Анатомія людини - Фасції нижньої кінцівки

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Фасції нижньої кінцівки

Фасції нижньої кінцівки

Нижня кінцівка, так самдяк верхня, має дві фасції — поверхневу- власну.
Поверхнева фасція нижньої кінцівки майже на всьому протязі має вигляд слабкої пластинки. У дистальних відділах вона місцями губиться в підшкірній клітковині.
Власна фасція нижньої кінцівки, навпаки, майже скрізь виявляється краще, ніж на верхній кінцівці. Вона вкриває всю нижню кінцівку, віддає відростки та прошарки вглиб, бере участь у формуванні каналів, тримачів тощо. Розрізняють такі частини цієї фасції.
Сіднична фасція — потужний сполучнотканинний листок, який вкриває великий і частково середній сідничні м'язи ззовні і дає численні щільні міжпучкові відростки в їхню товщу. Крім того, від цієї фасції відходять пухкі фасціальні міжм'язові прошарки. Сіднична фасція зверху межує з грудо-поперековою фасцією, а знизу і збоку через сіднично-стегнову зв'язку переходить у широку фасцію.
Фасція таза (fascia pelvis) — безпосереднє продовження внутрішньочеревної фасції, яка вкриває стінки таза, внутрішньотазові м'язи, дає відростки у вигляді пухких прошарків до внутрішніх органів малого таза та вистеляє тазове дно, де з'єднується з фасцією промежини.
Клубова фасція — стовщений листок фасції таза, що вкриває клубово-поперековий м'яз. Спускаючись донизу, під пахвинну зв'язку, фасція зливається з глибоким листком власної фасції стегна. Вузька ущільнена смужка клубової фасції, яка проходить під пахвинною зв'язкою, з'єднуючи середину цієї зв'язки з клубово-лобковим підвищенням (лобкової кістки), дістала назву клубово-гребінної дуги (агcus ileopectineus).
Широка фасція (fascia lata) (див. мал. 124) місцями має вигляд дуже щільного фіброзного футляра, що охоплює м'язи стегна. Спереду і згори фасція прикріплюється до нижнього краю пахвинної зв'язки, а збоку та ззаду межує з фасцією, яка вкриває сідничні м'язи. Найбільшої щільності широка фасція досягає на бічній поверхні стегна, де вона має вигляд описаного вище клубово-великогомілкового пасма. Йдучи присередньо, фасція як спереду, так і ззаду поступово тоншає і згори переходить у фасцію промежини. Внизу спереду і з боків широка фасція вплітається в сухожилкове розтягнення колінного суглоба, а дорзально зливається з фасцією підколінної ямки.
Від широкої фасції відходять численні відростки, які вкривають окремі м'язи або групи їх і судинно-нервові пучки. Серед цих відростків найпотужнішими є бічна і присередня міжм'язові перегородки стегна, які йдуть від широкої фасції до стегнової кістки та відділяючи передню групу м'язів від задньої і присередньо! (мал. 125).
Спереду широка фасція, утворивши піхву для кравецького м'яза, продовжується присередньо і в ділянці стегнового трикутника розділяється на глибокий і по-верхневий листки, між якими розташовані стегнові судини, лімфатичні вузли та скупчення жирової тканини. У проксимальному відділі глибокий листок переходить у клубово-гребінну фасцію, яка вкриває клубово-поперековий і гребінний м'язи. Поверхневий листок трохи нижче пахвинної зв'язки утворює виповнену жировою тканиною ямку — підшкірний розтвір (hiatus saphenus). Ця ямка зверху, збоку й знизу обмежена серпоподібним краєм, верхній ріг якого прикріплюється до пахвинної зв'язки, а нижній — без якої-небудь межі переходить у широку фасцію (див. мал. 124). Присередньо від серпоподібного краю поверхневий- і глибокий фасціальні листки зливаються і переходять на присередню поверхню стегна.
Фасція гомілки (fascia cruris) є продовженням широкої фасції, але слабша від неї. Огортає м'язи гомілки і щільно зростається з окістям присередньої поверхні вели-когомілкової кістки. Від фасції вглиб відходять листки, які вкривають окремі м'язи або групи їх. Серед цих листків найпотужнішими є передня і задня міжм'язові перегородки гомілки, які разом з міжкістковою перетинкою гомілки та великогомілковою кісткою ізолюють одну від одної передню, бічну та задню м'язові групи. Крім того, в межах задньої групи чітко простежується фасціальний прошарок між поверхневими і глибокими м'язами (мал. 126).
Дистально фасція гомілки поступово тоншає і лише в ділянці надплесново-гомілкового суглоба та безпосередньо над ним вона стовщена у вигляді фіброзних утримачів м'язів.
Верхній тримач м'язів-розгиначів (retinaculum mm. extensorum superius) натягнутий між переднім краєм великогомілкової і фасцією бічної поверхні малогомілкової кісток.
Нижній тримач м'язів-розгиначів (retinaculum mm. extensorum inferius) розташований перед надплесново-гомілковим суглобом і має один бічний і два присередні пучки (останні розходяться). Під двома тримачами містяться три піхви, що обгортають сухожилки м'язів-розгиначів: довгого розгинача пальців, довгого м'яза — розгинача великого пальця стопи, переднього великогомілкового м'яза (мал. 127).
Тримач м'язів-згиначів (retinaculum mm. flexorum) розташований за присередньою кісточкою і натягнутий між її краєм і присередньою поверхнею п'яткової кістки. Цей тримач бере участь в утворенні чотирьох ізольованих один від одного волокнистих каналів. У трьох з них містяться огорнуті синовіальними піхвами сухожилки м'язів-згиначів (заднього великогомілкового, довгого м'яза — згинача пальців і довгого м'яза — згинача великого пальця) (мал. 128). Четвертим каналом проходить судинно-нервовий пучок.
Верхній і нижній тримачі малогомілкових м'язів (retinaculum mm. peroneorum superius et inferius) натягнуті між бічною кісточкою і зовнішньою поверхнею п'яткової кістки. За рахунок відростків нижнього тримача малогомілкових м'язів формується кістково-волокнистий канал, у якому під верхнім тримачем обгорнуті загальною синовіальною піхвою малогомілкових м'язів залягають в окремих синовіальних піхвах сухожилки короткого (спереду) і довгого (ззаду) малогомілкових м'язів (мал. 129).
Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) вкриває сухожилки довгого м'яза — розгинача пальців (поверхнева пластинка) і тильні міжкісткові м'язи та короткий м'яз — розгинач пальців (глибока пластинка). На підошві поверхнева пластинка дуже стовщена, вона формує підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) і поверхневу поперечну плеснову зв'язку (lig. metatarsale transversum superficial),



Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама