Анатомія людини - Біомеханіка стояння і ходіння
Біомеханіка стояння і ходіння

Функціональний аналіз стояння. Опорна роль нижніх кінцівок найбільша під час стояння. Розрізняють стояння симетричне, коли вага тіла розподіляється рівномірно на обидві нижні кінцівки (мал. 130, я), та асиметричне, коли вага тіла припадає переважно або повністю на одну кінцівку (мал. 130, 6). Під час стояння утримувати тіло в стані рівноваги можна лише тоді, коли вертикальна лінія, проведена від центру ваги тіла , проходить в межах площі опори тіла.
 
Залежно від положення тіла розрізняють три основні види симетричного стояння: нормальне, військове, неохайне. Нормальне стояння звичайно використовується як початкове положення під час антропометричних вимірювань тіла.
 
Військове стояння (положення «струнко»). Для утримування тіла в стані рівноваги, зокрема щоб запобігти його падінню вперед, треба дуже напружити м'язи задньої поверхні тіла та особливо нижніх кінцівок, причому найбільше навантаження припадає на сідничні м'язи. Це дуже нестійке стояння, але більш вигідне для безпосереднього переходу до руху.
 
При неохайному стоянні (зручне положення) тулуб ніби відкинутий назад, а нижні кінцівки в суглобах коліна надмірно розігнуті.
 
Такий вид стояння характеризується найбільшою участю пасивних сполучнотканинних елементів у функції утримання тіла в рівновазі.
 
Неохайне стояння забезпечує найбільш стійку рівновагу, яку можна ще посилити, розставивши ноги на ширину плечей. До несприятливого впливу цього виду стояння треба віднести зменшену глибину вдиху і тиск органів малого таза на м'язи тазового дна.
 
Найпоширенішим видом асиметричного стояння є так зване стояння «вільно», коли одна нога відставлена, а друга (опорна, що утримує вагу всього тіла) перебуває в стані гіперекстензії в колінному й частково в кульшовому суглобах.
 
При цьому стоянні таз відхиляється в бік опорної ноги, а хребет для компенсації S-подібно згинається у фронтальній площині (мал. 130, б). Цей вид стояння можна розглядати як стан відпочинку, оскільки внаслідок розтягнення зв'язкового апарату м'язи опорної ноги майже не напружені, а в тулубі напруження охоплює тільки один бік. Таким чином лише за чергування опорних нижніх кінцівок цей вид стояння забезпечує послідовний відпочинок усім м'язам тіла і не порушує нормального механізму дихання. Через це треба особливо стежити за зміною опорної кінцівки у дітей і підлітків, щоб не виробилась звичка переносити вагу тіла на одну й ту саму кінцівку, що може призвести до сколіозу і порушення дихання.Постава — це звичне тримання тіла, зумовлене індивідуальними особливостями людей.
 
Функціональний аналіз ходьби. Ходьба — складна циклічна локомоторна дія, одним з основних елементів якої є крок.
 
При ходьбі, як і при інших видах локомоторного руху, переміщення тіла в просторі відбувається завдяки взаємодії внутрішніх (скорочення м'язів) і зовнішніх (маса тіла, опір опорної поверхні тощо) сил. У кожному кроці розрізняють період опори і період маху. Найхарактернішою особливістю ходіння порівняно з бігом і стрибками є постійне опорне положення однієї (період одиночної опори) й обох нижніх кінцівок (період подвійної опори). Співвідношення цих періодів 4:1.
 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Топографія полости рта. Vestibulum oris

Полость рта представляетъ пространство, расположенное между носовой полостью и верхней частью области шеи; спереди она отграничивается у отверстія рта (rima oris) краемъ губъ, сзади же она отдѣляется отъ pharynx’a у isthmus faucium. Когда ротъ закрытъ и зубы сжаты, полость рта представляется щелевидной и распадается на передній отдѣлъ (vestibulum oris), отграниченный зубами, губами и мягкими частями щеки, и задній отдѣлъ (cavum ... Читати далі...



Топографія области рта. Regio oris

Область рта опредѣляется въ своемъ строеніи, подобно reg. palpebral, и въ меньшей степени reg. nasal, ext.; развитіемъ мускулатуры (m. orbicularis seu sphincter oris), окружающей циркулярно отверстіе рта. Съ циркулярно расположенными мышечными волокнами переплетаются еще другія, радіарныя, которыя могутъ считаться расширителями рта. Мышечный слой вмѣстѣ съ кожей и подкожной жировой тканью образуетъ складки, закрывающія въ видѣ губъ по... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close