Анатомія людини - М'язи верхньої кінцівки
Понеділок, 22.12.2014, 05:40
Анатомія людини
Форма входу

Меню сайту
Категорії розділу
Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]
Анатомічні фото
Анатомічні зображення
Додай сайт
Реклама
Спорткомплекс
Спорткомплекс Авангард сдает в аренду спортзал для футбола Аренда спортзала
Статистика
М'язи верхньої кінцівки

М'язи верхньої кінцівки (мал. 104, 105) е похідними вентральних відділів V —VIII шийних і І грудного міотомів.
Дельтоподібний м'яз (т. deltoideus) (див. мал. 94, 99) починається трьома частинами: ключичної — від зовнішньої третини ключиці, надплечової — від надплечового відростка і остьової — від ості лопатки. У вигляді трикутного міцного пласта м'яз, перекинутий через плечовий суглоб і прикріплений до дельтоподібної горбистості плечової кістки. Там, де м'яз вкриває великий горбок, під ним лежить слизова сумка.
Функції. При одночасному скороченні всіх трьох частин м'яза вільна кінцівка відводиться трохи вище горизонталі. Вище плече піднімається в разі одночасного скорочення переднього зубчастого м'яза та верхньої частини трапецієподібного м'яза. Під час скорочення передньої частини дельтоподібного м'яза відбувається згинання, приведення та пронація, а при скороченні його задньої частини — розгинання, приведення та супінація плеча.
Іннервація: пахвовий нерв (CV — CVI).
Надостьовий (т. supraspinous) і підостьовий (m. infraspinatus) м'язи (див. мал. 104) починаються м'язовими пучками від однойменних ямок лопатки та щільних фасцій, що вкривають їх. Пучки цих м'язів ідуть поперечно і догори, переходять у короткі сухожилки, які прикріплюються до великого горбка плечової кістки: перший — до верхнього кінця, другий — нижче.
Функція. Відводить і су піну є плече.
Іннервація: надлопатковий нерв (CV-CVI).
Малий круглий м'яз (т. teres minor) (див. мал. 104) відходить від нижнього кута і частково від бічного краю лопатки. У вигляді досить слабкого тяжа прямує до великого горбка плечової кістки, де закінчується нижче попереднього м'яза.
Функція. Супінує плече (слабко).
Іннервація: пахвовий нерв (CV).
Великий круглий м'яз (т. teres major) (див. мал. 104) є відщепленою частиною найширшого м'яза спини. Починається від нижнього кута лопатки й потужним м'язовим тяжем направляється до верхньої третини його, де й закінчується плоским сухожилком на гребені малого горбка плечової кістки разом з сухожилком найширшого м'яза спини. Тут між сухожилком великого круглого м'яза і плечовою кісткою розташована синовіальна сумка.
Функція. Приводить, розгинає і пронує плече в плечовому суглобі.
Іннервація: підлопатковий нерв (CV-CVII).
Підлопатковий м'яз (т. subscapularis) (див. мал. 98, 105) — м'язовий пласт значних розмірів, трикутної форми. Відходить від ребрової поверхні лопатки. М'язові пучки прямують головним чином у фронтальному напрямку, поступово конвергуючи назовні, проходять перед плечовим суглобом і перетворюються на короткий сухожилок. Прикріплюються до малого горбка плечової кістки та його гребеня; частина м'язових пучків вплітається в капсулу плечового суглоба. Між м'язом і лопаткою (поблизу бічного її кута) розташована синовіальна сумка, яка сполучається з порожниною плечового суглоба. Функція. Приводить і пронує плече.
Іннервація: підлопатковий нерв (
CV-CVII).
М'язи плеча поділяють на два відділи — передній і задній, що визначається функціональними особливостями (антагоністи) і топографічною ізоляцією одного відділу від іншого фасціальними прошарками.
Передній відділ плеча (віділ згиначів). Дзьобоплечовий м'яз  (див. мал. 105) — досить слабкий м'язовий тяж, який відходить від дзьобоподібного відростка лопатки, спускається донизу і прикріплюється вздовж присереднього краю плечової кістки в межах її верхньої частини.
Функція. Згинає, приводить і злегка супінує плече.
Іннервація: гілки м'язово-шкірного нерва (CVI-CVII).
Двоголовий м'яз плеча (т. bieeps brachii) (див. мал. 105) — міцний. Починається двома сухожилками від надсуглобового горбка (довга головка) і від дзьобоподібного відростка (коротка головка) лопатки. Сухожилок довгої головки, вкритий синовіальною піхвою, проходить через порожнину плечового суглоба, міжгорбкову борозну плечової кістки. На межі верхньої і середньої третин плеча обидва сухожилки переходять у загальне м'язове черевце веретеноподібної форми, потужний сухожилок якого, перекинувшись через ліктьовий суглоб, прикріплюється до горбистості променевої кістки. Між променевою кісткою і сухожилком м'яза розташована синовіальна сумка. Особливість дистальної фіксації м'яза полягає в тому, що в ділянці ліктьової ямки від основного його сухожилка відщеплюється тонка сухожилкова пластинка (aponeurosis т. bicipitis brachii) (мал. 106), яка перетинає ліктьовий суглоб косо іззовні всередину і вплітається в фасцію передпліччя.
Функція. Згинає плече й передпліччя, відвертає передпліччя.
Іннервація: м'язово-шкірний м'яз (CV-CVI).
Плечовий м'яз (т. brachialis) (мал. 105, 106, 107) починається від передньої поверхні нижньої половини діафіза плечової кістки та від бічної і присередньої між-м'язових перегородок. Перекинувшись через ліктьовий суглоб, м'яз прикріплюється до горбистості ліктьової кістки, а частина його пучків вплітається в капсулу ліктьового суглоба.
Функція. Згинає передпліччя.
Іннервація: м'язово-шкірний нерв (CV-CVI).
Задній відділ плеча (відділ розгиначів). Триголовий м'яз плеча (т. triceps brachii) (див. мал. 104, 105, 108) — міцний. Починається трьома головками. Довга головка відходить коротким сухожилком від підсуглобового горбка лопатки.
Бічна і присередня головки починаються м'язовими пучками на бічній і присередній міжм'язових перегородках і на діафізі плечової кістки; перша — дещо проксимальніше борозни променевого нерва, друга — нижче від неї. Об'єднані три головки утворюють масивне черевце, яке потужним сухожилком закінчується на ліктьовому відростку ліктьової кістки (тут є капсула).
Функція. Розгинає верхню кінцівку в ліктьовому і плечовому суглобах.
Іннервація: променевий нерв (CVI-CVIII).
Ліктьовий м'яз (т. anconeus) — досить слабка четверта головка попереднього м'яза. Відходить від бічного надвиростка плечової кістки і від променевої побічної зв'язки ліктьового суглоба, прикріплюється до верхньої третини задньої поверхні ліктьової кістки.
Функція. Розгинає ліктьовий суглоб.
Іннервація: променевий нерв (CVII-CVIII).
М'язи передпліччя звичайно поділяють на два відділи: передній — переважно м'язів-згиначів і задній — розгиначів. М'язи обох відділів розташовані двома частинами: поверхневою і глибокою.
Передній відділ передпліччя (відділ згиначів). Плечово-променевий м'яз (т. brachioradialis) (див. мал. 106) починається потужною головкою від бічного краю нижньої третини плечової кістки і від бічної міжм'язової перегородки плеча, перекидається через ліктьовий суглоб і плоским сухожилком прикріплюється до шилоподібного відростка променевої кістки.
Функція. Згинає і приводить пе-редпліччя в положення, середнє між супінацією та пронацією.
Іннервація: променевий нерв (CV-CVII).
Круглий м'яз-привертач (т. pronator teres) (див. мал. 105, 106) — міцний короткий м'яз. Починається двома частинами: від присереднього надвиростка плечової кістки (плечова головка) та від горбистості ліктьової кістки (ліктьова головка) , прямує донизу і вбік, прикріплюється до бічної поверхні променевої кістки в її середній третині.
Функція. Привертає і згинає передпліччя.
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
Променевий м'яз — згинач зап'ястка (т. flexor carpi radialis) (див. мал. 106) починається від присереднього надвиростка плечової кістки та від фасції передпліччя. Приблизно на середині передпліччя веретеноподібне м'язове черевце переходить у міцний сухожилок, який прямує під утримувачем згиначів в синовіальній піхві і прикріплюється до основи II п'ясткової кістки.
Функція. Згинає та відводить кисть.
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVIII).
Довгий долонний м'яз (т. palmaris longus) (див. мал. 106) — непостійний. Відходить від присереднього надвиростка плечової кістки і фасції передпліччя. Має слабке коротке черевце і дуже довгий сухожилок, який, пройшовши над утри-мувачем згиначів, закінчується в долонному апоневрозі.
Функція. Згинає кисть і напружує долонний апоневроз.
Іннервація: серединний нерв (CVII, ТІ).
Ліктьовий м'яз — згинач зап'ястка (т. flexor carpi ulnaris) (див. мал. 106) починається двома головками — від присереднього надвиростка плечової (плечова головка) і ліктьової (ліктьова головка) кісток, між якими проходить ліктьовий нерв. Плоске двоперисте черевце м'яза тягнеться вздовж присереднього краю передпліччя і в ділянці зап'ястка переходить у сухожилок, який охоплює горохоподібну кістку і прикріплюється до основи V п'ясткової і гачкоподібної кісток.
Функція. Згинає і приводить кисть.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII-TI).
Поверхневий м'яз — згинач пальців (т. flexor digitorum superficialis) (див. мал. 106) розташований глибше, ніж попередні м'язи. Починається від присереднього надвиростка плечової кістки, вінцевого відростка ліктьової кістки (плечо-ліктьова головка) і верхньої третини променевої кістки (променева головка). Спускається дистально у вигляді масивного м'язового пласта, що розпадається на чотири сухожилки. Ці сухожилки, проникаючи через канал зап'ястка, підходять до II — V пальців, де вони, перш ніж прикріпитися на долонній поверхні основ середніх фаланг, розщеплюються на рівні проксимальних фаланг на дві ніжки, через отвір яких проходять сухожилки глибокого згинача пальців.
Функція. Згинає кисть, проксимальні і середні фаланги II —V пальців.
Іннервація: серединний нерв (CVIII-TI).
Глибокий м'яз — згинач пальців (т. flexor digitorum profundus) (мал. 109, див. мал. 107) потужним черевцем починається від ліктьової кістки і від міжкісткової пе-ретинки передпліччя. У середній третині передпліччя м'яз розділяється на чотири частини, які переходять у чотири канатоподібні сухожилки. Сухожилки через канал зап'ястка проникають на долоню, проходять в отвори сухожилків попереднього м'яза і прикріплюються до основи дистальних фаланг II — V пальців.
Сухожилки м'язів — поверхневого і глибокого згиначів пальців у межах зап'ясткового каналу долоні розміщені в загальній для обох м'язів синовіальній піхві.
Функція. Згинає кисть і переважно дистальні фаланги II —V пальців (згинає пальці в кулак).
Іннервація: серединний і частково ліктьовий нерви (CVII — ТІ).
Довгий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis longus) (див. мал. 107) анатомічно і функціонально відділений тільки в людини і людиноподібних мавп. Він починається міцним м'язовим пластом від променевої кістки, міжкісткової перетинки передпліччя, а іноді від присереднього надвиростка плечової кістки. Його довгий міцний сухожилок проходить під утримувачем згиначів (де він обгорнутий синовіальною піхвою), далі між головками короткого згинача І пальця і прикріплюється до дистальної фаланги великого пальця.
Функція. Згинає І палець і частково кисть.
Іннервація: серединний нерв (CV-CVII).
Квадратний м'яз-привертач (т. pronator quadratus) (див. мал. 107) — досить слабкий плоский м'яз. Його пучки йдуть поперечно, почавшись на передній поверхні дистального відрізка ліктьової кістки, і прикріплюються до передньої поверхні нижньої третини променевої кістки.
Функція. Привертає передпліччя і кисть.
Іннервація: передній міжкістковий нерв.
Задній відділ передпліччя (відділ розгиначів). Довгий променевий м'яз — розгинач зап'ястка
(т. extensor carpi radialis longus) (див. мал. 108) має коротке черевце і довгий сухожилок. Почавшись від бічного надвиростка плечової кістки і бічної міжм'язової перегородки плеча, сухожилок м'яза, обгорнутий піхвою сухожилків променевих м'язів — розгиначів зап'ястка, проходить під утримувачем розгиначів і прикріплюється на тильній поверхні основи II п'ясткової кістки.
Функція. Згинає передпліччя в разі пронованої або напівпронованої руки; розгинає і відводить кисть.
Іннервація — променевий нерв (CVI-CVII).
Короткий променевий м'яз — розгинач зап'ястка (т. extensor carpi radialis brevis) (див. мал. 108) масивніший, ніж попередній м'яз. Лежить присередніше від нього, починається від бічного надвиростка плечової кістки і ліктьового суглоба. Йдучи дистально, м'яз переходить у плоский сухожилок, який проходить під утримувачем розгиначів (тут сухожилок міститься у піхві сухожилків променевих м'язів — розгиначів зап'ястка) і прикріплюється до основи тильної поверхні III (іноді II і III) п'ясткової кістки.
Функція така сама, що й у попереднього м'яза.
Іннервація: променевий нерв (CV-CVII).
М'яз — розгинач пальців (ти. extensor digitorum) (див. мал. 108) — досить великий м'язовий двоперистий шар. Відходить від бічного надвиростка плечової кістки і фасції передпліччя. На межі середньої і нижньої третин передпліччя м'язове черевце ділиться на чотири частини, які поступово переходять у чотири сухожилки. Останні, слідуючи дистально, проходять під утримувачем розгиначів, де вони обгорнуті спільною сухожилковою піхвою. Потім вони розходяться і прямують до II —V пальців кисті. Неподалік від п'ястково-фалангових суглобів сухожилки зв'язані між собою міжсухожилковими сполученнями (connexus intertendineus). Підійшовши до пальця, кожен сухожилок розщеплюється на три пучки, з яких середній прикріплюється до основи середньої фаланги, а два бічних — до основи дистальної фаланги.
Функція. Розгинає кисть і фаланги II —V пальців.
Іннервація: променевий нерв (CVI-CVIII).
М'яз — розгинач мізинця (ти. extensor digiti minimi) (див. мал. 108) є окремим пучком попереднього м'яза. Сухожилок цього м'яза проходить під утримувачем розгиначів в окремій сухожилковій піхві, після чого приєднується до сухожилка загального розгинач пальців і прямує до V пальця.
Функція. Розгинає V палець.
Іннервація: променевий нерв (CV-CVII).
Ліктьовий м'яз — розгинач зап'ястка ( extensor carpi ulnaris) (див. мал. 108) починається від бічного надвиростка плечової кістки і заднього краю проксимальної третини ліктьової кістки. У дистальній третині передпліччя цей м'яз переходить у короткий сухожилок, який проходить під утримувачем розгиначів (тут обгортається сухожилковою піхвою) і закінчується на горбку V п'ясткової кістки.
Функція. Розгинає і приводить кисть.
Іннервація: променевий нерв (CVI-CVIII).
М'яз-відвертач (ти. supinator) (див. мал. 109) — невеликий, але досить сильний м'яз. Відходить від бічного надвиростка плечової кістки, променевої побічної зв'язки ліктьового суглоба та гребеня м'яза — відвертача ліктьової кістки і прикріплюється широкою пластинкою на бічній поверхні променевої кістки (у межах її горбистості).
Функція. Відвертає передпліччя.
Іннервація: променевий нерв (CV-CVII).
Довгий відвідний м'яз великого пальця (ти. abductor pollicis longus) (див. мал. 108, 109) починається від задньої поверхні дистальної третини променевої кістки, міжкісткової перетинки передпліччя і ліктьової кістки. Косо перекинувшись через сухожилки променевих розгиначів, м'яз переходить у сухожилок, який проникає через утримувач розгиначів до основи І п'ясткової кістки.
Функція. Відводить кисть і І палець.
Іннервація: променевий нерв (CVl-CVII).
Короткий м'яз — розгинач великого пальця (т. extensor pollicis brevis) (див. мал. 108, 109) є специфічним для людини. Це відщеплена від попереднього м'яза частина, разом з яким вона починається і прямує до великого пальця кисті. Під утримувачем розгиначів обидва м'язи обгорнуті спільною сухожилковою піхвою. Сухожилок м'яза прикріплюється до проксимальної фаланги І пальця.
Функція. Розгинає І палець і частково кисть.
Іннервація: променевий м'яз (CVI-CVII).
Довгий м'яз — розгинач великого пальця (т. extensor pollicis longus) (див. мал. 108, 109) починається на задній поверхні середньої третини ліктьової кістки і міжкісткової перетинки передпліччя, спускається косо донизу і присередньо від попереднього м'яза. Сухожилок м'яза проходить під утримувачем розгиначів, де він вкритий власною сухожилковою піхвою, на тильну сторону великого пальця і закінчується на основі дистальної його фаланги.
Функція. Розгинає і відводить великий палець.
Іннервація: променевий нерв (CVI-CVIII).
Проміжок між сухожилками короткого м'яза — розгинача великого пальця кисті та довгого відвідного м'яза великого пальця ззовні (з радіального боку) і сухожилком довгого м'яза — розгинача великого пальця кисті зсередини називається «анатомічною табакеркою». 
М'яз — розгинач вказівного пальця (т. extensor indicis) (див. мал. 108, 109). Починається від задньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки і від міжкісткової перетинки передпліччя. Його сухожилок, пройшовши під утримувачем розгиначів, де він лежить у спільній сухожилковій піхві розгиначів, прямує до II пальця і вплітається в його тильне сухожилкове розтягнення.
Функція. Розгинає II палець.
Іннервація — променевий нерв (CVI-CVIII).




Пошук
Пошук
Косметологія
Ефективний засіб проти зморшок
  • Микротоковая терапия
  • Реклама
    Анатомія
    Анатомія російською мовою з кольоровими ілюстраціями
  • Анатомия
  • Попередження
    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.anatomia.at.ua обов'язково.
    Copyright MyCorp © 2014

    Створити сайт безкоштовно