Анатомія людини - Гортань

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Гортань

Гортань

Гортань (larynx) (мал. 163, 164) має форму неправильної лійки; розташована попереду на рівні CIV —CVI хребців; легко промацується під шкірою передньої поверхні шиї.
Стінка гортані складається з слизової оболонки з підслизовим прошарком, м'язової та адвентиціальної оболонок. Твердий каркас гортані утворюють хрящі, похідні III —V глоткових дуг. До них належать непарні перснеподібний і щитоподібний хрящі, надгортанник і парні — черпакуваті, ріжкуваті та клиноподібні хрящі.
Перснеподібний хрящ (cartilago cricoids еа) (див. мал. 163, а) складається з пластинки, оберненої назад, і дуги, спрямованої вперед. Має суглобові поверхні для щитоподібного (з боків) і черпакуватих (на верхньому краї пластинки) хрящів.
Щитоподібний хрящ (cartilago thyroidea) (див. мал. 163, а) міститься над перснеподібним і складається з двох чотирикутних пластинок, розташованих під відкритим назад кутом. Верхній край хряща по серединній лінії (де він має невелику вирізку) у чоловіків досить випнутий, що видно на шиї як гортанний виступ (prominentia laryngea). Від верхнього і нижнього країв хряща відходить дві пари рогів для з'єднання з під'язиковою кісткою та з перснеподібним хрящем.
Надгортанник (epiglottis) (див. мал. 164) має вигляд листка із стебельцем, яким він прикріплюється зв'язками до щитоподібного хряща та під'язикової кістки. Цей хрящ розташований у лобовій площині і прикриває вхід до гортані під час проходження через глотку їжі.
Черпакуваті хрящі (cartilagines arytenoid еае) (див. мал. 163, б) містяться на верхньому краї пластинки перснеподібного хряща, де утворюються правий і лівий перснечерпакуваті суглоби. Кожен черпакуватий хрящ окремо схожий на тригранну піраміду, верхівка якої спрямована догори, а основа, обернена донизу і з'єднана з перснеподібним хрящем, має два відростки: голосовий (processus vocalis) — передній і м'язовий (processus muscularis) — задньобічний.
Присередня поверхня хряща плоска, задня — злегка ввігнута і передиьобічна поверхня має дві ямки (верхню довгасту й нижню трикутну), розділені дугоподібним гребенем.
Ріжкуваті хрящі (cartilagines corniculatae) закладені в чериакувато-надгортанній складці слизової оболонки на верхівках попередніх хрящів. Клиноподібні хрящі (cartilagines cuneiformes) — непостійні. Розташовані вище від попередніх, у черпакувато-надгортанній складці.
М'язи гортані (musculi laryngis) поділяють на ті, що розширюють, і ті, що звужують голосову щілину, при цьому вони або напружують, або розслаблюють голосові зв'язки.
М'яз, що розширює голосову щілину, — задній перснечерпакуватий м'яз (т. cricoarytenoid eus posterior) починається на задній поверхні пластинки перснеподібного хряща, закінчується на м'язовому відростку черпакуватого хряща.
Функція. Розширює голосову щілину й напружує голосову зв'язку.
Бічний перснечерпакуватий м'яз (т. cricoarytenoid eus lateralis) починається на бічній частині дуги перснеподібного хряща й закінчується на м'язовому відростку черпакуватого хряща.
Функція. Звужує голосову щілину й розслаблює голосову зв'язку.
Поперечний черпакуватий м'яз (т. arytenoid eus transversus) займає задню поверхню черпакуватих хрящів.
Функція. Зближує черпакуваті хрящі, звужуючи при цьому голосову щілину.
Черпакувато-надгортанний м'яз (т. aryepiglotticus), будучи продовженням косого черпакуватого м'яза (т. агуtenoideus obliguus), починається на задній поверхні черпакуватого хряща, переходить у товщу черпакувато-надгортанної складки свого боку і закінчується на бічному краї надгортанника.
Функція. Відхиляє надгортанник назад і звужує простір над голосовою щілиною.
Персне-щитоподібний м'яз (т. cricothyroid eus) починається справа та зліва на передній поверхні дуги перснеподібного хряща й прикріплюється до нижнього краю щитоподібного хряща.
Функція. Звужує голосову щілину і напружує голосову зв'язку.
Щиточерпакуватий м'яз (т. thyroarytenoideus) починається на задній поверхні кута щитоподібного хряща (назовні від голосової зв'язки), прикріплюється до голосового відростка і трикутної ямки черпакуватого хряща. Бічна частина цього м'яза, яка лежить поблизу голосової зв'язки, дістала назву голосового м'яза (т. vocalis).
Функція. Розслаблює голосову зв'язку і звужує голосову щілину.
Порожнина гортані (cavitas laryngis) починається входом до гортані (aditus laryngis), обмеженим спереду надгортанником, з боків — черпакувато-надгортанними складками і ззаду — верхівками черпакуватих хрящів. Між черпакувато-надгортанною складкою і бічною стінкою глотки з обох боків утворюється грушоподібний закуток.
