Шишкоподібна залоза

Шишкоподібна залоза (glandula ріnealis), або шишкоподібне тіло (corpus ріпеаіе) (див. мал. 232) у філогенезі хребетних виникла з тім'яного органа зору, який у сучасних круглоротих ще зберіг окоподібну будову, а в безхвостих амфібій має вигляд підшкірного рудимента. У ссавців тім'яний орган зору перетворився на залозу внутрішньої секреції.
Шишкоподібна залоза людини — маленька (8 х 4-6 мм) сплюснута в краніокаудальному напрямку, темно-рожевого кольору, розташована на поздовжній борозні пластинки покриву середнього мозку і з'єднується з проміжним мозком через спайку повідків епіталамуса.
Функція. Гормони шишкоподібної залозрі гальмують розвиток і функцію статевих залоз. Видалення залози в молодих тварин або її природжені дефекти у дітей призводять до посиленого росту тіла і передчасного статевого дозрівання.
Кровопостачання: гілки задньої мозкової артерії великого мозку; венозний відтік — у судинне сплетення третього шлуночка.

close