Анатомія людини

Категорії розділу

Патологічна анатомія [29]
Термінологія патологічної анатомії [1]
Історія патологічної анатомії [6]

Реклама

Статистика

Патологічна анатомія

Головна » 2012 » Лютий » 29 » Медичний факультет імп. Новоросійського університету — Одеський медичний інститут
12:00
Медичний факультет імп. Новоросійського університету — Одеський медичний інститут
У четвертому (за хронологією) в Україні університеті — Новоросійському (м. Одеса), заснованому 10 червня 1862 p., відкритому 1 травня 1865 p., медичний факультет розпочав навчальне і науково- дослідницьке життя 5 вересня 1900 р.

Патологічна анатомія в м.Одесі започаткована в 1837 p., під час епідемії чуми. Трупи хворих, що померли від чуми, "анатомували в карантині" в чумному кварталі, ввіреному штаб-лікарю Черникову та особливій дорадчій комісії з докторів Уміса, Андреєвського, Аргіа; всю 'хірургію в кварталі чинив" фельдшер Житомирського єгерського полку Іван Рогожин. Відомості про кількість, про виявлені патологоанатомічні зміни в органах і тканинах і тлумачення їх не опубліковані.

Вивчення патологічної анатомії в м. Одесі почали лікарі Старої міської лікарні (заснованої 1806) участю в автопсіях, а згодом і дослідженнями в прозекторії цієї лікарні, організованій в 1869 р. зі штатною посадою патологоанатома. Прозекторію Старої міської лікарні Одеси очолив (за конкурсом) на початку 1872 р. доктор медицини Григорій Миколайович Мінх (1835-1896). Прозектор Мінх — основоположник патологоанатом і чної справи в м. Одесі, він обладнав "прозекторський кабінет", гістологічну, лабораторію, започаткував музей патологоанатомічних препаратів. Невдовзі прозекторський кабінет став науково-теоретичним центром лікарні. У цій лікарні Г.М.Мінх у квітні 1874 р. відкрив прищепливість (заражуваність) крові хворих на поворотний тиф.

Справу, розпочату Г.М.Мінхом, продовжив з квітня 1877 р. патологоанатом, доктор медицини Микола Олексійович Строганов (1842-1894) — вихованець Медико-хірургічної академії (м. С.-Петербург). Докторську дисертацію "К патологии небеременной матки при констуциональном сифилисе" М.О.Строганов захистив 15 квітня 1873 р. у Медико-хірургічній академії. Прозектор Строганов, зміцнюючи і розвиваючи прозекторську справу, заснував бактеріологічну лабораторію при прозекторському кабінеті та створив музей патологоанатомічних препаратів.

У лютому 1887 р. М.О.Строганова змінив на посаді його учень і помічник доктор медицини Чеслав Іванович Хенцинський (1851- 1916) — виученик Варшавського університету. Докторську дисертацію "К учению о микроорганизмах малярии" Ч.І.Хенцинський захистив 20 травня 1889 р. у Військово-медичній академії. В дисертації, виконаній у прозекторському кабінеті Старої міської лікарні Одеси, Ч.І.Хенцинський опрацював новий метод пофарбування паразитів крові, малярійного плазмодія. Прозекторська діяльність Ч.І.Хенцинського — досвідченого патологоанатома, глибокого аналітика, вдумливого дослідника — позначена розширенням науково-дослідницького ареалу прозекторського кабінету Старої міської лікарні натри прозекторії м. Одеси — Військового госпіталю, Єврейської лікарні, Нової міської лікарні.

Прозектори Г.М.Мінх, М.О.Строганов, Ч.І.Хенцинський виконали велику підготовчу роботу для заснування медичного факультету в Одесі: факультет одержав прозекторські для патологоанатомічних досліджень, музей патологоанатом ічних препаратів.

Кафедра патологічної анатомії, що розміщувалася в Анатомічному театрі університету, почала навчальну і дослідницьку діяльність у вересні 1902 р. На завідувача і професора кафедри був обраний доктор медицини Дмитро Павлович Кишенський (1858- 1933) — виученик Московського університету (портрет). Докторську дисертацію "Влияние чревосечения на туберкулез брюшины (Экспериментальное исследование)" Д.П.Кишенський захистив 30 квітня 1894 р. у Московському університеті. У 1900-1901 pp. він спеціалізувався в патологічних інститутах міст Берліна, Лейпціга, Бреславля, Фрейбурга, Парижа, Відня, а відтак переніс на "грунт" кафедри в м.Одесі методологію і методи авторитетних наукових шкіл Західної Європи.

Штат кафедри складали професор Д.П.Кишенський, приват-доцент Ч.І.Хенцинський, в.о. прозектора А.І.Синєв, помічник прозектора М.М.Тизенгаузен, лаборант М.О.Костяницин. У 10-ті й 20-ті роки в штаті кафедри прозекторами, помічниками прозекторів, лаборантами були Г.І.Баджієв, І.Є.Корнман, М.Н.Заєвлошин, В.К.Жгенті, Н.О.Бузні, А.А.Красунська. Всі вони в Одеській патологоанатомічній школі залишили помітний слід.