Слизова оболонка порожнини гортані, за винятком задньої поверхні надгортанника й голосових зв'язок, вистелена війчастим епітелієм і має велику кількість дрібних залоз. У її підслизовому прошарку трапляються поодинокі лімфатичні фолікули. З обох боків слизова оболонка утворює дві складки (див. мал. 164): присінкову (plica vestibularis), що лежить вище і вкриває однойменну зв'язку, і розташовану нижче голосову (plica vocalis), всередині якої розташована голосова зв'язка. Проміжок між присінковою і голосовою зв'язками з кожного боку називається шлуночком гортані (ventriculus laryngis), який має невелику заглибину, або мішечок гортані.
Крім хрящів у підслизовому прошарку формується волокнисто-фіброзно-еластична перетинка гортані (membrana fibroelastica laryngis), яка складається з еластичної сполучної тканини і розділяється на еластичний конус і чотирикутну перетинку.
Еластичний конус (conus elasticus) має вигляд півмісяцевої пластинки, нижній край якої прикріплюється до верхнього краю дуги і пластинки перснеподібного хряща, а вільний верхній край фіксується до задньої поверхні кута щитоподібного і голосового відростка черпакуватого хрящів. Цей вільний край еластичного конуса і є голосовою зв'язкою (lig. vocale).
Чотирикутна перетинка (membrana quadrangularis) прикріплюється спереду до задньої поверхні кута щитоподібного хряща і ззаду до передньої грані черпакуватого хряща, а верхній і нижній вільні краї належать до складу згаданих черпакувато-надгортанної і присінкової складок. Нижній край чотирикутної перетинки називають присінковою зв'язкою (lig. vestibulare).
У порожнині гортані розрізняють присінок, голосник (власне голосовий апарат) і підголосникову порожнину.
Присінок гортані (vestibulum laringis) обмежений входом до гортані згори і присінковими складками знизу.
Голосник (glottis) обмежений згори присінковими і знизу голосовими складками. Тут розрізняють щілину присінка (rima vestibuli), розташовану між присінковими складками, і голосову щілину (rima glottidis) — між голосовими складками з обох боків і черпакуватими хрящами.
Підголосникова порожнина (cavitas infraglottica) — це нижня розширена частина гортані, що переходить безпосередньо в трахею.
Топографічна анатомія. Гортань ніби підвішена на під'язиковій кістці за допомогою щито-під'язикової перетинки, натягнутої між під'язиковою кісткою і верхнім краєм щитоподібного хряща. Середні й бічні частини цієї мембрани ущільнені і мають назву щито-під'язикових зв'язок. Спереду гортань вкрита груднинно-під'язиковими, груднинно-щитоподібними та щито-під'язиковими м'язами і частково верхніми черевцями лопатково-під'язикових м'язів. За гортанню розташована гортанна частина глотки (див. мал. 138), з кожного боку прилягає бічна частка щитоподібної залози, загальна сонна артерія, внутрішня яремна вена і шийна частина блукаючого нерва. Оскільки гортань пухко зрощена з більшістю прилеглих утворів, вона досить рухома по вертикалі і меншою мірою — по горизонталі.
Одна з найважливіших функцій гортані полягає у проведенні вдихуваного (видихуваного) повітря, яке в її порожнині перед надходженням до розташованих нижче дихальних шляхів зволожується, зігрівається і очищається від пилу й інших шкідливих домішок. Разом з тим ці захисні особливості гортані досить обмежені, а тому надмірне запилення й тривале охолодження повітря можуть призводити до травматизації і атрофії слизової оболонки гортані, що сприяє розвиткові хронічного захворювання дихальних шляхів і легень.
Крім того, гортань є основним інструментом звукоутворення, органом виразної мови. Найважливішими структурними елементами гортані, що створюють звук, є голосові зв'язки, які напружуються під час скорочення м'язів гортані. Ці ритмічні різної сили напруження голосових зв'язок, зумовлені нервовими імпульсами, надають струмині видихуваного повітря коливального характеру. Одночасне залучення до цієї функції резонаторів (шлуночків гортані, порожнин глотки, рота, приносових пазух тощо) створює звукові коливання різноманітного тембру й діапазону.
Кровопостачання: гілки верхніх і нижніх щитоподібних артерій і вен.
Лімфовідтік: глибокі шийні лімфатичні вузли.
Іннервація: гілки верхнього і нижнього гортанних нервів (від блукаючого нерва) та симпатичного стовбура.



Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама