Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Промежина

Промежина

Є два поняття промежини (perineum). Перше, вужче, визначає проміжок між переднім краєм відхідника і задньою спайкою соромітних губ або задньою стінкою калитки. Друге, ширше, поняття визначає ділянку, обмежену спереду лобковою дугою, з боків — сідничими горбами і позаду — куприковою кісткою. Ця ділянка містить м'язи і фасції, які в людини утворюють тазове дно, через яке в чоловіків проходять сечівник і пряма кишка, а в жінок також піхва. Розташований по серединній лінії шов (raphe) ділить ділянку промежини на праву та ліву половини.
Лобовою лінією, проведеною через обидва сідничі горби (lin. biischiadica), промежину поділяють на тазову і сечово-статеву ділянки.
У відхідниковій ділянці (reg. analis) розташовані промежинна ділянка прямої кишки, зовнішній м'яз — замикач відхідника та діафрагма таза.
Діафрагма таза (мал. 183) утворена м'язом — підіймачем відхідника (правим і лівим), куприковим м'язом (правим і лівим), зовнішнім м'язом — замикачем відхідника та їхніми фасціями.
М'яз — підіймач відхідника (т. levator ani) (див. мал. 183) має вигляд трикутної м'язової пластинки, яка спускається присередньо донизу, і утворюючи з однойменним м'язом протилежного боку форму відкритої догори лійки. Складається з лобково-куприкового та клубово-куприкового м'язів. Лобково-куприковий м'яз (т. pubococcygeus) починається від внутрішньої поверхні гілок обох лобкових кісток і переднього відрізка сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника (arcus tendineus т. levatoris ani), лінійного стовщення фасції внутрішнього затульного м'яза, натягнутого між верхньою гілкою лобкової кістки та сідничою остю. Потім, ідучи назад, окремими пучками охоплює сечівник і пряму кишку й закінчується на куприковій кістці.
Клубово-куприковий м'яз (т. Піососсуgeus) починається від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, звідси проходить з боків і трохи позаду попереднього м'яза. Поступово звужуючись, м'яз спускається донизу і присередньо до відхідниково-куприкової зв'язки (lig. anococcygeum ).
Сідничо-куприковий (куприковий м'яз) (т. ischiococcygeus) — рудиментарний. Він у вигляді дуже слабкої трикутної пластинки починається від крижово-остистої зв'язки та сідничої ості й прикріплюється до краю куприка та верхівки крижової кістки.
Зовнішній м'яз — замикач відхідника (т. sphincter ani externus) (див. мал. 183) у вигляді потужного м'язового кільця оточує відхідник і прилеглу ділянку прямої кишки. Розрізняють три частини м'яза: підшкірну, м'язові пучки якої починаються і прикріплюються під шкірою; поверхневу, яка у вигляді пари пучків закінчується на відхідниково-куприковій зв'язці; глибоку — найпотужнішу, що безпосередньо прилягає до м'яза — підіймача відхідника.
У сечово-статевій ділянці (reg. urogenitale) містяться зовнішні статеві органи, сечівник і сечово-статева діафрагма.
До складу сечово-статевої діафрагми (diaphragma urogenitale) (див. мал. 183) входять м'язи разом з фасціями, які їх вкривають. Глибокий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei profundus) починається на кожному боці від гілки сідничої кістки та, йдучи присередньо, зливається з м'язом протилежного боку. Зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrae externus) формується за рахунок попереднього м'яза і досить потужним шаром оточує в чоловіків pars membranacea urethrae, а в жінок — початковий відділ сечівника. Крім того, в жінок є звичайно слабко розвинутий коловий шар цього м'яза навколо присінка піхви.
Поверхневий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei supcrficialis) — парний, має вигляд тонкого поперечного м'язового тяжа, який починається від сідничого горба і зливається по серединній лінії з м'язом протилежної сторони.
Цибулино-губчастий м'яз (т. bulbospongiosus) — парний. Починається від сухожилкового центру промежини (сере-дина заднього краю сечово-статевої діафрагми) і на сечово-статевій поверхні цибулини статевого члена з косими пучками м'яза протилежного боку утворює подобу шва. Звідси пучки м'яза спускаються донизу вбік і вперед, охоплюючи тіло статевого члена, і закінчуються на його спинці.
Функція. Сприяє випорскуванню сім'я та видаленню сечі з сечівника. У жінок цей м'яз симетрично ділиться на праву і ліву частини, розташовані навколо піхви.
Сідничо-печеристий м'яз (т. ischiocavernosus) — парний; починається від сідничого горба, закінчується на печеристих тілах (у жінок цей м'яз рудиментарний).
Функція. Створює перепону венозному відтоку з печеристих і губчастих тіл, внаслідок чого виникає напруження (ерекція) статевого члена і клітора.
Фасції промежини. У промежині розрізняють такі фасції: фасцію промежини, поверхневу обгортальну фасцію промежини, фасції діафрагми таза, верхню та нижню фасції сечово-статевої діафрагми.
Фасція промежини (fascia perinei), або поверхнева обгортальна фасція промежини (fascia investiens perinei supcrficialis) є безпосереднім продовженням поверхневої фасції сусідніх ділянок. Вона вкриває поверхневий поперечний м'яз промежини, цибулино-губчастий і сідничо-печеристий м'язи.
Два відростки пристінкової фасції таза, що відходять від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, дістали назву верхньої та нижньої фасцій діафрагми таза (fascia diaphragmatis pelvis superior et inferior).
У сечово-статевій діафрагмі розрізняють верхню фасцію сечово-статевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis superior), яка вкриває глибокий поперечний м'яз промежини зверху, і нижню (fascia diaphragmatis urogenitalis inferior), яка вкриває глибокий і поверхневий поперечні м'язи промежини знизу (див. мал. 183).
З кожного боку між внутрішньою по-верхнею сідничого горба і м'язом — підіймачем відхідника міститься сідничо-відхіднрікова ямка (fossa ischioanalis), заповнена жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectal), яке з усіх боків оточує відхідникову частину прямої кишки. В жировому тілі часто виникають абсцеси, пов'язані з прямокишковими норицями.
Кровопостачання: гілки внутрішньої соромітної артерії; венозна кров відтікає по однойменних венах.
Лімфовідтік: до поверхневих і глибоких пахвинних вузлів.
Іннервація: гілки крижового сплетення, соромітний нерв.
Порівняно велика площа жіночого тазового дна та його менша укріпленість є передумовою для опущення органів малого таза, особливо матки.

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама