Перші документальні автопсії, дослідження з допомогою мікроскопа - 28 Лютого 2012 - Патологічна анатомія - Анатомія людини

Анатомія людини

Категорії розділу

Патологічна анатомія [29]
Термінологія патологічної анатомії [1]
Історія патологічної анатомії [6]

Реклама

Статистика

Патологічна анатомія

Головна » 2012 » Лютий » 28 » Перші документальні автопсії, дослідження з допомогою мікроскопа
14:20
Перші документальні автопсії, дослідження з допомогою мікроскопа
Пізньої осені 1737 р. (під час війни Росії й Австрії проти Туреччини) у російському війську в Криму появилася і набула епідемії злоякісна гарячка — "моровая язва", Febris pestilentialis s. petechialis з пахвовими і пахвинними бубонами, veram pestem (справжня чума).

Лікар Ергард Христіан Егіді — досить досвідчений і знаючий, упродовж всього часу епідемії працював у Ізюмському госпіталі (південь Харківської губернії), розтинав трупи хворих, що вмерли на другий або третій день захворювання. Він відзначав, що вся вісцера зовні мала натуральний вид, серце виповнене коагулянтними згустками крові; селезінка своєї консистенції не має, подібна до печеної крові, ухопиш — "розвалюється"; мезентеріальні лімфатичні вузли "були всі obstructae", тобто з блокованою функцією; у жовчному міхурі багато "лімфи ccolorem sphacelicatum", себто гангренозного кольору.

В епідемію чуми на сході Європи, яка влітку 1770 р. поширилася по всій Подолії, в серпні — по Правобережній Україні (в міста Васильків, Київ), по Лівобережній Україні (в міста Чернігів, Переяслав, Козелець, Ніжин і в деякі села), в 1783 р. — в м. Катеринослав і в 1784 р. — в міста Херсон і Кременчук, — доктор медицини Данило Самійлович Самойлович на запрошення князя Г.О.Потьомкіна (намісника Новоросійської й Азовської губерній) приїхав у травні 1784 р. до м. Херсона для ліквідації епідемії чуми на півдні Російської імперії. Д.С.Самойлович, маючи досвід протичумних заходів, набутих ним, військовим лікарем, у російсько-турецьку війну 1768—1774 pp., істотно поліпшив карантин м. Херсона, ізолював хворих і епідемію ліквідував. Проте лікаря і вченого неабияк цікавили і наукові питання: механізм передачі "чумноїзарази", патогенез чуми, послідовність у розвитку проявів хвороби, локалізації хвороби, а найбільше — збудник чуми. У серпні 1784 р. лікаря Самойловича "виписали" в м. Кременчук — наприкінці XVIII і на початку XIX ст. адміністративний центр півдня України; в Кременчуці до наукових прагнень Д.С.Самойловича поставилися дуже уважно та схвально і він одержав — за його визначенням — "превосходное такое орудие — Деллебарра", мікроскоп конструкції d'Ellebarre (мал.1).


У палаті для хворих на чуму, Д.С.Самойлович обладнав за перегородкою з дощок "нарочно устроенную каморку" — лабораторію і розпочав наукові пошуки, стверджуючи, що в основі всіх міркувань дослідника мусять бути точно встановлені факти. Автопсії трупів хворих, які вмерли від чуми, мали на меті насамперед встановити "где смертоносный яд сей имеет в теле человеческом точное свое пребывание". У прозекторській справі Д.Самойловичу допомагали штаб-лікарі С.Копитовецький. I. Яновський, П. Малишевський, лікарі М.Борисевич, А.Вучаров.

Досліджували порожнину черепа, черевну порожнину. Окремі неістотні зміни шлунка, кишок, жовчного міхура, печінки не давали підстав, аби вважати їх причиною смерті хворих на чуму. А ось порожнини серця були заповнені якоюсь жовтою речовиною, схожой) на гусячий жир; ця речовина не була подібною до тієї, яку Д.Самойлович бачив у людей, що вмерли від інших хвороб. Результати своїх досліджень чуми (епідеміології, клініки та сутності заразного начала) упродовж чотирьох років (1784-1787) у Херсоні та Кременчуці Д.С.Самойлович виклав у донесенні Г.О.Потьомкіну, в доповіді Паризькому медичному товариству та в Енциклопедичному журналі; патологоанатомічні дослідження чуми — в монографії "Краткое описаніе микроскопических исследованій о существе яду язвенного, которые проводилъ въ Кременчуге Данила Самойлович...", С-Пб., 1792. Це перший науково-літературний твір, у котрому висвітлено (якнайповніше для того часу) патологоморфологічні зміни при чумі.

В епідемію чуми 1837 р. у м.Одесі трупи хворих на чуму були "анатомовані в карантині" у "чумному кварталі", ввіреному штаб-лікарю Черникову та особливій дорадчій комісії з лікарів Умісса, Андреєвського, Арпа. Всі автопсії виконував фельдшер Житомирського єгерського полку Іван Рогожин.

Патологічна анатомія виникла в Україні: клінічна (госпітальна) 1737 року — в м. Ізюмі (Слобожанщина) і клініко-науково-дослідницька 1784 року — у м. Кременчуці (Катеринославщина—Полтавщина). Е.Х.Егіді та Д.С.Самойловичаслід вважати першими лікарями, котрі започаткували офіційні, системні патологоанатомічні дослідження (вперше з допомогою, хай ще недосконалого, мікроскопа), а, отже, й започаткували патологічну анатомію в Україні.
Категорія: Історія патологічної анатомії | Переглядів: 781 | Додав: anatomia | Рейтинг: 0.0/0

Вхід на сайт

Пошук

будь ласка збережи

Попередження

При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://anatomia.at.ua обов'язково

Реклама