sterni), найкраще розвинену на передній поверхні.
 
Хрящові кінці VIII, IX і X (несправжніх), а іноді VI і VII ребер зростаються між собою й утворюють реброву дугу. Ці зрощення є міжхрящовими суглобами (articulationes interchondrales).

Рухи грудної клітки

 
Грудна клітка під час дихання ритмічно змінює свою форму та об'єм, що спричинюється рухом ребер (частково груднини і грудного відділу хребтового стовпа) у їхніх суглобах, а також еластичністю ребрових хрящів і зв'язкового апарату.
 
Осі руху всіх ребер проходять через центри суглобів головок ребер відповідно до поздовжніх осей їхніх шийок, розташованих похило щодо горизонтальної площини. Цей нахил залежить від віку, статі й конституції. Крім того, нахил шийок, а отже й осей обертання ребер, може змінюватись під впливом зміни форми і ступеня годного кіфозу.
 
Осі обертання різних ребер розташовані в різних площинах. Так, вісь обертання І ребра проходить майже у лобовій площині, а в наступних ребрах вона все більше відхиляється вбік і в нижніх ребрах займає проміжне положення між лобовою й стріловою площинами. Оскільки обертання кожного ребра відбувається перпендикулярно до осі руху, то в разі повертання ребер переміщення їх передніх кінців також здійснюється в різних площинах, а саме: перших ребер у площині, наближеній до стрілової, а в наступних ближче до лобової. Через це збільшення і зменшення розмірів грудної клітки у верхніх відділах відбувається в передньозадньому, а в нижніх — у поперечному напрямках.
 
Амплітуда руху ребер визначається їхньою довжиною і розміром кутів нахилу щодо хребта: чим довші ребра і чим більший їх нахил, тим більша амплітуда руху їхніх передніх кінців.
 
Участь ребрових хрящів і зв'язкового апарату в русі грудної клітки визначається тим, що їхня еластичність, не перешкоджаючи збільшенню місткості грудної клітки, значною мірою пасивно сприяє її спаданню. У зв'язку з цим втрати ними еластичності (кальцинація або скостеніння реберних хрящів і зв'язок), що спостерігається у старечому віці, а також при звичному поверховому диханні (незручна робоча поза) та порушенні обміну речовин, як правило, призводить до значного зменшення або цілковитої втрати дихальних екскурсій грудної клітки.
 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Топографія полости рта. Vestibulum oris

Полость рта представляетъ пространство, расположенное между носовой полостью и верхней частью области шеи; спереди она отграничивается у отверстія рта (rima oris) краемъ губъ, сзади же она отдѣляется отъ pharynx’a у isthmus faucium. Когда ротъ закрытъ и зубы сжаты, полость рта представляется щелевидной и распадается на передній отдѣлъ (vestibulum oris), отграниченный зубами, губами и мягкими частями щеки, и задній отдѣлъ (cavum ... Читати далі...



Топографія области рта. Regio oris

Область рта опредѣляется въ своемъ строеніи, подобно reg. palpebral, и въ меньшей степени reg. nasal, ext.; развитіемъ мускулатуры (m. orbicularis seu sphincter oris), окружающей циркулярно отверстіе рта. Съ циркулярно расположенными мышечными волокнами переплетаются еще другія, радіарныя, которыя могутъ считаться расширителями рта. Мышечный слой вмѣстѣ съ кожей и подкожной жировой тканью образуетъ складки, закрывающія въ видѣ губъ по... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close