Лицевий відділ голови - 17 Лютого 2011 - Анатомія людини

Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » 2011 » Лютий » 17 » Лицевий відділ голови
15:32
Лицевий відділ голови
Лице (fades) — передній відділ голови людини, що характеризує її зовнішність та індивідуальність. У ділянці лиця закладено рецептори зорового, нюхового та смакового аналізаторів і розташовані початкові відділи травної та дихальної систем.
Вікові та статеві особливості лиця. У новонароджених і дітей раннього віку (до 1—1,5 року) лице має характерну округлу коротку та широку форму. Лицевий індекс у них становить 62—63 %, що відповідає широкому типу лиця. Через це висота лиця в таких дітей у 2 рази менша від його ширини (виличного діаметра). У 2-річної дитини лицевий індекс збільшується до 79 %, лице при цьому залишається широким. У дитини 6-річного віку зазначений індекс досягає 89 %, при цьому відзначають середній або довгий тип лиця. Останнє пов'язано з генетичними ознаками й особливостями індивідуальної будови лицевого черепа.
Об'єм лицевого черепа у дитини першого року життя становить 13 % від об'єму мозкового черепа, у дітей 8 років він досягає 18,8 %, 12 років — 21,4 %, у дорослих — 40 %.
Остаточне формування лиця завершується в 20—25 років (раніше у жінок).
До 40 років форма лиця змінюється незначно. Першими вікових змін зазнають форма щік і тургор шкіри. У процесі старіння основним чинником змінення пропорцій лиця є структурна перебудова зубощелепного апарату, пов'язаного з атрофією альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелеп і випадінням зубів. Це призводить до зменшення висоти щелеп, а згодом і всього лицевого черепа.
Добре вираженими є статеві відмінності форми та розміру лиця. Так, у чоловіків могутнішими є кістки лицевого черепа, сильніше розвинені зуби, м'язи, надбрівні дуги, вилична дуга, гілки нижньої щелепи тощо. Також у чоловіків добре виражений волосяний покрив з тоншим шаром підшкірної жирової клітковини. Для жінок характерними є тонкі риси лиця, округлі щоки, більші розміри очних ямок, красива форма носа та губ. Також у жінок слабко виражені надбрівні дуги, але шар підшкірної жирової клітковини у щічній ділянці товщий.
У топографічній анатомії лицевий відділ голови поділяють на дві великі ділянки: бічну ділянку лиця (regio facialis lateralis) і присередню ділянку лиця (regio facialis medialis). Бічну лицеву ділянку, своєю чергою, поділяють на щічну (regio buccalis), привушно-жувальну (regio parotideomasseterica) та глибоку ділянку лиця (regio faciei profunda). Присередня лицева ділянка теж має три топографоанатомічні ділянки: очноямкову (regio orbitalis), носову (regio nasalis) та ротову (regio oralis).


Мал. Схема краніоцеребральної топографії Кренлейна—Брюсової:
а—с — нижня горизонталь; d—f — середня горизонталь; g—i — верхня горизонталь; a—g — передня вертикаль; b—h — середня вертикаль; с—і — задня вертикаль; d—j — проекція центральної борозни; h—j — справжня довжина центральної борозни; d—і — проекція бічної борозни; а — проекція основного стовбура середньої оболонної артерії; d — проекція передньої гілки середньої оболонної артерії; 1 — проекція задньої гілки середньої оболонної артерії



Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 4360 | Додав: anatomia | Рейтинг: 0.0/0

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама