Анатомія людини - Тканини
Тканини
 
Вивченням тканин займається гістологія. У цьому розділі викладено короткі відомості про них. Основними елементами будь-якої тканини тваринного організму є близькі за формою, функцією і розвитком клітини й міжклітинна речовина. Усі тканини багатоклітинних тварин і людини прийнято розподіляти на чотири групи: епітеліальну, сполучну, м'язову, нервову.
 
Епітеліальна тканина, або епітелій (epithelium), складається з щільно прилеглих одна до одної клітин, розташованих одним або багатьма шарами. Основна роль цієї тканини полягає в забезпеченні покриву організму, у виконанні захисної і видільної функцій, сприйманні зовнішніх і внутрішніх подразнень. Розрізняють епітелій, який розвивається головним чином із екто- та ендодерми, мезодерми (мезотелій), мезенхіми (ендотелій), епітелій епендимний, або епендиму, що утворюється із спільного з нервовою системою джерела, та ін.
 
Епітелій утворює зовнішній покрив тіла, поверхневий шар шкіри — багатошаровий плоский зроговілий епітелій, або епідерміс (розвивається з ектодерми); вистеляє зсередини порожнисті органи й трубчасті утвори — циліндричний епітелій більшої частини травного каналу, війчастий епітелій дихальних шляхів, маткових труб (розвивається з ендодерми); бере участь в утворенні простих і складних залоз — залозистий епітелій (розвивається з екто- та ентодерми).
 
Мезотелій (mesot helium) вистеляє серозні оболонки (очеревину, плевру, осердя); у більшості випадків — це один шар плоских клітин.
 
Ендотелій (endothelium) також складається з одного шару плоских клітин, вкриває порожнини серця, кровоносні та лімфатичні судини.
 
Епендимний епітелій у вигляді одного шару клітин нейроглії вистеляє шлуночки мозку, центральний канал спинного мозку.
 
Сполучна тканина (тканина внутрішнього середовища) має велику кількість міжклітинної речовини, яка залежно від виконуваної тканиною функції має різну консистенцію (рідка, драглиста, волокниста, кальцифікована тощо) і визначає її вигляд. Різновиди сполучної тканини розвиваються з мезодерми та її похідного — мезенхіми. До цієї групи належать такі тканини: рідкі (кров, лімфа), які забезпечують живильну та захисну функції; скелетні (колагенова щільна, хрящова, кісткова) , що мають головним чином опорне значення, і пухка колагенова сполучна тканина, проміжна.
 
М'язова тканина має різну будову й походження і добру здатність скорочуватись у відповідь на подразнення (найчастіше нервовим імпульсом). Клітини м'язової тканини — це одно- або багатоядерні утвори, які мають різко видовжену форму і називаються міоцитами, або м'язовими волокнами. Залежно від особливостей міофібрил (скоротливих ниток), що містяться в міоцитах, розрізняють посмуговану (скелетну й серцеву) і непосмуговану гладку м'язову тканину. У першому випадку міофібрили складаються з ділянок різного переломлення, які чергуються між собою.
 
Нервова тканина здатна сприймати подразнення, трансформувати їх у нервовий імпульс і передавати його до інших відділів нервової тканини або до інших тканин і органів. Нервова тканина складається з неоднакових за формою і розмірами нервових клітин — невронів з різної довжини відростками  і проміжної тканини — нейроглії, або глії. Нейроглія забезпечує головним чином опорну й живильну функції невронів. Нервова тканина розвивається із зовнішнього зародкового листка ектодерми.
 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Топографія полости рта. Vestibulum oris

Полость рта представляетъ пространство, расположенное между носовой полостью и верхней частью области шеи; спереди она отграничивается у отверстія рта (rima oris) краемъ губъ, сзади же она отдѣляется отъ pharynx’a у isthmus faucium. Когда ротъ закрытъ и зубы сжаты, полость рта представляется щелевидной и распадается на передній отдѣлъ (vestibulum oris), отграниченный зубами, губами и мягкими частями щеки, и задній отдѣлъ (cavum ... Читати далі...



Топографія области рта. Regio oris

Область рта опредѣляется въ своемъ строеніи, подобно reg. palpebral, и въ меньшей степени reg. nasal, ext.; развитіемъ мускулатуры (m. orbicularis seu sphincter oris), окружающей циркулярно отверстіе рта. Съ циркулярно расположенными мышечными волокнами переплетаются еще другія, радіарныя, которыя могутъ считаться расширителями рта. Мышечный слой вмѣстѣ съ кожей и подкожной жировой тканью образуетъ складки, закрывающія въ видѣ губъ по... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close