Наукові напрямки кафедри:
1) патоморфологія натуральної віспи;
2) черевний тиф;
3) висипний тиф;
4) холера;
5) чума.

З часом кафедра набула структури Патологоанатомічного інституту: була добре устаткована, мала бактеріологічну лабораторію, експериментальний відділ. Це була авторитетна навчальна і науково- дослідницька установа, вона мала свій друкований орган "Журнал научно-исследовательских кафедр в Одессе" (виходив з 1923 p.).

У квітні 1919 р. медичним факультетом був призначений на завідувача "Інститутом патологічної анатомії з викладанням патологічної анатомії" приват-доцент, доктор медицини Михайло Михайлович Тизенгаузен (1877-1945) — вихованець Московського університету. Докторську дисертацію "К вопросу об этиологии опухолей" М.М.Тизенгаузен захистив 8 травня 1910 р. у Новоросійському університеті; влітку 1914 р. доктор медицини Тизенгаузен за відрядженням медичного факультету відвідав патологічні інститути університетів міст Берліна, Лейпціга, Мюнхена, Гамбурга, Дрездена.

У 20-ті роки кафедра — Патологоанатомічний інститут опрацьовувала патоморфологію інфекційних хвороб: грипу, віспи, інфекційної жовтухи. З Патологоанатомічного інституту (1910- 1941 pp.) вийшли такі концепції:
1) ніколи ембріональна клітина не переходить у злоякісну;
2) проростання чумних бацил крізь неушкоджений епітеліальний шар слизової оболонки дихальних шляхів можливе;
3) грип не має ні певної клітинної форми, ні ясної патологоанатомічної картини, ні загальновизнаної бактеріологічної характеристики;
4) "вузлики доярів" — це атипова реакція на прищеплювання людині анімалізованого віспяного вірусу; 5) вироблені Правила обстановки, оброблення приміщення й інвентаря та припасування при виконанні автопсій трупів хворих, що померли від чуми. Вийшли монографія "Чума и холера в Одессе в 1910 году. Патолого-анатомическая часть" (1911), за редакцію Д.П.Кишенського; праці М.М.Тизенгаузена: "Конспект-схема по частной патологической анатомии" (1924), "Программа по курсу общей патологической анатомии. Схемы и планы" (1928), "Лекции по курсу специальной патологической анатомии. Выпуск 1. Патологическая анатомия острых инфекционных болезней" (1938), "Краткое руководство по технике патолого-анатомических вскрытий. Пособие для студентов медицинских институтов (1939); Д.М.Хаютіна "Положение о работе клинико-анатомнческих конферен
ций" (1940) 

У жовтні 1944 р. кафедру патологічної анатомії очолив (за призначенням) доктор медичних наук, професор Давид Моисеевич Хаютін (1896-1957) — вихованець Новоросійського університету та Одеської державної медичної академії. Д.М.Хаютін — це, насамперед, прозектор із широкою клінічною ерудицією, майстер автопсійного матеріалу і лекційного слова, визнаний фахівець ведення клініко-анатомічних конференцій.

У червні 1956 р. Вченою радою Одеського державного медичного інституту імені М.І.Пирогова був обраний на завідувача кафедри патологічної анатомії і професора доктор медичних наук Євген Олександрович Успенський (1901-1977) — вихованець Московського університету Докторську дисертацію "О метастазах рака в нервной системе" Є.О.Успенський захистив у квітні 1953 р. у Центральному рентгеноонкологічному, радіологічному і раковому інституті МОЗ СРСР. Кафедра опрацьовувала патологію нервової системи, морфогенез атеросклерозу і географічну патологію.

Восени 1974 р. завідувачем і професором кафедри обрано (за конкурсом) доктора медичних наук Неонілу Мартинівну Коврижко (1922 р. народ.) — вихованку Київського медичного інституту. Докторську дисертацію "Изменения в хромаффинной системе в связи с возрастом и патологией. (Морфологическое и гистологическое исследование" Н.М.Коврижко захистила в жовтні 1970 р. у Київському медичному інституті. Кафедра опрацьовувала морфологію надниркових залоз, центральної нервової системи та внутрішніх органів при лікованому і нелікованому електробольовому шоку, вивчала дію на організм стандартних і синтезованих транквілізаторів.

В університетському м. Одесі за 95 років сформувалася науково-практична школа патологічної анатомії, з Патологоанатомічним інститутом, з прозекторськими — в Євангелічеській лікарні та Новій міській лікарні, зі своєю філією Українського товариства патологів і науковим товариством патологоанатомів, зі своїми науковими напрямками — переважало опрацювання патоморфології інфекційних хвороб.

У наш час в Україні патологічну анатомію вивчають і досліджують на кафедрах патологічної анатомії більш, як у 20 вищих медичних навчальних закладах, відділах та лабораторіях науково-дослідних установ.



Категорія: Історія патологічної анатомії | Переглядів: 1669 | Додав: anatomia | Рейтинг: 0.0/0

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама