Анатомія людини

Категорії розділу

Топографічна анатомія голови [13]
Топографічна анатомія шиї [14]
Топографічна анатомія грудей [8]
Топографічна анатомія живота [12]
Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору [11]
Топографічна анатомія таза [23]
Топографічна анатомія хребта та спинного мозгу [4]
Топографічна анатомія верхньої кінцівки [24]
Топографічна анатомія нижньої кінцівки [14]

Реклама

Статистика

Головна » 2012 » Лютий » 25 » Органи малого таза. Сечовий міхур
20:17
Органи малого таза. Сечовий міхур
Голотопія. Сечовий міхур розташований у передньому відділі порожнини малого таза.

Скелетотопія. Верхівка сечового міхура розташована за лобковим симфізом і виступає над його верхнім краєм лише в разі наповнення. У ранньому дитячому віці 2/3 сечового міхура лежать вище лобкового симфізу, до пубертатного періоду він займає таке саме положення, як у дорослого, з віком опускається і у людей літнього віку розташований нижче верхнього краю симфізу.

Будова сечового міхура. Сечовий міхур — це непарний порожнистий м'язовий орган. Форма його змінюється з віком: у новонародженого вона веретеноподібна, у дорослої людини в ненаповненому стані наближається до блюдцеподібної, в наповненому — до ово'ідної. Частини сечового міхура (верхівка, тіло, дно та шийка) зверху вниз переходять одна в одну. Стінка міхура має три оболонки. Зовнішня утворена нутрощевою фасцією таза та очеревиною в ділянці верхівки та тіла, середня (м'язова) — трьома шарами непосмугованих м'язів: зовнішнім і внутрішнім поздовжніми та середнім циркулярним. Найрозвиненішим є середній шар, який у ділянці шийки утворює мимовільний внутрішній м'яз — замикач сечового міхура. Від верхівки міхура до пупка пролягає сполучнотканинний тяж — облітерована сечова протока. Внутрішня (слизова) оболонка стінки органа має виражений підслизовий шар, тому утворює значні складки і під час хірургічних маніпуляцій здатна відшаровуватися. У ділянці дна органа на слизовій оболонці розрізняють міхуровий трикутник (trigonum vesicae, Lieutaudii), який не має складок, оскільки в цьому місці немає підслизової основи. Його вершини утворені в задньобокових відділах отворами сечоводів з розміщеною між ними міжсечовідною складкою (plica interuretericae), внизу спереду — внутрішнім отвором сечівника (ostium urethrae internum).

Синтопія. У чоловіків до верхніх і задніх частин сечового міхура прилягають відділені очеревиною та клітковиною петлі тонкої кишки, до передньої стінки — лобковий симфіз і верхні гілки лобкових кісток (мал. 287). Між ними розташований передміхуровий клітковинний простір з його фасціями і клітковиною. До заднього відділу дна міхура прилягають передміхурова залоза, сім'яні пухирці, передня стінка прямої кишки, що відділена від міхура прямокишково-міхуровою перегородкою і переднім припрямокишковим клітковинним простором. Біля бічних стінок органа проходить сім'явиносна протока, а назад і вище від неї — сечовід.

У жінок до сечового міхура знизу прилягає венозне сплетення, ззаду від нього розташовані матка і верхній відділ передньої стінки піхви, з яким міхур міцно зрощений. Вище дна органа, між ним і маткою, проникає очеревина, утворюючи міхурово-маткову заглибину. Зверху і з боків до міхура можуть прилягати (особливо в разі його наповнення) не лише петлі тонкої кишки, а й сліпа кишка, червоподібний відросток, сигмоподібна ободова, а іноді й поперечна ободова кишки.

Кровопостачання сечового міхура забезпечує система внутрішньої клубової артерії. Верхню частину органа постачають кров'ю верхні міхурові артерії, що відходять або від передньої гілки основного стовбура внутрішньої клубової артерії, або від пупкової артерії. До дна та нижньої частини тіла сечового міхура підходять нижні міхурові артерії від внутрішньої клубової артерії. Додатковими джерелами кровопостачання дна органа нерідко є гілки середньої прямокишкової артерії. Відтік венозної крові відбувається в міхурове венозне сплетення, що може мати численні зв'язки з прямокишковим венозним сплетеннями. Із міхурового венозного сплетення венозна кров відтікає через верхні та нижні міхурові вени, а також середні прямокишкові вени.

Лімфа від сечового міхура відтікає в клубові та підчеревні лімфатичні вузли, вузол у ділянці роздвоєння спільної клубової артерії та в поперекові лімфатичні вузли. Від шийки міхура частина судин прямує до приаортальних лімфатичних вузлів, а також вузлів, які розташовані біля мису крижової кістки. Лімфатичні судини сечового міхура мають численні зв'язки з лімфатичними судинами інших органів таза.

Іннервацію сечового міхура забезпечує міхурове нервове сплетення, розташоване в його стінці й утворене гілками правого та лівого нижніх підчеревних сплетень, у складі яких є симпатичні (походять із 1—2—3 поперекових сегментів спинного мозку та досягають підчеревного сплетення через симпатичний стовбур) і парасимпатичні нервові волокна (походять із II—IV крижових сегментів, досягають підчеревного сплетення через Sii-iv) і тазові нутрощеві нерви.


Категорія: Топографічна анатомія таза | Переглядів: 1542 | Додав: anatomia | Теги: Сечовий міхур | Рейтинг: 0.0/0

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама